Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Пожежа.






Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей, в дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень.

Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте таостерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежогасіння та вмійте ними користуватися.

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять та під час гасіння пожежі:

- перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;

- відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря;

- в сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;

- для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;

- у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;

- пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;

- виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

- побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу;

- якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть – це ще більше роздуває вогонь;

- під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню;

- бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або грунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;

- якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

Якщо пожежа застала вас у приміщенні:

- ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;

- обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вам вийти;

- щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;

- присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть ”Допоможіть, пожежа! ”, а якщо ви не в змозі відкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

- якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов’язково зачиніть за собою всі двері);

- якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину. Під час пожежі заборонено користуватися ліфтами.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду за тел. – 101.

Запам´ ятайте.

Перед закриттям приміщення необхідно:

- вимкнути радіоприймач, телевізор, настільні лампи та інші електроприлади;

- зачиніть вікна, кватирки;

- верстати, установки слід вимкнути з мережі електроживлення, крім апаратів і приладів безперервної дії;

- кошики та ящики для паперу спорожнити;

- усі пожежо-, вибухонебезпечні речовини прибрати та матеріали прибрати з кабінету у спеціально відведене приміщення;

- розташування меблів у кабінеті не повинно перешкоджати евакуації майна і підходу до засобів пожежогасіння;

- вимкнути освітлення.

 

3.2. Правила пожежної безпеки на дачній садибі.

Намагайтеся, щоб на вашій ділянці було якнайменшу сміття. Купи скошеної з газону трави, зрізані та сухі гілки краще одразу перенести на смітник (сміття може дуже посилити навіть невелике загорання).

Пам'ятайте!

Проводка єлектромережі від перевантаження може спалахнути. Багато електричних приладів краще одночасно не вмикати.

На дачі обов’язково має бути ємність з водою (місткістю мінімум 20 літрів), а ще краще – декілька.

У дачному будинку обов’язково повинен бути вогнегасник!

Перед від’їздом з дачної садиби не забувайте вимкнути електропостачання. Для підвищення вогнестійкості дерев´ яних конструкцій дачі їх треба обробити вогнезахисними розчинами (тільки не забувайте, що ці роботи доведеться повторювати кожні два роки). На сьогодні існують ефективні просочувальні композиції з антипірену

(фосфати та сульфати амонію) та антисептик полімерного походження (поліексаметіл енвуанідінфосфат) – ДСА -1, які забезпечують 1-у групу вогнезахисної ефективності.

На даху приватного будинку повинен бути громовідвід. Це може бути стрижень або дерев´ яна полиця з прикріпленим до неї товстим дротом (обов’язково із заземленням). Проте не кріпіть його до теле- і радіоантени (небезпека влучення блискавки в будинок і загорання від цього подвоюється). Дачний будинок із залізним дахом і водопроводом можна захистити від блискавки, з’єднавши поверхню даху з водопроводом або заземленням за допомогою дроту.

 

3.3. Що робити, якщо в салоні громадського транспорту виникла пожежа?

По-перше, негайно сповістіть про це водія. Не забувайте, що його увага звернена, головним чином, на дорогу!

По – другу, відчиніть двері кнопкою аварійного відкриття дверей.

Якщо це не вдається, а салон наповнюється димом, розбийте бокові вікна (тримаючись за поручні, підтягніться і вдарте обома ногами у кут віконного скла) або відкрийте їх як аварійні виходи згідно з інструкцією (наприклад, за допомогою спеціально вмонтованого шнура).

По – третє, по можливості, самі гасіть полум’я за допомогою вогнегасника, якщо він є в салоні, або підручними засобами. Як і при будь-якій пожежі, у громадському транспорті треба всіма способами боротися з панікою, рятувати в першу чергу дітей і тих, хто не може сам про себе подбати.

Не юрміться біля дверей, якщо там утворилася тиснява, краще вибийте вікно. Захистіть від диму рот і ніс хустинкою, шарфом, рукавом, полою одягу.

Перша небезпека при такій пожежі – отруйні гази від пластику; інколи достатньо кілька разів їх вдихнути, щоб знепритомніти.

Вибравшись із салону, що горить, одразу ж допоможіть іншим.

При цьому, будьте обережні з металевими частинами в трамваї і тролейбусі – вони можуть виявитися під напругою через обгорілу ізоляцію.

 

3.4. Як запобігти пожежі в місцях проведення свята Новорічної ялинки.

Під час організації та проведення заходів, пов’язаних із новорічними святами, слід, насамперед, дотримуватися таких правил:

- дозволяється використовувати приміщення, яке забезпечено не менш, ніж двома евакуаційними виходами, не мають на вікнах глухих грат і розташовані не вище другого поверху в будівлях із горючими перекриттями;

- ялинка встановлюється на стійкій основі; її не слід встановлювати в проходах, біля виходів, на шляхах евакуації;

- електричну ілюмінацію повинен монтувати спеціаліст - електрик;

- на ялинці можуть застосовуватися гірлянди тільки з послідовним увімкненням лампочок напругою не більше 12 вольт;

- якщо ялинкове освітлення іскрить, блимають лампочки, нагріваються проводи, його необхідно відключити;

- застосування свічок для освітлення ялинки не допускається;

- не можна застосовувати паперові гірлянди, целулоїдні та подібні до них легкозаймисті іграшки;

- не можна одягати дітей у костюми з легкозаймистих матеріалів.

 

Правила поведінки під час масових заходів:

- в місцях скупчення людей не дозволяється штовхатись, бігати, йти напереріз основної маси людей;

- бажано триматися якнайдалі від центру натовпу, стін, дверей, скляних вітрин, металевих огорож та інших місць, де можна дістати травму.

 

Поведінка під час виникнення паніки:

- не робіть різких рухів, не бігайте, не галасуйте;

- звільніться від довгого шарфа, щоб уникнути задушення;

- застебніть на одязі всі ґудзики та «блискавки», щоб ні за що у натовпі не зачепитися;

- ніколи не намагайся йти проти натовпу, вибирайся з нього вздовж напрямку руху;

- якщо натовп потяг тебе - не чини йому опору, не чіпляйтеся за дерева, стовпи, огорожі, щоб не поламати руки;

- міцно тримайтеся на ногах, уникайте падіння;

- опинившись на землі, спробуйте негайно підвестися, різко підніміться вперед та вгору;

- якщо не вдається підвестися, скрутіться «калачиком», ляжте на бік, закрийте руками голову та потилицю;

- у натовпі захищай груди піднятими ліктями;

- не можна руками чіплятися за щось;

- не намагатися підняти речі, що впали на землю.

- треба застібнутися, викинути сумку, парасольку - руки повинні бути вільними

 

Безпечних всім свят та безпеки в новому році!

 

3.5. Про безпеку при поводженні з феєрверками та петардами.

