Класифікація рахунків за економічним змістом

Здійснення облікового процесу відбувається за допомогою значної кількості рахунків, що є носіями інформації, засобом її накопичення і подальшого використання для здійснення контролю, складання звітності, проведення аналізу. Головною задачею класифікації рахунків є обґрунтований поділ їх на групи за певними однорідними ознаками, що дає можливість всебічно вивчити їхній зміст.

Слід зазначити, що в подальшому розглядається класифікація балансових рахунків, які, в свою чергу, поділяються на дві групи:

- постійні (реальні) рахунки, які містять інформацію для складання бухгалтерського балансу; їх особливість – наявність сальдо;

- тимчасові (номінальні) рахунки, що відкриваються протягом звітного періоду, а наприкінці звітного періоду закриваються іншими рахунками (зокрема, активно-пасивним рахунком 79 „Фінансові результати”); їх особливість – відсутність сальдо.

Постійні та тимчасові рахунки взаємно кореспондують між собою і за наявністю сальдо відображаються в балансі, тому їх називають балансовими.

За основними ознаками балансові рахунки класифікують:

- за економічним змістом;

- за призначенням і побудовою (структурою) рахунків.

Класифікація рахунків за економічним змістом відображає конкретні об’єкти, що обліковуються на тому чи іншому рахунку. Залежно від цього всі рахунки поділяються на три групи (рис. 1):

а) рахунки для обліку господарських засобів (активів);

б) рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів (пасивів);

в) рахунки для обліку господарських процесів та їх результатів.

Рис. 1. Класифікація рахунків за економічним змістом

На рахунках господарських засобів (активів) відображається наявність та рух засобів. Залежно від виконуваних у господарстві функцій вони поділяються на окремі наступні групи.

Рахунки для обліку необоротних активів використовують для отримання та узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, нематеріальних активів, фінансових та капітальних інвестицій.

Рахунки для обліку запасів призначені для обліку і контролю запасів, що забезпечують виробничий процес (рахунки 20 „Виробничі запаси”, 23 „Виробництво”, 26 „Готова продукція”, 28 „Товари” тощо).

Рахунки для обліку грошових коштів узагальнюють інформацію про наявність та рух коштів в національній та іноземній валюті в касах, на поточних рахунках у банках (рахунки 30 „Готівка”, 31 „Рахунки в банках” тощо).

Рахунки для обліку коштів у розрахунках узагальнюють інформацію про розрахункові відносини з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію (рахунок 36), з різними дебіторами за виданими авансами, підзвітними сумами (рахунок 37) тощо.

Всі розглянуті вище рахунки є активними. За дебетом цих рахунків відображається надходження (збільшення) господарських засобів; за кредитом – зменшення (вибуття) активів. Сальдо за активними рахунками вказує на наявність господарських засобів на початок та кінець облікового періоду.

На рахунках джерел господарських засобів (пасивів) відображається наявність та рух джерел засобів. За характером джерел вони поділяються на рахунки джерел власних засобів та рахунки джерел позикових (залучених) коштів. Джерелами власних засобів є дві наступні групи рахунків.

Рахунки власного капіталу, до яких належать рахунки 40 „Статутний (пайовий) капітал”, 42 „Додатковий капітал”, 43 „Резервний капітал”, 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” та інші.

Рахунки забезпечення зобов’язань, до яких належать рахунки 47 „Забезпечення майбутніх витрат і платежів ” та 48 „ Цільове фінансування та цільові надходження ”.

Джерелами позикових коштів є такі групи рахунків:

- Рахунки довгострокових зобов’язань містять інформацію про заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу або 12-ти місяців з дати балансу (рахунки 50 „Довгострокові позики”, 51 „Довгострокові векселі видані” та інші).

- Рахунки поточних зобов’язань містять інформацію про заборгованість, погашення якої відбувається протягом операційного циклу або 12-ти місяців з дати балансу (рахунки 60 „Короткострокові позики”, 63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками”, 66 „ Розрахунки з оплати праці” та інші).

Рахунки формування джерел господарських засобів є пасивними. За кредитом цих рахунків відображається збільшення джерел засобів; за дебетом – їх зменшення. Сальдо цих рахунків свідчить про наявність джерел господарських засобів на початок та кінець облікового періоду.

Кругообіг капіталу підприємства здійснюється через господарські процеси: постачання, виробництво, реалізація. Економічний зміст цих операцій відображають рахунки господарських процесів (Рахунки 70 -„ Доходи від реалізації ”, 90 -„ Собівартість реалізації ” та інші).