Статистична теорія безпеки руху поїздів В.М. Лісенкова

З розвитком залізничного транспорту методи вирішення проблеми безпеки руху поїздів (БРП) змінювалися разом зі змінами вимог до рівня безпеки руху, а також зі змінами умов рішень цієї проблеми.

А) Для початкового етапу вирішення завдань безпеки руху було характерно:

· використання принципу абсолютної безпеки, яка передбачає повний виняток відмов, що призводять до краху поїздів;

· застосування, здебільшого, методів створення запасів механічної та електричної міцності елементів технічних засобів;

· формулювання завдань безпеки виключно в детермінованій формі;

· вирішення завдань безпеки лише в рамках створення окремих видів технічних засобів - шляху, рухомого складу, систем управління рухом тощо.

Б) За останні 10-15 років прийшло усвідомлення даної проблеми як взаємопов'язаної, можливості вирішення її на основі системного підходу, врахування людського чинника, використання досягнень комп'ютерної техніки. Даний теоретичний підхід, розроблений в працях В.М. Лисенкова, можна назвати «технократичним». В якості такого підходу автор пропонує статистичну теорію безпеки руху поїздів - як систему наукових принципів та ідей у галузі безпеки руху, що грунтуються на кількісних заходах безпеки руху та ризиків втрат, що обумовлюються цим рухом.

Сутність теорії: з безлічі технологічних процесів, що характеризують діяльність залізничного транспорту, виділяється клас відповідальних технологічних процесів (ВТП). Вихід значень параметрів ВТП за допустимі межі призводить до матеріальних втрат, створення загрози здоров'ю і життю людей, непоправної шкоди навколишньому середовищу. ВТП характеризується трьома станами: а) нормальним - процес розвивається відповідно до його алгоритму; б) безпечним аварійним - відмова, що призводить до зниження ефективності технологічного процесу; в) небезпечним аварійним, що безумовно призводить до аварії. Причинами виникнення небезпечних ситуацій є відмови технічних засобів, небезпечні помилки при проектуванні та експлуатації систем, дії оператора, машиніста, обслуговуючого персоналу.

Структура цієї теорії показана на рис. 1.

Рис.1. Структура теоретичного підходу до безпеки руху поїздів В. М. Лісенкова

Технологічний процес визначається частиною виробничого процесу, який містить цілеспрямовані дії по зміні та (або) визначенню стану предмету праці. До ВТП відносяться перевізні процеси, реалізовані різними видами транспорту, у тому числі залізничним.

Безпека ВТП - це властивість не переходити у небезпечні відмови. Воно визначається безпекою технічних засобів і дій людини. Безпека обчислюється за загально відомою формулою

, (2.1)

де – інтенсивність небезпечних відмов i-го елемента ВТП;

Т – заданий час напрацювання.

Тоді пропонуються такі методи забезпечення безпеки:

- зниження за рахунок створення відповідного запасу міцності;

- зменшення кількості небезпечних відмов;

- уведення достатньої надмірності таким чином, щоб при відмовах пристрої продовжували правильно працювати;

- небезпечна відмова виявляється у момент його виникнення, і система примусово переводиться у безпечний аварійний стан;

- час безперервної роботи повинен бути не більше Т. При t> Т система повинна бути «вимкнена».