Якщо ви вирішили самостійно влаштувати феєрверк візьміть собі за правило:

- не можна носити піротехнічні іграшки в кишенях;

- не можна спалювати їх у багатті;

- не можна розбирати вироби та піддавати їх механічним впливам;

- не можна працювати з піротехнічними виробами в нетверезому стані;

- не можна курити, працюючи з піротехнікою;

- зберігайте піротехнічні вироби у недоступному для дітей місці;

- не допускайте відкритого вогню у приміщенні, де зберігаються вироби;

- розташовуйте їх подалі від обігрівальних приладів;

- не використовуйте піротехнічні засоби для ігор, а застосовуйте тільки за призначенням;

- чітко дотримуйтесь інструкцій, які повинні мати всі піротехнічні засоби.

Місцем для феєрверка слід вибрати великий відкритий майданчик (двір, скверик, галявина), вільний від дерев та будівель, а також щоб не було поруч пожежно- небезпечних об’єктів, автостоянок, лікарень.

Глядачів розташуйте на відстані 20-25м від пускового майданчика, обов’язково з навітряного боку, щоб вітер не зносив на них дим і неспалені частини піротехнічних засобів.

Будьте уважні та обережні! Бережіть життя та здоров´ я своє та оточуючих!

 

3.6. Як розпізнати чадний газ та запобігти отруєнню?

Завжди треба бути насторожі у замкнених, погано провітрюваних приміщеннях, які опалюються автономно або де відкрите полум’я використовується у виробничих цілях.

Про присутність чадного газу може свідчити наявність кіптяви, задимленості, жовте полум’я пальників.

Стежте за справністю вентиляції. Користуйтеся віконними кватирками для вентиляції. Перевіряйте тягу перед запалюванням печі чи газових приладів. В кімнатах з пластиковими вікнами ручку запору вікон ставте у відповідне положення - повністю закритому положенні вікна перешкоджають нормальному надходженню повітря до приміщення.

Треба також стежити за власним самопочуттям. Так, дія чадного газу може викликати погіршення світлової та кольорової чутливості зору, слуху, головний біль та відчуття тиску на лобову частину голови, зниження фізичної працездатності слабкість, запаморочення, туман перед очима, нудоту.

При вищих концентраціях чадного газу вже існує небезпека загибелі людини. Тому, відчувши наведені симптоми, треба якомога швидше вийти на свіже повітря.

 

Надання першої допомоги постраждалому

при отруєнні чадним газом:

- на потерпілого необхідно надіти протигаз (при наявності);

- винести із небезпечної зони;

- при необхідності зробити штучне дихання «з рота в рот»;

- при кашлі дати випити тепле молоко з содою, вдихати кисень або нашатирний спирт.

Пам’ятайте, що закривати засовку димаря в печах та камінах можна тільки після повного згорання дров та вугілля!

 

3.7. Будьте обережні у поводженні з ртуттю.

Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні. З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль, зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті, біль при ковтанні та підвищення температури; згодом – болі у животі, розлад шлунку, ураження ясен.

Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр:

- виведіть з приміщення всіх людей;

- відчиніть навстіж усі вікна у приміщенні;

- максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов´ язкою;

- негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (дав грами перманганату калію на один літр води); більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку;

- вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води);

- зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;

- утримуйте в приміщенні по можливості температуру не нижче 18-20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

- вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Використання порохотягу для збирання труті – забороняється!

При виявлені великої кількості ртуті проводять демеркуризацію приміщення спеціалізовані підрозділами МНС з залученням сапнепідемстанції. В цому випадку:

- негайно повідомити про виявлнеея ртуті по тел. - 101

- виконати всі застереження щодо безпеки, наведені вище;

- вивести з приміщення всіх людей;

- відчинити настіж усі вікна;

- максимально ізолювати забруднене приміщення, щільно зачинити всі двері;

- швидко зібрати документи, ліки, продукти та інші необхідні речі, покинути приміщення.

Дозвіл на подальше використання приміщень де проводилась демеркуризація дає санепідемстанція після лабораторного обстеження.

 

3.8. Газ корисний та небезпечний!

Значної шкоди населенню, об´ єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу завдають пожежі! У наслідок пожеж гинуть тисячі людей. Значна кількість пожеж виникає із-за незнання та ігнорування правил користування газом та газовими приладами. Задумайтесь над цим!

Основні вимоги та правила користування газовими приладами.

Пам´ ятайте: при повному згоранні газу полум´ я має голубувато - фіолетовий колір, при неповному - жовтувато - солом´ яний. Неповне згорання газу призводить до інтенсивного виділення в приміщення чадного газу, який отруйно діє на організм людини.

Якщо приміщення заповнене чадним газом на 0.5%, то смерть у людини настає за 30 хвилин, якщо на 1% – за 2-3 хвилини. Якщо у приміщенні накопичиться 5 - 15% газу – може статися вибух навіть при телефонному дзвінку. Ускладнюють ситуацію в квартирах де встановленні пластикові вікна, які не обладнані спеціальними вентиляторами (одне з положень фіксації віконної рами). В закритому положення вікна перешкоджають нормальному надходженню повітря до приміщень де встановлені газові прилади.

Якщо полум´ я проскакує всередину пальника або відривається від нього, то необхідно закрити кран пальника і через деякий час запалити пальник знову. При повторенні такого явища користуватися пальником категорично забороняється! Для усунення причин слід викликати спеціаліста газової служби.

Запам´ ятайте і виконуйте ці поради:

Перед включенням газових приладів провітрити приміщення і на весь час роботи їх залиште кватирку відчиненою. Перевірте положення кранів на приладах і перед ними, вентиль на балоні.

Спочатку слід піднести вогонь до пальника і тільки після цього відкрити кран на газовому приладі.

Перш, ніж запалити пальники духовки газової плити, необхідно провітрити її помахом дверцят або залишити відчиненою на 5-7 хвилин.

Перед користуванням газовою колонкою перевірити тягу у димарі і вентиляційному каналі. Якщо тяги нема, то користуватися колонкою не можна, аби не отруїтися продуктами згорання газу.

Для перевірки наявності тяги у димарі і у вентиляційному каналі треба піднести запалений сірник або запалений папірець до щілини між козирком та корпусом газової колонки. Відхилення полум´ я у щілину вказує про наявність тяги.

Якщо пальник газової колонки горить під час зниження напору холодної води або під час припинення постачання гарячої, значить колонка несправна, її необхідно терміново виключити і повідомити в ремонтну службу газу за телефоном – 104.

Посуд з широким дном необхідно ставити на конфорку з високими ребрами, інакше згорання газу буде неповним.

Після закінчення користування газовими приладами, треба закрити на них крани, а потім крани на спусках або вентиль на газовому балоні.

Користувачі скрапленого газу повинні пам´ ятати, що наповнювати балони потрібно тільки на спеціалізованих підприємствах, які несуть відповідальність за герметичність та масу закаченого газу, а не автомобільних газозаправочних станціях. Як відомо, газ має властивість змінювати свій об´ єм з зміною температури. Особливо це важливо у холодну пору року коли заправлений балон заноситься з вулиці у теплеприміщення. Це може спричинити вибух балону. Не ставте балон біля нагрівальних приладів, пічки та відкритого вогню!

