Загальні положення. КЛАСИФІКАЦІЯ колісних транспортних засобів за конструкцією

КЛАСИФІКАЦІЯ колісних транспортних засобів за конструкцією

1. Цю класифікацію транспортних засобів розроблено на основі положень:

Зведеної резолюції про конструкцію транспортних засобів (R.E.3) Комітету внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), на яку є посилання у Правилах ЄЕК ООН, доданих до Женевської угоди 1958 року, до якої Україна приєдналася Законом від 10 лютого 2000 року № 1448–ІІІ;

Регламенту (ЄС) №561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року щодо узгодження відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі дорожнього транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) №3821/85 та (ЄС) №2135/98 та скасовує Директиву Ради (ЄЕС) №3820/85;

Директиви Європейської Ради 96/53/ЄС від 25 липня 1996 року про встановлення для певних наземних транспортних засобів, що рухаються в межах Співтовариства, максимально дозволених розмірів у разі національних і міжнародних переміщень і максимально дозволеної ваги у разі міжнародних переміщень;

Директиви 2001/85/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 листопада 2001 року про спеціальні положення щодо транспортних засобів для перевезення пасажирів, які мають більше восьми місць для сидіння, крім сидіння водія, та про внесення змін до Директив 70/156/ЄЕС та 97/27/ЄС;

Директиви 2002/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 18 березня 2002 року про затвердження типу дво- або три моторних засобів, яка відміняє Директиву Ради 92/61/ЄЕС;

Директива 2007/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 5 вересня 2007 року, що встановлює рамки для затвердження автотранспортних засобів та причепів до них, а також систем, компонентів та окремих технічних вузлів, призначених для таких транспортних засобів.

2. Терміни у цій класифікації мають таке значення:

2.1. маса без навантаги (стосовно мототехніки) − маса транспортного засобу без водія, пасажирів, вантажу з принаймні 90-ма відсотками об’єму палива у встановлених виробником баках для палива, 100-ма відсотками з інших експлуатаційних рідин та обладнанням, яке виробник поставляє додатково до необхідного для нормального функціювання (запасне колесо, набір інструментів, вітрове скло, багажник, захисні пристрої тощо);

2.2. маса без навантаги (стосовно легкових, вантажних автомобілів та причепів) – маса транспортного засобу без пасажирів та вантажу (багажу), з кузовом та сідельно-зчіпним пристроєм у разі сідельного тягача або маса шасі з кабіною, якщо виробник не встановлює кузов та (або) зчіпний пристрій, з охолодною рідиною двигуна, оливами складників, з принаймні 90-ма відсотками об’єму палива у встановлених виробником баках для палива, 100-ма відсотками інших експлуатаційних рідин (паливо обігрівача, рідина змивача вітрового скла тощо), з інструментами, запасним колесом, масою водія (75 кг), а для автобусів − включно з масою члена екіпажу (75 кг, якщо для нього передбачено сидіння), та у разі наявності кухні, туалету включно з масою води у її вмістищах, заповнених на 100 відсотків, з порожніми вмістищами для відходів;

2.3. маса повна – технічно допустима маса максимально навантаженого транспортного засобу, яку встановлює виробник;

Повна маса для цілей класифікації:

1) сідельного тягача включає також повну масу напівпричепа, що діє на сідельно-зчіпний пристрій як вертикальна статична навантага;

2) транспортного засобу, що може буксирувати центроосьовий причіп або причіп із жорстким дишлом, включає повну масу, яка діє на тягач через сідельно-зчіпний пристрій як вертикальна статична навантага;

3) напівпричепа, центроосьового причепа та причепа із жорстким дишлом – це маса, дію якої передають на ґрунт колеса однієї осі або групи осей, у положенні, коли відповідний транспортний засіб зчеплено з тягачем.

4) підкатного візка (для напівпричепа) повна маса включає повну масу напівпричепа, що діє на сідельно-зчіпний пристрій сідельного тягача як вертикальна статична навантага.

2.4. механічний транспортний засіб – колісний транспортний засіб, що урухомлюється двигуном;

2.5. місце для сидіння – будь-яке місце, на якому здатна розміститися сидячи одна особа, розміри якої відповідають, принаймні, розмірам визначеного Правилами ЄЕК ООН № 94 та № 95 манекена:

(а) особи чоловічої статі 50-го процентиля у разі водія;

(b) дорослої особи жіночої статі 5-го процентиля в усіх інших випадках.

2.6. сидіння – повнокомплектна, призначена для посадки однієї особи конструкція з оббивкою, вбудована або ні в конструкцію кузова транспортного засобу.

2.6.1. Термін «сидіння» охоплює як окремі сидіння, так і сидіння-лавки.