Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Кліматичні особливості






Клімат області помірно континентальний (за іншим виразом – помірно теплий, вологий). Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле, з достатньою кількістю опадів.

Систематичні спостереження за кліматом здійснюються гідрометеорологічною службою України, яку на Рівненщині презентує обласний центр по гідрометеорології, заснований у 1949 році. (до 1986р. – обласне гідрометеорологічне бюро). У межах області діють три державні метеорологічні станції – у Рівному 1905-1939 рр., а потім з 1944), в Сарнах (1911-1949 рр., і далі 1944 р.) та Дубно (1905-1909рр., а повоєнні спостереження почалися з 1946 р.).

Серед основних факторів, що зумовлюють формування й особливості клімату області є сонячна радіація, атмосферна циркуляція та характер підстеляючої поверхні. Всі вони діють постійно, але кліматотворча роль кожного з них проявляється неоднаково у різні сезони року та в різних частинах області.

Сонячна радіація забезпечує приплив тепла від Сонця і виступає як головне енергетичне джерело кліматотворення, яке особливо яскраво проявляється в теплу пору року, коли Сонце стоїть високо над горизонтом, хмарність відносно зменшена, а тривалість світлового дня зростає. Величина сонячної радіації насамперед залежить від географічної широти місцевості, що для території Рівненщини, витягнутої в субмеридіональному напрямку є однією з важливих передумов формування внутрішніх кліматичних відмінностей, у першу чергу між північними і південними районами області.

Кліматотворчу роль сонячної радіації можна охарактеризувати показниками сумарної та відбитої радіації. Сумарна радіація, в свою чергу, складається з прямої та розсіяної радіації, і визначає загальну кількість енергії, що поступає на поверхню землі. В середньому за рік на земну поверхню в Рівненщині надходить близько 92, 7 ккал/см2(3, 89 МДж/м2) сонячного тепла, причому основна його частина припадає на весну і літо(до 87%). Однак відчутна частина цього тепла відразу втрачається за рахунок відбитої радіації, яка може бути охарактеризована величиною альбедо, тобто відношенням відбитої радіації до сумарної. Альбедо залежить від особливостей підстеляючої поверхні, в зв’язку з чим теж має яскраво виявлений сезонний перебіг: якщо влітку величина альбедо у лісових масивах не перевищує 10-19% на водній поверхні 9-10%, а на ланах (в залежності від періодів вегетації та характеру сільськогосподарських робіт) змінюється від 10-16% до 20-25%, то взимку вкрита снігом поверхня відбиває до 70-75% сонячної радіації.

Радіаційний режим будь-якої території тісно пов’язується з тривалістю сонячного сяйва, яка залежить від протяжності світлового дня та хмарності. Оскільки метеостанції Рівненщини не проводять спеціальних спостережень за сонячною радіацією, для загальної уяви про річний хід сумарної радіації.[1]

Рівненська область лежить в Атлантико-континентальній кліматичній області. Пересічна температура січня -4.8˚, -5.6˚ с, липня +18.1˚, +18.6˚ с. період з температурою понад +10˚ с становить близько 160 днів. Сума активних температур 2350-2950. Опадів 600-650 мм на рік, основна кількість їх випадає у квітні-жовтні. Висота снігового покриву 12-14 см.

Серед основних несприятливих кліматичних явищ – (до 15 днів взимку) посилення вітру до 15 м/с(частіше у південній частині області), тривалі дощові періоди, зливи, відлиги(взимку часто спостерігається 13-20 днів на місяць), заморозки(на поверхні ґрунту іноді до середини червня).[2]






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.