Якщо загорівся газ у місці витоку.

Негайно евакуюйте усіх людей із квартири і від сусідів, викличте аварійну газову службу за телефоном -104 і оперативно - рятувальну службу цивільного захисту за телефоном -101.

Доки газ горить, небезпеки вибуху немає, тому ніколи не намагайтеся гасити полум´ я, оскільки це може призвести до катастрофи.

Постарайтесь перекрити подачу газу.

Слідкуйте за тим аби не загорілись розташовані поблизу вогню предмети (штори, рушники тощо).

Завжди треба пам´ ятати, що «Правила техніки безпеки» написані гірким досвідом - кров´ ю потерпілих та загиблих!

 

3.9. Небезпека мобільних телефонів.

Ми звикли ставитися до мобільного телефону як до цілком безпечної речі, тому й носимо його в кишені, сумочці чи на шиї. Виявляється, це дуже небезпечно!

Перша небезпека

Опромінення. Деякі вчені стверджують, що стільниковий зв’язок може викликати рак. Рекомендації зводяться до наступного: потрібно вибрати телефон з меншою максимальною потужністю, прагнути обмежити кількість розмов і розмовляти безперервно не більше 2-3 хвилин, перекладаючи телефон від одного вуха до іншого.

Друга небезпека

Унаслідок користування мобільними телефонами у людей виникає підвищена тривожність і схильність до психозів.

З чим це пов’язано? Людське тіло виконує роль антени для телефонів. Активність мозку змінюється, коли ми підносимо телефон до вуха. Зустрічаючи таку атаку, мозок «завантажується», а потім «розвантажується», тобто сповільнюється процес мислення. Тому категорично забороняється користуватися мобільним телефоном підчас керування автомобілем та інших екстрених ситуаціях! Акумулятор випромінює низькочастотні імпульси, й електромагнітні поля підвищують свої дії. Вихід із ситуації один: не розмовляйте по мобільному телефону довше 3-х хвилин, мінімальний інтервал між дзвінками – 15 хвилин.

Третя небезпека.

Блискавка. Під час грози мобільний телефон стає смертельно небезпечним. Річ у тім, що більшість людей в яких потрапляє блискавка, вдається вижити тому, що завдяки високому електричному опору шкіри розряд розповсюджується по всій поверхні тіла, не проникаючи углиб. Проте матеріали – провідники можуть посилити дію розряду блискавки, спрямувавши його в тіло людини. Подібним провідником є і мобільний телефон, особливо увімкнутий. Тому, опинившись під час грози в лісі, парку чи просто неба, хоча б відключіть свій телефон.

Заходи безпечного поводження з телефонами:

- носити апарат у спеціальних чохлах, аби уникнути контакту з тілом;

- не класти його до кишені, особливо нагрудної;

- не припустимо носити телефон на шийному шнурочку, коли він звисає у ділянці сонячного сплетіння.

- не можна залишати заряджатися телефон на легкозаймистих предметах (папір, килим) і не ставити телефон на зарядку уночі, адже більшість апаратів вибухає саме під час зарядження.

- не купувати батареї невідомих виробників.

 

 

4. Корисні поради для захисту здоров´ я людини.

 

4.1.Як захистити себе від отруєння медикаментами.

Безсистемне лікування, прийом прострочених лікарських засобів, недотримання основних правил їх застосування може завдати непоправної шкоди.

Найбільш поширені отруєння снодійними, заспокійливими засобами, які є майже в кожній сім´ ї. Для них характерні сонливість, млявість, загальмованість, порушення координації рухів, нестійка хода.

Практично в кожному домі є жарознижуючі, протизапальні засоби (ацетилсаліцилова кислота, амідопірин, парацетамол, анальгін та ін.). Ці здавалось би, безпечні препарати при їх передозуванні також можуть стати причиною гострого отруєння, які супроводжуються ураженням нирок, печінки. Особливу увагу звертайте на правила зберігання ліків. Деякі ліки, як наприклад, свічки, інсулін, повинні зберігатися в холодильнику, решта в темному місці. Від неправильного зберігання втрачається лікувальна дія препаратів навіть при зовні нормальному вигляді.

Якщо термін придатності вичерпався, вам потрібно викинути ліки, викидайте тільки порожні упаковки і флакони, а їх вміст знищуйте. Таблетки і порошки розчиніть у воді та вилийте в каналізацію. Мікстури, настоянки, примочки та інші рідини обов’язково вилийте в унітаз, ампули розбийте.

Велике значення має час прийому ліків. При прийомі ліки потрапляють у кишечник через 10-15 хвилин і там повністю або майже повністю всмоктуються в кров. Лікарські засоби при ішемічній хворобі серця краще приймати саме до їди, оскільки забезпечується швидка їх дія. До їди вживають також кислото нестійкі антибіотики – еритроміцин, олеандоміцин тощо.

Прискорювати дію препаратів за допомогою розжовування замість того, щоб проковтнути їх та запити водою, дуже шкідливо. Результатом такої нетерплячки можуть бути задишка, швидке серцебиття, стрибки артеріального тиску, нудота, запаморочення.

Лікування травами – найдавніший спосіб, лікування болю, дискомфорту, емоційних порушень. Зберігати трави необхідно окремо і від побутової хімії, і від інших ліків, у сухому прохолодному місці в пакетах із щільного паперу і не більше двох років.

Слід пам’ятати, що вплив деяких рослин настільки сильний, що неправильне або надмірне їх використання може призвести до неприємних наслідків. Так, валеріана на кожного двадцятого, хто бажає заспокоїтися, справляє протилежну дію.

Приймаючи сік алоє, пам’ятайте про небезпеку захворіти на виразку шлунка.

Свіжий сік буряка зумовлює спазм судин. Тому перед тим, як пити, дайте йому відстоятися протягом кількох годин. Надмірне вживання цибулі може спричинити серцевий біль та підвищення кислотності шлунка. Надзвичайно корисні ягоди шипшини, але й вони мають побічну дію – руйнують емаль зубів

На жаль ми не застраховані від підробок у фармацевтичній галузі. Ось деякі рекомендації, що допоможуть розпізнати підробку: фірмова коробочка гладенька, з рівними краями; на підроблених ліках часто нечітко витиснута серія та дата виготовлення, вона читається не з того боку блістера (пластини з ліками), де розташовані таблетки; як правило, листівка-вкладиш у справжніх ліках розташована так, що ділиться блістером наполовину. У фальшивці інструкція всунута в одну половину коробочки; вкладиш підробки часто буває незрозумілою мовою, інструкція російською або українською мовою являє собою факсимільну копію; якщо ви завжди купували ліки за високою ціною і раптом зустрічаєте такі ж ліки, але в декілька разів дешевше, знайте - це підробка; не рекомендується замовляти ліки поштою або з доставкою додому.

