Мережні сервіси

Набір послуг, що надаються клієнтам мережею, залежить від призначення та реалізації мережі.

Файл – сервер дає змогу клієнтам користуватись файлами, що розміщені на носіях інформації серверу. В повному обсязі сервісу частина логічного дискового простору робочої станції є відображенням частини дискового простору файл – сервера, що дає змогу працювати з цією областю диска файл – серверу так, як з локальним диском робочої станції. Завданням серверу є забезпечення заданого рівня множинного доступу робочих станцій до файлів, розвязання колізій у випадку одночасного звернення кількох станцій до одного набору даних, розмежування прав доступу тощо. Спрощений варіант – файловий обмін, у процесі якого вузли мережі можуть тільки пересилати один одному файли (наприклад, використовуючи протокол FTP (File Transfer Protocol)).

Принт – сервер забезпечує обслуговування клієнтів мережі, в загальному випадку, декількома друкуючими пристроями (принтерами). При цьому сервер забезпечує прийом та постановку завдань на друк у чергу, виведення їх на принтери з урахуванням замовлених послуг друку та встановлених пріоритетів. Звичайно, до принт – серверу підключаються принтери, що здатні забезпечити широкий спектр послуг друку (швидкісні алфавітно –цифрові; лазерні для якісного чорно – білого, струменеві для кольорового друку тощо). Є спеціальні пристрої (деякі моделі принтерів обладнуються власним мережним адаптером), які дозволяють підключати принтер до мережі як окремий вузол, при цьому адміністратор здійснює віддалене управління таким принтером, використовуючи спеціальні програмні засоби.

Факс – сервер забезпечує колективне використання клієнтами мережі факс –модема та телефонної лінії, як пристрою виведення (типу принтера). Факс –сервером також може бути спеціалізований пристрій, що має інтерфейс доступу до мережі. Колективне використання вхідних повідомлень можливе при наявності засобів файлового обміну клієнтів з сервером, оскільки стандартне факсимільне повідомлення не містить адреси отримувача (тільки номер телефону).

Віддалений термінал (алфавітно – цифровий або графічний) забезпечує доступ робочої станції до обчислювальних ресурсів віддаленого комп" ютера (наприклад, мейнфрейму або Unix – машини) в режимі терміналу.

Сервер застосувань є одним з варіантів технології " клієнт – сервер", в якому основна обробка та пошук інформації для групи користувачів одного застосування здійснюється на сервері. Функції клієнтської частини застосування, встановленої на машині користувача, можуть бути зведені до введення та відображення результатів. Такий підхід, у порівнянні зі звичним колективним доступом до даних, дає змогу суттєво зменшити мережний трафік (завантаження), що особливо важливо в мережах з " повільними" каналами передавання даних. ектронна пошта (E–mail) забезпечує обмін повідомленнями (файлами даних) між клієнтами, незалежно від ступеня їх віддаленості один від одного. Електронна пошта не вимагає присутності адресата за комп" ютером у момент надсилання йому повідомлення. Аналогічно до звичайної пошти, електронний лист, що має адреси відправника та отримувача, через систему поштових серверів доставляється в особисту " скриньку" (спеціально виділену дискову область) поштового серверу, на якому зареєстрована E–mail–адреса отримувача. До електронного листа можна приєднувати файли даних (тексти, малюнки, звукові повідомлення тощо).

Діалог (Chat) дає змогу двом клієнтам (або групі клієнтів) мережі обмінюватись повідомленнями в реальному часі. При наявності відповідних мультимедійних технічних засобів можна здійснювати аудіо – або відео - діалог. Мультимедійне спілкування групи клієнтів у реальному часі забезпечує можливість проведення аудіо – або відеоконференцій між віддаленими клієнтами. (Корпорація Microsoft використовує компютерні відео конференції для проведення виробничих нарад за участю працівників представництв корпорації в різних країнах світу).

Розподілена обробка інформації може грунтуватись на взаємодії процесів у різних вузлах мережі на рівні обміну блоками даних (наприклад, механізм DDE – Dynamic Data Exchange).

