Загадки

Всі дороги мені знайомі,

Я в кабіні немов будинку.

Мені мигає світлофор,

Знає він, що я -... (Шофер)

Тисне вчасно гальма й газ,

Відвезе усюди нас.
Для доріг він хлопець свій!
За кермом сидить... водій.

«Шофери»

Шарудять по дорогах

Веселі машини

Поспішають по дорогах

Машини, машини...

А в кузові - важливі,

Термінові вантажі:

Цегла й залізо,

Дрова й кавуни.

Робота шоферів

Важка й складна

Але як вона людям

Усюди потрібна.

ВІРШІ

Скільки їх, за бубликом шоферів,
На дорогах рідної Землі,
Здолали і доли, і гори
По снігах, по воді і в пилу?
Скільки їх? Нескінченні вантажі,
Нескінченні ночі без сну.
Праця для них - уже ніяк не тягар,
Праця для них - довгих трас новизна.
І іншого їм просто не треба
Навіть якщо улюблені чекають.

Незважаючи на партійність в країні,
Не зважаючи на віку роки
Світ поділений на частини на дві -
На водіїв та пішоходів.
Їм один одного завжди не зрозуміти
Розсудити по життю - морока,
І завжди буде їх розділяти
У ставленні до себе дорога.

Важка шоферську робота,
Але в ній романтики заставу,
Простір небес - душа пілота,
Душа шофера - широчінь доріг.