 

Надання першої допомоги постраждалому

при отруєнні ліками

У будь-якому випадку гострого отруєння ліками викликайте «швидку». До її приїзду постарайтеся промити потерпілому шлунок, давши йому випити три-чотири склянки кип´ яченої води, держаком ложки натиснути на корінь язика, щоб у нього швидше виникла блювота. Промивання шлунка слід повторити два-три рази. Але робити це можна тільки в тому, випадку, якщо хворий при свідомості. При втраті свідомості в жодному разі не можна вливати в рот хворому воду, молоко або іншу рідину для промивання шлунку, так, як рідина може потрапити в дихальні шляхи, що призведе до порушення дихання, іноді з тяжкими наслідками.

При появі у хворого порушення координації рухів, нестійкої ходи, негайно покладіть його в ліжко. Якщо потерпілий втратив свідомість, поверніть його голову на бік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи. Очистіть порожнину рота від слизу і блювотних мас пальцем, обгорненим бинтом.

У потерпілого може відбутися зупинка дихання. Тоді негайно починайте штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс».Попередньо очистіть його порожнину рота, розстебніть одяг, який стягує грудну клітку.

Коли прибуде «швидка», не забудьте передати медичним працівникам упаковки з-під прийнятих постраждалим ліків і повідомити, якщо можливо, час прийому препарату, його дозу.

 

4.2. Генетично-модифіковані організми: хто вони?

Генетично модифіковані організми (ГМО) – це організми, у яких генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів перенесення генів. Такі організми ще називають транс генними.

Наслідки споживання ГМО до кінця не вивчені, але вони можуть мати для людини непередбачувані наслідки, наприклад, канцерогенний та мутагенний ефект, алергічні реакції, порушення обміну речовин, стійкість мікрофлори до антибіотиків що призводить до важкості лікування від складних хвороб, інтоксикація організму від потрапляння гербіцидів, які накопичуються в генетично модифікованих організмах..

На вигляд вони нічим не відрізняються від звичайних, навпаки, привабливіші, яскравіші, апетитніші. ГМО стабільно дають високі врожаї, на них можна зекономити отрутохімікати, у виробництві вони дешевші. Як виявити продукти з ГМО?

По-перше, вони практично не псуються і не цікавлять комах. Тому, купуйте «надкушену» картоплю, яка має різні розміри. Всі ГМ - овочі, зазвичай, довго зберігаються і виглядають просто ідеально. Тому уникайте глянцевих, великих помідорів, розкішної полуниці, яблук «як з картинки». ГМ - продукти при розрізанні не втрачають форму і не пускають сік.

Більше всього ГМО виявлено в ковбасних виробах і сосисках (до 85%). Особливо насичені генно-модифікованою соєю варені ковбаси і сардельки-сосиски. Це ж стосується і напівфабрикатів: пельменів, чебуреків, млинців, твердих сирів. На другому місці за вмістом ГМО розташувалося дитяче харчування! Третя позиція у кондитерської і хлібобулочної продукції. ГМ-сою додають до печива і шоколаду, борошна, цукерок, морозива, газованої води, використовують у виробництві фаст - фуду, згущеного молока, кетчупів і соусів.

Ідентифікувати такі добавки звичайній людині неможливо. Щоправда хліб, який довго не черствіє, - стовідсотково містить трансгени. Приблизно 30% ринку чаю і кави містить ГМО.

 

4.3. Харчові добавки.

Останніми роками в нашій країні різко зріс і надалі продовжує зростати асортимент харчових продуктів з харчовими добавками. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, харчові добавки - це природні або синтетичні речовини, які самі по собі звичайно не використовуються як їжа, а свідомо вводяться у харчові продукти на різних стадіях виробництва, перевезення і зберігання з метою надання їм необхідних властивостей, характерних органолептичних показників.

Головна вимога до харчових добавок - це їхня безпечність, тобто можливість споживання їх людьми різного віку упродовж всього життя без жодного негативного впливу. Багато речовин, потрапляючи в організм протягом тривалого часу, особливо в комбінації з іншими речовинами, можуть виявитися шкідливими для організму. Це особливо характерно для речовин, які схильні до акумуляції чи до перетворення з нетоксичної у токсичну форму. Частина сторонніх речовин, які містять харчові добавки, можуть виявляти побічну дію.

Дозвіл на використання харчових добавок видається спеціалізованою міжнародною організацією - Об'єднаним комітетом експертів ФАО /ВООЗ з харчових добавок і контамінантів (забруднювачів). Усі харчові добавки мають цифровий код. У країнах Європейського Союзу використовується регіональна система цифрової кодифікації харчових добавок, яка складається з букви " Е" і 3 - 4 цифр. Присвоєння номера здійснюється з урахуванням функціональних класів, які відображають функції харчових добавок. Наявність коду вказує на те, що харчова добавка перевірена на безпечність, для неї встановлені максимально допустимі рівні, допустима добова доза та інші гігієнічні нормативи. Однак, в міру використання харчових добавок можуть з'являтися вагомі негативні ефекти, тоді такі добавки забороняються для подальшого використання.

Класифікація та характеристика добавок

з переліком шкідливих і заборонених до використання в Україні:

Небезпечні:

- Е- 102, Е-110, Е-120, Е-123, Е-124, Е-127;

- Е-105, Е-111, Е-121, Е-125, Е-126, Е-130, Е-131, Е-142, Е-152 - барвники харчових продуктів, які забаронені;

Ракотворні:

- Е-210, Е-211 – Е-217, Е-48 – консерванти для тривалого збереження продуктів;

- Е- 330 – антиокислювач сповільнювач.

Призводять до розладу кишківника та шлунку:

- Е-221, Е-226 - консерванти;

- Е-338, Е-339, Е-340, Е-341 - антиокислювач;

-Е-407, Е-450, Е-461, Е-462, Е-463, Е-465 – стабілізатори (для збереження даної консистенції).

Шкідливі для шкіри:

- Е-230, Е-231, Е-232, Е-238 – консервації.

Підвищений холестирин:

- Е-321 – антиокислювач.

Цілий ряд харчових добавок можуть викликати певні захворювання. Тому, побачивши на упаковці інформацію про присутність харчових добавок в продукті, краще не вживати цей продукт.

4.4 Хімічний СНІД.

Діоксини – суперекотоксиканти ХХІ століття.

Діоксини – сполуки рукотворні, їх сміливо можна назвати екологічним брудом, що утворюється при виробництві пестицидів і гербіцидів; виробництві целюлози в процесах відбілювання, що передбачають хлорування; при литті сталі, міді, алюмінію, переплавці лому заліза; у процесах нафтопереробки; при спалюванні автомобільної оливи і бензину; при порушенні правил захоронення промислових відходів (неповне спалювання при недотриманні температурного режиму і т. ін.).

Діоксини можна виявити в будь-якій частині світу практично в усіх середовищах. Найвищі рівні забруднення цими сполуками відмічаються в грунтах і харчових продуктах, особливо в молочних, м´ ясі, рибі то молюсках. Незначні рівні фіксуються в рослинах, воді та повітрі. Токсичність діоксину така, що його гранично допустима концентрація мізерна: 10 ¹ ² грама на кілограм речовини або літр рідини.