Перелічені базові мережні послуги можуть спільно (чи в певних комбінаціях) використовуватись у складних системах розподіленої обробки інформації. Наприклад, Web – сервер та Web – клієнт (браузер) забезпечують за текстовими та графічними вказівниками віддалений доступ до текстової, графічної, аудіо – та відеоінформації, що розсіяна по " сайтах" світової мережі Internet.

4. Класифікація мереж

Мережі класифікують за різними критеріями, серед яких найбільш вживані такі:

1. за пропускною здатністю

· низька, до сотень Кбіт/с – мережі, що містять " повільні" канали на зразок телефонних ліній, зокрема глобальна мережа Internet;

· середня, 0.5–20 Мбіт/с – локальні мережі, звичайно, в межах будівлі;

· висока, більше ніж 20 Мбіт/с – базові (або " хребтові", backbone) мережі, що з" єднують сервери або локальні мережі " швидкими" каналами, наприклад оптоволоконними лініями;

2. за смугою каналу

· вузькосмугові (Baseband) – безпосередня (не модульована) передача тільки одного повідомлення в довільний момент часу;

· широкосмугові (Broadband) – одночасна передача кількох повідомлень частотно – розділеними каналами;

3. за розмірами

· LAN (Local – Area Network) – локальна мережа в межах офісу, будівлі;

· СAN (Campus – Area Network) – кампусна мережа, що обєднує віддалені вузли та локальні мережі, звичайно, без використання телефонних ліній та модемів;

· MAN (Metropolitan – Area Network) – територіальна (міська) мережа з радіусом, що дорівнює десяткам кілометрів, та високою швидкістю передавання даних (100 Мбіт/с);

· WAN (Wide – Area Network) – широкомасштабна мережа (регіон, країна), що використовує віддалені мости та маршрутизатори з наявністю ліній низької пропускної здатності;

· GAN (Global–Area Network) – глобальна (міжнародна) мережа;

4. за співвідношенням вузлів

· однорангові (Peer – To – Peer) – невеликі локальні мережі, де кожен вузол може виступати як у ролі клієнта, так і сервера (наприклад, на базі операційних систем Windows for Workgroups, Windows" 95);

· розподілені (Distributed) – мережа без лідера, в якій сервером називається машина, програма або пристрій, що забезпечують мережний сервіс, але не управління мережею (наприклад Unix Usenet);

· мережі з централізованим управлінням (Server Based), в яких сервер надає решта вузлам право використовувати спільні ресурси (наприклад Novell NetWare, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, Banyan VINES, Windows NT);

5. за доступом

· мережі з розподіленим середовищем передавання (Shared – Media Networks), в яких у будь – який момент часу можуть взаємодіяти тільки два вузли (Ethernet, ARCnet.);

· мережі з комутацією (Switching Networks), в яких шляхом мультиплексування одночасно можуть взаємодіяти декілька пар вузлів;

6. за спільністю операційних систем

· гомогенні мережі, що грунтуються на однакових або споріднених ОС усіх вузлів (наприклад, Windows" 95–Windows" 98–Windows" NT-Windows" 2000);

· гетерогенні мережі, в яких вузли використовують різнорідні ОС (наприклад, NetWare – Windows – Unix).

5. Послуги комп'ютерних мереж.

Комп'ютерні мережі в залежності від призначення можуть надавати користувачам різні послуги. Найбільш розповсюдженими видами послуг є:

· електронна пошта;

· телеконференції;

· передача файлів;

· віддалене керування комп'ютером.

Кожен вид послуг регламентується протоколами. Ці прото-коли реалізують відповідні служби.

Електронна пошта. Найбільш широко використовуваною послугою комп'ютерних мереж є електронна пошта. Електронна пошта схожа на звичайну пошту. З її допомогою лист (текст), постачений стандартним заголовком, доставляється на зазначену адресу і міститься у файл, поштову скриньку. Поштова скринька може знаходитися на будь-якому компютері мережі, до якого є доступ від компютера-адресата. Для обслуговування електронної пошти на комп'ютері встановлюються спеціальні програми, що утворюють поштову службу.

