Суть бухгалтерського балансу та його структура

Оперативне управління господарюючим суб'єктом вимагає достовірних і точних даних про стан і наявність господарських засобів, їх склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію, узагальнену і згруповану певним чином, отримують за допомогою бухгалтерського балансу. Взагалі балансовий метод широко використовується в економічних науках, наприклад, баланс доходів і витрат, баланси матеріальних і трудових ресурсів тощо.

Слово " баланс" (лат. bis — двічі, lans — чаша терезів) означає дві чаші, як символ рівноваги. Як символ рівноваги ваги (терези) зображені на міжнародному гербі бухгалтерів.

Баланс — це спосіб економічного групування та узагальненого відображен­ня у грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату

За формою баланс — таблиця, на лівій стороні якої відображають склад і розміщення господарських засобів і яка називається активом, а на правій стороні, що називається пасивом, відображають джерела формування господарських засобів. Слова " актив" і " пасив" означають відповідні сторони бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс схематично можна зобразити так:

Оскільки, в активі і пасиві балансу відображаються одні і ті ж суми, але вони розглядаються з різних точок зору:

- в активі наводяться дані про конкретні засоби підприємства за їх видами (основні засоби, виробничі запаси, грошові кошти тощо);

- в пасиві вказується, кому ці засоби належать або за рахунок кого сформувались (власні чи залучені джерела формування господарських засобів),

то важливою особливістю балансу є рівність активу і пасиву.

Враховуючи важливість інформації, яка наводиться в балансі, він у всьому світі визнаний формою звітності.

В Україні зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються в НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом МФУ № 73 від 07.02.2013 р.

Згідно НП(С)БО баланс (звіт про фінансовий стан) — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Метою складання балансу – є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

В обов’язковому порядку баланс як форму звітності складають на останній день звітного періоду – кварталу чи року.

Економічне визначення балансу наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Економічне значення балансу

Змістовна частина бухгалтерського балансу визначається його будовою та структурою.

Як зазначалося, за зовнішнім виглядом баланс являє собою таблицю, яка складається з двох частин:

1) активу ( ліва частина балансу підприємства, в якій відображають ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому);

2) пасиву ( права частина балансу, в якій знаходить відображення власний капітал і зобов’язання підприємства).

Актив і пасив балансу розділені на окремі розділи і статті.

Стаття балансу – окремий елемент балансу, який означає вид активів, власного капіталу чи зобов’язань (наприклад: виробничі запаси, статутний капітал тощо).

Кожна стаття має цифрове означення або код статті (рядка), а також грошовий вираз, що називається оцінкою статті балансу. Оцінка будь-якої статті в балансі приводиться на початок та на кінець звітного періоду.

Статті балансу об’єднані в економічно однорідні розділи.

Актив балансу має 3 розділи:

І. Необоротні активи;

ІІ. Оборотні активи;

ІІІ. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття.

У першому розділі активу балансу відображаються господарські засоби тривалого використання. Сюди входять основні засоби (будівлі, споруди, машини, обладнання), нематеріальні активи (комп’ютерні програми, товарні знаки тощо), а також довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, та інші необоротні активи. Стосовно таких статей, як «Основні засоби» та «Нематеріальні активи», необхідно пам’ятати, що у валюту балансу входить їх залишкова вартість.

Другий розділ активу балансу містить інформацію про наявність на певну дату оборотних активів: виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива, запасних частин), готової продукції та товарів, коштів у касі і на банківських рахунках, дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги (крім довгострокової заборгованості), векселів одержаних, витрати майбутніх періодів тощо.

В третьому розділі активу балансу наводяться відомості про необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття, що не плануються для використання у господарської діяльності підприємства, а призначені для продажу.

Пасив балансу має 4 розділи:

І. Власний капітал;

ІІ. Довгострокові зобов’язання і забезпечення;

ІІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення;

ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття.

У першому розділі пасиву балансу розміщується інформація про власний капітал: статутний або пайовий капітал (зареєстрований капітал), додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал тощо.

У другому розділі пасиву наводяться дані про довгострокові зобов’язання – тобто такі зобов’язання які не можна класифікувати як поточні: довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання, а також інформація про забезпечення у вигляді сформованих резервів на забезпечення наступних витрат та платежів, а саме: на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов’язань тощо, а також отримані цільові фінансування та надходження, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок.

У третьому розділі пасиву балансу відображається інформація про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу. До поточних зобов’язань відносяться короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи; сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції; заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету; сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду на соціальне страхування, за внесками до позабюджетних фондів; доходи майбутніх періодів, інші суми зобов’язань.

У четвертому розділі пасиву відображаються зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття, тобто зобов’язання, які виникли на підприємстві в результаті продажу необоротних активів.

Діючий баланс підприємства має такі форму і структуру (табл. 1):

Таблиця 1

Структура форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»

При складанні балансу обов’язково підраховують підсумки по кожному розділу і суму по балансу в цілому.

Загальний підсумок активу та пасиву балансу завжди однаковий та називається валютою балансу.

При заповнені бухгалтерського балансу необхідно дотримуватись такої послідовності. У вступній частині заповнюється літерами і числами:

назва підприємства за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЕДРПОУ);

територія розташування підприємства за Класифікатором адміністративно – організаційного територіального устрою України (КАОТУУ);

організаційно-правова форма господарювання - Класифікатор організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ)

вид економічної діяльності - за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД).

Середня кількість працівників визначається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Адреса підприємства згідно свідоцтва про реєстрацію (юридична).

Одиниця виміру – тис.грн. без десяткового знака.

У реквізиті «Складено (зробити позначку «v» у відповідній клітинці» робиться відмітка про складання звітності або за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або за міжнародними.

У балансі показники що вираховуються при підрахуванні підсумку наводяться у дужках. Рядки в яких відсутня інформація, прокреслюються, виправлення у формах звітності не допускаються. Заповнена і перевірена форма балансу підписується керівником і головним бухгалтером підприємства при цьому підписи повинні бути ідентифіковані, тобто вказуються прізвища осіб, що підписалися, проставляється печатка підприємства.

У побудові активу і пасиву є як вітчизняна, так і світова практика. Загальну характеристику побудови активу і пасиву балансу у світовій і вітчизняній практиці показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика вітчизняної і світової практики побудови активу і пасиву балансу

Отже, розглянута структура бухгалтерського балансу дає змогу пізнати підприємство, дати характеристику стану господарських засобів і джерел їх формування на звітну дату в грошовому вимірнику. Діючий в Україні бухгалтерський баланс призначається для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю підприємства, а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів — статистичних, податкових, фінансових органів, банків, інвесторів та ін. Тому не випадково баланс є першою формою звітності підприємства.

2.Вплив господарських операцій на зміни в бухгалтерському балансі

Господарські операції, які відбуваються на підприємстві призводять до змін в структурі активів та зобов’язань чи власному капіталі підприємства. Залежно від характеру цих змін господарські операції поділяють на 4 типи:

Господарські операції першого типу

Це операції, під впливом яких зміни відбуваються тільки в активах. При цьому одна стаття активу балансу збільшується, а інша зменшується на одну й ту саму суму. Підсумок активу і пасиву не змінюється.