Діоксини погано розчиняються у воді і трохи краще в органічних розчинниках. Тому, ці речовини є надзвичайно хімічно стійкими сполуками. Грунт є основним депо діоксину в природі. Вони надзвичайно стабільні в цьому середовищі та зберігаються в основному у верхніх шарах на глибині 2-5см. Далі поглинаються рослинами і грунтовими організмами, а потім з овочами і фруктами, а також через інші ланки харчових ланцюгів – організм птахів і тварин – потрапляють у організм людини. Особливістю ДПС є їх здатність до біоакумуляції та ліпотропність – накопичуються у великій кількості в жировій тканині організму, печінці, головному мозку, нирках, легенях, грудному молоці.

Основний контакт людини з діоксинами відбувається при споживанні забруднених харчових продуктів. Цим шляхом люди отримують до 95% ДПС. Інші 5% людина отримує з повітря з пилом. Питна вода суттєвого внеску у сумарну кількість ДПС, що надходять в організм, не вносить. У результаті контакту людини з діоксинами спостерігається порушення імунітету, дисфункції щитовидної залози та інших гормональних систем; ураження шкіри, волосся, нігтів; системні ефекти – розлади травлення, фіброз печінки і підшлункової залози; головні болі, втрата слуху, смакових відчуттів та нюху, порушення зору, слабкість у нижніх кінцівках, болі у м´ язах та суглобах; порушення репродуктивної функції, депресії. Крім цього, набагато суттєвішою є небезпека, яка пов´ язана з їх кумулятивною дією (здатність накопичуватись в організмі людини та тварин) і віддаленими наслідками. Це ризик розвитку онкологічних захворювань, мутагенні та тератогенні ефекти – народження дітей із вродженими вадами.

На сьогодні повністю уникнути контакту з діоксинами неможливо, але зменшити реально їх надходження до організму можна.

Перш за все, треба намагатись вживати екологічно чисту їжу і купувати тільки сертифіковану продукцію. Можна перейти на рослинну їжу – в ній діоксину набагато менше, тому, що в рослинах майже немає жирів. Але належне спалювання забруднених матеріалів, сміття та промислових відходів при температурних режимах 1000º С й вище є найкращим доступним методом профілактики та контролю впливу діоксинів.

 

4.5. Бактеріальні харчові отруєння влітку.

Велику групу бактеріальних харчових отруєнь складають, так звані, харчові токсикоінфекції. Це гострі захворювання, які виникають в наслідок вживання їжі, зараженої деякими видами мікроорганізмів або захворювання, що розвиваються після вживання їжі, яка містить отруту – токсини.

Токсини- це отруйні речовини, продуковані різними видами мікроорганізмів. Захворювання виникають у тих випадках, коли збуджувачі харчових токсикоінфекцій розмножуються в їжі у великих кількостях або порушується режим приготування і зберігання їжі. Особливо слід звернути увагу на вироби з фаршу, паштети, заливні страви, холодці, кров'яні ковбаси та інші продукти, в яких мікроби розмножуються швидко і при цьому накопичується велика кількість токсинів.

Швидкопсувні продукти треба зберігати обов’язково при низькій температурі – в холодильних шафах. При кип'ятінні або при смаженні мікроби гинуть, однак у товщі котлет або пельменів вони можуть вижити, якщо термічна обробка була короткочасною.

Захворювання починається через декілька годин після вживання зараженої їжі. Симптоми отруєння: нудота, блювота, болі в животі, понос. Температура тіла підвищується до 38-39º С, але може залишитися і нормальною.

 

Надання першої допомоги постраждалому

при харчових отруєннях

Долікарська допомога таким хворим полягає в промиванні шлунка слабим розчином марганцевокислого калію або просто кип'яченою водою. При сильному поносі для запобігання обезводнення організму необхідно багато пити рідини. Антибактеріальна і антитоксична терапія проводиться залежно від збуджувача харчової токсикоінфекції.

Найсильніший токсин – отрута білкової природи, що не має рівних серед інших природних отрут, виділяє паличка ботулінуса. Ботулізм виникає в наслідокспоживання заражених спорами бактерій консервованих харчових продуктів – м'ясних і овочевих, в яких отрута нагромаджується при анаеробних умовах, тобто без доступу кисню.

Для попередження ботулізму необхідно:

- ретельно вимивати продукти і посуд, що використовуються для консервування, від бруду і пилу;

- використовувати за рецептурою рекомендовані концентрації солі, цукру і кислоти, вони перешкоджають накопиченню токсинів;

- м'ясо і рибу в домашніх умовах можна консервувати в герметично закритих банках тільки із застосуванням автоклава;

- не консервувати герметично гриби й інші продукти, які важко почистити чи використовувати кислоту, яка подавляє розвиток спор ботулізму;

- зберігати домашні консерви при низьких температурах;

- не купуйте домашні консерви, а також «саморобні» м´ ясні і рибні продукти «з рук» на вулицях і ринках;

- не купуйте в магазині консервовані продукти із здутою кришкою.

Дуже важкі харчові отруєння настають при вживанні продуктів, які уражені бактеріями стафілококу. Ці бактерії дуже активно розмножуються при звичайній кімнатній температурі в продуктах, які не пройшли термічної обробки безпосередньо перед вживанням. До таких виробів відносяться тістечка з кремом, пиріжки, торти. Свіже молоко потрібно кип'ятити не менше 15-20 хв. Необхідно уважно стежити за терміном зберігання молочнокислих продуктів. Їх реалізація не повинна перевищувати одну-дві доби з часу приготування.

Будьте уважні до свого здоров'я!

 

4.6. Невпевнений, що гриб їстівний – викинь його!

Літо та початок осені - сама гаряча пора у любителів «тихого полювання» - грибників та лікарів - токсикологів, які їх потім лікують.

Найчастіше отруєння може стати від вживання невмілого приготування умовно-їстівних грибів, вживання і їстівних грибів, якщо вони старі, зібрані на промислових смітниках, узбіччі автострад, військових полігонах. Такі гриби містять у собі продукти розкладання білків, накопичують з'єднання тяжких металів. Їх вживання призводить до розвинення анемії і зниження імунітету організму проти інфекційних захворювань.

Перші ознаки отруєння організму – нудота, блювання, нестерпна біль у животі проявляються через 0.5 – 2 години після вживання грибів і навіть 8 - 48 годин (при отруєнні блідою поганкою та деякими мухоморами). При отруєнні блідою поганкою, мухоморами симптоми починають виникати, коли токсини вже досягли мозку і почали діяти на нервові центри, що регулюють діяльність певних внутрішніх органів. Після зазначених симптомів починається надмірне виділення шлункового соку і слизу, організм зневоднюється, настає нестерпна спрага, синіють губи, нігті, холонуть руки і ноги, виникають судоми. Згодом отрута паралізує нерви, які регулюють роботу кровоносних судин, падає кров'яний тиск, відбувається жирове переродження печінки, нирок, серця і настає смерть.

