Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Газопостачання житлових будинків






Основні елементи системи газопостачання житлових і громадських будинків - це відгалуження від вуличних газопроводів мережі низького або середнього тиску (дворові газопроводи), вводи в будинки і внутрішньобудинкові розгалуження, а також різнома­нітне газове обладнання.

Відповідно до вимог ДБН В.2.5-20-2001 тиск газу в газопроводах, які прокладають всередині житлових будинків, повинен бути не більшим 3.0 кПа (це ж саме стосується і тиску газу перед побутовими газовими приладами, якщо у їх паспорті не вказані інші зна­чення). Для газопроводів у громадських будинках і на підприємствах побутового обслуго­вування населення невиробничого характеру обмеження становить 5.0 кПа, тобто для га­зифікації вказаних будинків можна використовувати лише газ низького тиску.

Газопроводи, які прокладають всередині будинку, необхідно передбачати із стале­вих водогазопровідних труб по ГОСТу 3262-75*, а дворові газопроводи - як зі сталевих електрозварних прямошовних (ГОСТ 10704-91), так і з поліетиленових (ДСТУ Б В.2.7-73-98).

На території житлових груп і мікрорайонів газопроводи слід прокладати підземно з дотриманням вимог чинних нормативних документів. Заборонено їх трасувати під дитячими майданчиками, іншими місцями можливого масового скупчення людей. Відста­ні до фундаментів будинків, інших споруд тощо повинні бути не меншими за вказані у до­датку 5. У точці підключення внутрішньоквартального газопроводу до вуличного влашто­вують вимикальний пристрій у газовому колодязі (за умови, що загальна кількість приєд­наних газових приладів перевищує 400).

Внутрішньоквартальні газопроводи необхідно проектувати тупиковими з організа­цією одного газового вводу на кожний будинок. Його влаштовують, як правило, біля глу­хої стіни.

У практиці газифікації будинків і споруд в Україні прийнято таку схему: після вво­ду газу в будинок по його периметру вище вікон першого поверху прокладають газовий колектор (він може бути виготовлений з труб різних діаметрів, але з дотриманням вимоги " телескопічності"), а вже до нього підключають вводи газопроводів у кожне приміщення, в якому встановлені газові прилади. Також дозволяється прокладання розподільного газо­проводу всередині будинку, якщо вздовж нього проходить коридор. У цьому разі його розміщують на висоті не менше 2, 2 м від рівня підлоги до низу газопроводу.

В багатоповерхових будинках для газифікації приміщень прокладають газові стоя­ки, їх дозволено встановлювати лише на кухнях, сходових майданчиках та в коридорах.

Як правило, стояк виготовляють з труб одного діаметра (мінімальне значення умов­ного діаметра становить 15 мм). А побутові газові прилади і опалювальні апарати приєд­нують до стояків за допомогою підводок (мінімальний умовний діаметр підводки при під­ключенні лише газових плит дорівнює 15 мм, а водонагрівача чи опалювального апарата -20 мм).

Для комерційного обліку спожитого газу вимогами ДБН В.2.5-20-2001 передбачено встановлення газового лічильника:

1) на вході в індивідуальний житловий будинок;

2) те ж, в окрему квартиру багатоквартирного житлового будинку;

3) на вході в громадський будинок або на підприємство комунально-побутового об­слуговування населення;

4) перед кожним газовикористовуючим приладом чи апаратом (за необхідності).

Прокладання газопроводів всередині будинків необхідно передбачати, як правило, відкритим. В протилежному разі - закритого прокладання - їх розміщують в борознах стін, які закривають знімними щитами, що мають отвори для забезпечення вентиляції.

В існуючих житлових будинках та в будинках, які реконструюють, дозволяється транзитне прокладання газопроводів низького тиску через житлові кімнати у разі немож­ливості іншого прокладання. При цьому транзитні газопроводи у межах приміщень не по­винні мати різьбових з'єднань і встановленої арматури. Вимикальні пристрої на газопроводах, які прокладають всередині житлових бу­динків і громадських споруд, необхідно встановлювати для відключення газових стояків, які обслуговують більше 5-ти поверхів. Вимикальні пристрої встановлюють також перед кожним газовим приладом і лічильником.

Перехід газопроводів через будівельні конструкції необхідно виконувати в стале­вих футлярах - гільзах, а простір між ними і газопроводами слід ущільнювати негорючи­ми матеріалами.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.