Існує безліч систем електронної пошти, що розрізняються протоколами реалізації поштової служби. Ці протоколи визначають формат поштового повідомлення. Звичайно це повідомлення включає такі поля:

· адреса відправника й адреса одержувачів;

· ідентифікатор повідомлення, унікальний для кожного листа. Його можна використовувати для посилань на лист як на вихідний номер;

· відмітки про походження листа через проміжні комп'ютери;

· тема листа. Поштова служба може відсортувати листи по темах;

· власне текст листа.

Не всі поля обов'язково повинні бути присутні. Деякі поля поштова служба додає автоматично, інші задає автор листа. Сучасні поштові служби дозволяють також виконувати операції формату-вання для тексту листа. Деякі поштові служби допускають можли-вість наявності в листі вкладення у вигляді файлу. Файл може знаходитися всередині листа чи лист може містити тільки посилання на файл у вигляді піктограми. В остатньому випадку файл із листом не передається. Посилатися можна як на файл, що знаходиться на комп'ютері відправника, так іна будь-якому іншому доступному комп'ютері мережі. Для одержання файла досить клацнути мишею на піктограмі файла. Поштова служба самостійно виконає всі опе-рації по пересиланню файла.

Телеконференція. Ідея телеконференції полягає в тому, що будь-який користувач, що бажає щось висловити, посилає в мережу повідомлення. Це повідомлення стає доступним для всіх коритсувачів мережі і кожен його може прочитати. Щоб читачу користувачу було легше було орієнтуватися в потоці повідомлень, усі повідомлення розбиваються на групи по темах. Такі групи називаються групами новин. На кожнім повідомленні, що посилаються на телеконференцію, автор вказує, до якої групи новин воно відноситься. Імена груп новин складаються з декількох слів, розділених крапками. Перше слово позначає широку область, до якої відноситься група, а кожне наступне уточнює тему. Для того, щоб одержувати повідомлення тієї чи іншої групи, читач повинен на неї підписатися. Підписка полягає в посилці на сервер груп новин спеціального повідомлення, у якому вказуються групи новин, на які підписується користувач. Після підписки користувач може читати всі повідомлення групи. Він може також посилати повідомленя в гупу новин. При необхідності можна відмовитися від підписки на будь-яку групу. Для підтримки телеконференції викоритовуються спеціальні програми, що реалізують протоколи обміну новинами. У деяких мережах для обміну повідомленнями груп використовуються поштова служба.

Передача файлів. Одніяє із важливих послуг, наданих комп'ютерною мережею, є можливість доступу до файлів і каталогів користувачів, розміщених на інших, віддалених комп'ютерах мережі. Доступ до таких каталогів і файлів можливий тільки з дозволу користувача, на комп'ютері якрго розміщені зазначені файли. У дозволі вказується імена користувачів, яким дозволений доступ, паролі, по яких здійснюється доступ, а також вид доступу. До деяких каталогів і файлів може бути дозволений вільний доступ по читанню без вказівки пароля. Користувач, що одержав доступ, може переглядати каталоги і файли, копіювати їх на свій комп'ютер чи виконувати інші дії в рамках наданих йому прав. Служби передачі файлів реалізують також послучи пошуку файлів по іменах чи індексах слів для файлів.

Віддалене керування. При віддаленому керуванні іншим комп'ютером мережі користувач зі свго комп'ютера може керувати роботою віддаленого комп'ютера. При цьому створюється ілюзія, що клавіатура, миша, дисплей користувача безпосередньо підключені до віддаленого комп'ютера. Всі введені користувачем команди передаються на віддалений комп'ютер і виконуються на ньому. Воно дозволено тільки з дозволу користувача, також необ-хідно вказати ім'я комп'ютера і пароль. Таке керування дозволяє використовувати ресурси віддаленого комп'ютера.