Що робити коли з'явились ознаки отруєння? Ні в якому випадку не заспокоюйтесь, що це скоро пройде! Вірогідність смерті після отруєння грибами дуже велика! Але, якщо людина і «викарапкається» після отруєння, то вона може залишитися інвалідом, тому що в наслідок отруєння розвивається ниркова або печінкова недостатність, гепатит.

Деякі поради:

- невпевнений що гриб їстівний – викинь його;

- ні в якому випадку не пробуй гриб на смак;

- купуй тільки цілі гриби – в них можна розпізнати ознаки гриба;

- не вживай гриби зібрані на промислових смітниках, узбіччі автострад, військових полігонах.

Найпоширеніші міфи:

- ствердження, що отруту з гриба можна вивести шляхом кулінарної обробки – хибне;

- отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні – приємний;

- отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин;

- опущена у відвар грибів срібна ложка чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби, а цибуля сині і так далі… Це найнебезпечніша «народна мудрість», тому що отрута не викликає такої реакції.

- отруту нейтралізує алкоголь. Навпаки, отрута деяких грибів у взаємодії із алкоголем лише розчиняється та викликає бурхливу інтоксикацію.

 

Надання першої допомоги постраждалому

при отруєнні грибами.

Перше – терміново викликайте швидку медичну допомогу. Друге – надайте першу медичну допомогу: випийте літр світло-рожевого розчину марганцівки з 4-5 пігулками активованого вугілля і викличте блювоту. Цим ви виведете та адсорбуєте грибні токсини. Прийміть послаблюючі препарати – 100 г касторової олії або 200 г сульфату магнезії і ін. Промивайте шлунок до тих пір поки не буде виходити чиста вода. Людину, яка отруїлась морозить, тому укутайтесь та покладіть до ніг грілку.

Що потрібно мати на випадок отруєння грибами: засоби для відновлення водно-сольового балансу, медичне активоване вугілля або інший сорбент, вітамін С, антибіотики (типу левоміцетину).

Бажаємо вам вдалого та безпечного «тихого полювання»!

 

4.7. Пам′ ятайте, що сказ – хвороба невиліковна!

Сказ – дуже небезпечна інфекційна хвороба, викликана вірусом, яка супроводжується порушенням діяльності центральної нервової системи.

Головним джерелом розповсюдження сказу є собаки, коти, лисиці, вовки, єнотовидні собаки, борсуки, куниці, ласки, тхорі. Джерелом харчування цих м′ ясоїдних тварин можуть бути польові миші, через які вони отримують ураження сказом.

Поява диких тварин у населених пунктах, особливо в день – одна з характерних ознак захворювання її на сказ. У них відсутній страх перед людиною. Особливо небезпечно, коли тварина лащиться, веде себе як свійська, а зовнішні прояви хвороби відсутні. Люди заражаються від хворої тварини через укус, подряпини або при потраплянні слини на слизові оболонки і шкіру, якщо на ній є пошкодження, непомітні навіть для ока. Зараження передається і через предмети, змочені слиною хворих тварин. Місце укусу або обслинення треба негайно промити мильною водою, навколо рани змастити йодом. По можливості, як скоріше звернутись в найблищу медичну установу за допомогою. Коли рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти кров, так як разом з нею може бути частково усунутий збудник сказу. Ні в якому разі не можна висмоктувати кров із рани: вірус зразу може потрапити в організм через слизову оболонку рота.

Не слід брати обслинений одяг, замивати його після укусу. Слід його обережно зняти, провітрити, відразу висушити на вулиці, потім випрасувати гарячою праскою або прокип´ ятити.

Варто пам′ ятати, що вірус сказу виділяється із слиною тварини за 10 днів до появи у них зовнішніх ознак захворювання. Тому можна заразитися і від нібито здорової тварини. Отже, якщо людину покусала, подряпала, чи обслинила навіть здорова на вигляд тварина, треба негайно звернутись до лікаря, а таку тварину слід ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 діб. При укусах тварин проводиться повний курс щеплень (нині практикується не 40 уколів, а тільки 6; протягом 6 місяців не можна вживати алкогольні напої). Чим ближче до мозку місце укусу, тим раніше розвивається захворювання. Період від момент зараження людини до виникненні захворювання триває від 2 тижнів до 6 місяців, а деколи і до року. Інкубаційний період від зараження до розмноження вірусу в головному мозку можливий до року, але в цей період вірогідність зараження інших людей мінімальна.

Пам′ ятайте, що сказ – хвороба невиліковна! Уважність та обережність при поводженні з тваринами, а особливо з дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини.

Захворювання на сказ серед різних тварин за останні 10 ровів така: дикі тварини - 56%, коти і собаки - 31%, сільськогосподарські тварини - 13%.

 

4.8. Як перемогти вірусний грип?

Якщо голова розколюється, м´ язи болять, лоб у вогні, то, швидше за все, вас вкусило чудовисько під назвою вірусний грип.

Існує три основні типи (віруси А, В і С), але вони можуть видозмінюватися.

Вірусний грип – дуже заразне захворювання. Отже, залишайтеся вдома, не ходіть на роботу чи ще кудись. Дуже важливо відпочити в ліжку, тому що це дає можливість вашому організму спрямувати енергію на боротьбу з вірусним грипом. Багато пийте рідини.

Під час захворювання уникайте жирних та гострих страв, вживайте заспокійливу їжу, що містить крохмаль. Бажано вживати пісні перші страви, фруктові і овочеві соки, особливо буряковий і морквяний - вони багаті вітамінами і мінеральними солями. Не давайте дітям аспірин! Він може призвести до небезпечного для життя неврологічного захворювання – синдрому Рея.

Згадайте краще старовинний бабусин рецепт – прикласти до голови листя свіжої білокачанної капусти.

Вірусний грип супроводжується болем у горлі, тому полощіть рот водосоляним розчином. Розведіть чайну ложку солі в склянці теплої води та добавте туди ще 1-2 краплі спиртового розчину йоду.

Зволожуйте повітря в кімнаті – це зменшить неприємні відчуття, викликані кашлем, хворим горлом і сухістю в носі. Доречно зробити також дезинфекцію за допомогою ефірних олій лимона, чайного дерева, евкаліпта.

Провітрюйте кімнату, у якій перебуваєте. Одягніть на ніч теплу білизну, що щільно прилягає до тіла. Можна активізувати свою імунну систему, якщо розтерти спину теплою водою з декількома краплями оцту - це знизить температуру тіла.

Гаряча ванна для ніг допомагає, якщо у вас головний біль і забитий ніс.

Як перехитрити вірус:

- уникайте натовпу, для цього тримайтеся подалі від кінотеатрів, театрів, магазинів та інших людних місць, не підходьте близько до людей, які чхають і кашляють;

- не виходьте на холод, довге перебування на вулиці в сиру, холодну, вогку погоду збільшує ризик підчепити інфекцію;

- відмовтеся від поганих звичок, паління і алкоголь можуть також ослабити стійкість вашого організму до вірусного грипу;

- цілуйтеся на свій страх і ризик, поцілунки – найвірніший спосіб розповсюдити вірусний грип, а також перебування в одній кімнаті з хворим може призвести до захворювання;

- бережіть сили, не перевтомлюйтеся, не навантажуйте себе важкою роботою.

Щоб суттєво покращити імунологічні показники організму та уникнути захворювання на грип вживайте мед з зеленим чаєм, лимоном та інші фітопрепарати систематично на протязі 30-40 днів.

 

4.9. Як пережити весняний авітаміноз?

Весняний авітаміноз – явище широковідоме, але мало хто з ним дійсно бореться. Перші його симптоми з´ являються у січні, коли всі починають «відходити» після бурхливих свят. Саме тоді бажано пити вітамінні напої, та збільшити час сну. Більше часу проводьте на свіжому повітрі. Лютий – березень – саме час їсти заморожені ягоди, налягати на мед і горіхи, гриби і сухофрукти. Для концентрації уваги нам потрібно залізо. Поповнити його можна з´ їдаючи стиглий гранат, зелені яблука або шматочок чорного хліба. Підводить пам´ ять? Допоможуть морква, ананас, авокадо. Сприймати нову інформацію допомагають деякі продукти, багаті вітамінами групи В. Непогано «заправитися» салатом з креветок або кальмарів, поїсти волоські або кедрові орішки.

При перенапруженні потрібно підгодувати наш мозок глюкозою. Краще віддати перевагу полісахаридам з овочів і фруктів, виробам з борошна грубого помолу. На сніданок з´ їдайте мюслі з цукатами.

Зібрати думки докупи допоможе холін. Це жироподібна речовина – один з компонентів лецитину, допомагає підтримувати зв'язок між різними ділянками мозку. Його природні джерела – яєчні жовтки, субпродукти(яловичина, свиняча печінка, нирки).

Вітамін С «чистить»судини мозку. Один грейпфрут або два апельсини в день покращують кровообіг.

.Активність мозку стимулюють спеції: імбир, кмин. Покращують кровообіг мозку: чорний перець, паприка і куркума.

Десять речовин, які необхідні мозку:

1. Глюкоза – міститься в зерновому і чорному хлібі, коричневому тростиновому цукрі, макаронних виробах з борошна грубого помолу.

2. Залізо – зернові продукти, бобові, яйця, сир, яловича печінка, овочі і фрукти, особливо зеленого кольору, наприклад, зелені яблука.

3. Вітамін С. - чорна смородина, болгарський перець, обліпиха, всі цитрусові.

4. Вітаміни групи В – пивні дріжджі, шпинат, морква, кукурудза, квасоля, брокколі, печінка яловичини, курячі жовтки.

5. Лецитин - яєчні жовтки, субпродукти (яловича і свиняча печінка, нирки).

6. Кальцій - молоко і молочні продукти, сири, яєчні жовтки.

7. Магній – хліб, рис, гречка, квасоля.

8. Калій – печена картопля, курага, родзинки, свіжі червоні помідори.

9. Ненасичені жирні кислоти - рослинні олії: оливкова, соєва, рапсова, соняшникова, арахісова; жирні види риб: оселедець, тунець, скумбрія, риб´ ячий жир у капсулах, комплекси з Омега-3 кислотами.

10. Цинк – морепродукти: креветки, краби, устриці; тваринні білки: яловичина, пісна свинина, баранина, а також гарбузове насіння, паростки пшениці.

Зниження працездатності, напади втоми і фізичної, і розумової можна побороти користуючись цими порадами.

 

4.10. Не зваблюйтесь ранніми овочами.

 

Із настанням літа особливо гостро постає проблема з нітратами. Основними джерелами цих небезпечних речовин є азотні добрива, перегній, промислові відходи та викиди транспорту. Небезпека нітратів полягає у їх концентрації в продуктах харчування.

Нітрати надходять в організм людини з їжею і водою, вони легко всмоктуються, потрапляють у кров, де вступають у реакцію з гемоглобіном., окислюючи молекули заліза. Незважаючи на достатній вміст кисню в крові, спостерігається гіпоксія – порушення дихання клітки.

Основні симптоми отруєння – синюшність обличчя, губ, видимих слизових оболонок, головний біль, підвищена стомлюваність, зниження працездатності, задишка, серцебиття, сонливістю, малорухомістю, запамороченням, потемнінням в очах, порушенням координації рухів, у важких випадках – судомним посмикуванням м´ язів, коматозним станом, що може призвести до втрати свідомості й загибелі. Отруєння нітратами настає швидше і протікає тяжче у дітей. при надходженні в організм нітратів з водою.

Вміст нітратів у рослин залежить від їх біологічних властивостей. Злаки, фрукти, ягоди не здатні накопичувати небезпечну концентрацію нітратів. Ранні овочі містять нітратів більше, ніж пізні. В овочевих культурах найбільше нітратів містить чорна редька, столовий буряк, листковий салат, щавель, редиска, ревінь, селера, шпинат, зелень петрушки та кропу, коренеплодах.

В натуральних м´ ясних і рибних продуктах рівень нітратів низький, але їх додають у готову продукцію з метою поліпшення її споживчих властивостей. В сирокопчених ковбасах майже вдвічі більше нітритів, ніж у варених.

Знизити вміст нітратів у продуктах можна кулінарною обробкою, зокрема, миттям і вимочуванням продуктів; очищенням і видаленням найбільш «нітратних» частин рослини. В огірках – це шкірка і черешкова частина, у капусті – верхні листки, прожилки і качан.

Кількість нітратів зменшується під час ретельного миття та чищення овочів на 10– 15%. Петрушку, кріп, салат рекомендують вимочувати дві години перед споживанням. У картоплі, моркві, буряках, капусті, якщо потримати їх годину у воді, вміст нітратів зменшується на 25-30%.

Отруєння нітратами настає швидше і протікає тяжче при надходженні в організм нітратів з водою. Перед приготуванням варто трохи проварити овочі у невеликій кількості води, воду злити, налити свіжої, а вже після цього куховарити. Завдяки відварюванню овочів до 80% нітратів переходить у відвар, а при смаженні концентрація знижується на 15%.

Свіжі салати та соки не зберігайте у холодильнику, бо надмірне охолодження також сприяє перетворенню нітратів на нітрити які ще шкідливіші.

В квашених, солених та маринованих продуктах в перші 3-4 доби відбувається посилене перетворення нітратів на нітрити. Тож свіжо заквашені капусту, огірки, треба їсти не раніше як через 10 - 15 діб.

Не їжте у динях та кавунах нестиглий м’якуш біля шкуринки. Бахчеві можна споживати не раніше серпня місяця.

Споживайте якомога більше чорної смородини, червоної та білої порічки (у висячих плодах нітратів може й взагалі не бути). Пийте зелений чай – це натуральні нейтралізатори нітратів.

Бережіть своє здоров´ я!

 

4.11. Як і яку воду треба пити.

 

Вода є основною складовою нашого організму й оновлюється кожні 90 днів. Іншими словами, приблизно раз на три місяці оновлюється 70% нас самих.

Вода, яку ми п´ ємо, із однаковим успіхом може як поліпшити наше здоров´ я, так і суттєво його підірвати. Вживання в достатній кількості якісної води є найважливішою умовою нормального функціонування організму.

Головні помилки при виборі питної води:

Чи робить наявність хлору воду безпечною для вживання? Насправді хлор дійсно знищує багато найнебезпечніших мікробів від холерного ембріона до вірусу гепатиту. Хлор, вступаючи в реакцію з водою, з´ єднується з органічними забруднювачами, при цьому, утворюється багато хлорованих вуглеводнів, у тому числі і діоксанів. Висновок простий – воду з-під крана централізованої системи водопостачання вживати шкідливо, й навіть, небезпечно. Її потрібно доочистити, мінералізувати й активізувати, роблячи її безпечною.

Що стається при кип’ятінні води з-під крана. Кип’ятінням можна тільки продезінфікувати воду, якщо вона має мікробні забруднення, але не очищає її від цілого ряду інших шкідливих хімічних і хлорорганічних речовин. Тривале кип’ятіння погіршує якість води, після того. як частина води випаровується, значно збільшується синтетична органіка солі важких металів.

Вважається, що вода з артезіанських свердловин і колодязів чиста й корисна без додаткової обробки. Насправді це твердження не завжди вірне, допоки не буде проведений хімічний, бактеріологічний та радіологічний аналіз води. У свердловинах і колодязях можуть бути небезпечні для здоров´ я людини нітрати, нітрити, пестициди чи радіонукліди. До того ж ця вода може бути надто жорсткою. Набирати таку воду «про запас» не варто – вже через 10-12 годин у ній значно підвищується кількість бактерій!

Мінеральні та лікувально-столові води придатні для гамування спраги й щоденного вживання. Мінеральна вода, з солевмістом понад один грам на літр не може бути рекомендована для щоденного вживання. Вона повинна застосовуватися виключно в лікувальних цілях і прийматися нетривалим курсом.

Газована вода небезпечна для дітей та дорослих. Газована вода - це консервована питна вода, яка за рахунок вуглекислоти має спотворену структуру й біоенергетику, порівняно з якісною водою. Вживання газованої води призводить до порушення обмінних процесів в організмі, зокрема до ожиріння, до появи алергічних реакцій, до карієсу зубів тощо. Газовані напої можуть викликати онкологічні захворювання.

Бутельована вода – гарантія якості? Бутельована питна вода дійсно є гарною альтернативою водопровідній воді. Є деякі негативні чинники для ринку бутельованої води – це безповоротна тара, забруднення навколишнього середовища, зростання транспортних витрат і торговельних націнок.

Пластиковий посуд одноразового використання – шкідливий. Окремі види пластику при взаємодії з водою можуть виділяти канцерогени

Полівінілхлорид (ПВХ) – це полімер на основі хлору. З нього роблять пляшки для газованої води і пластиковий посуд. Є кілька способів самостійної перевірки якості пластику. Шкідливі ємності мають напливи на дні. Вони бувають у вигляді лінії або списа з двома кінцями. Найвірніший спосіб – натиснути на пляшку нігтем. Якщо ємність небезпечна, то на ній утворюється білястий шрам. Пляшка з безпечного полімеру залишається неушкодженою.

Як правильно пити воду. Воду потрібно пити завжди, коли ви відчуєте спрагу. Випивайте принаймні дві склянки води вранці, щоб компенсувати її втрату за вісім годин сну. До того ж вода повинна бути прохолодною, така вода виводить шлаки, посилює перистальтику кишечника, а тепла вода розчиняє шлаки і всмоктується разом з ними, чим викликає отруєння. Тому грубою помилкою є випита вранці склянка гарячого чаю! За півгодини до кожного прийому їжі пийте 1-2 склянки води. Через 2, 5 годин після їжі ще 250-350 грамів води. Це допоможе завершити процеси травлення, а також вбережете себе від відчуття голоду.

Вживати бажано не водопровідну, не кип’ячену, не підігріту, а воду кімнатної температури, чисту питну, краще структуровану. Пити потрібно маленькими ковтками, а не залпом. Таким чином вода всмоктується в кишечник і розходиться по всьому організму. Виникає ефект «крапельниці». Він полягає в тому, що в людини, яка схильна до набряків їх не виникає.

Як можна дізнатися про якість води? Для визначення якості води в домашніх умовах потрібно набрати в чисту прозору пляшку літр води і, не закриваючи, дати їй постояти п’ять –шість годин. Якщо після цього на дні з´ являється білий осад, то дуже ймовірно, що у воді підвищений вміст солей; якщо вода почала жовтіти або буріти, з´ явилися дрібні пластівці, тоді має місце підвищений вміст заліза. Неприємного запаху й смаку визначити самостійно складно, тому краще звернутися до лабораторії для детального хімічного аналізу.

 

4.12. Йод у житті людини.

Досить часто ми чуємо, що в раціоні харчування людини мало йоду. Без йоду не відбувається синтез гормону щитовидної залози – тироксину, який контролює і посилює обмін речовин водно - сольового, обміну білків, жирів і вуглеводнів. Роботу печінки і серцево-судинної системи.

Найчастіше дефіцит йоду впливає на роботу нервової системи: людина стає забудькуватою, погіршується увага і реакція, з´ являється роздратованість, сонливість, депресія, слабне імунна система. Виникають проблеми з серцем і судинами: аритмія, підвищений тиск, понижується рівень гемоглобіну у крові.

Надлишок йоду є таким же ж небезпечним, як і його недостача. У великих дозах це просто отрута.

Скільки йоду потрібно організму?

Всього 2- 4мкг на один кг ваги тіла (в середньому). Для дорослого чоловіка це становить 150 – 200мкг на добу. Молодим людям у період статевого дозрівання, вагітним жінкам треба більше 200мкг.

В яких продуктах міститься йод?

Основними джерелами йоду серед продуктів харчування є морська риба, морська капусти, креветки та інші морепродукти, квасоля, чечевиця, морква, цибуля, стручкова квасоля, сушена слива та інші продукти харчування з добавленою йодованою сіллю. Балтійське і Чорне моря багаті цим елементом, тому людям дуже корисно відпочивати на цих пляжах.

Чи вистачає нам йоду?

Нестачу йоду може виявити тільки лікар-ендокринолог на основі аналізів крові і сечі. Для збагачення раціону йодом нині випускають спеціально марковані харчові продукти, в які добавляють від 10 до 30 відсотків добової норми цього мікроелемента. Серед цих продуктів є йодована кухонна сіль. При інтенсивному кип’ятінні при приготуванні їжі йод випаровується. Йодована сіль зберігає свої якості не довше 3- 4 місяців у закритій тарі.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.