Критерієм для оцінки функціонального стану організму ви­ступає наявність або відсутність ефекту Сєченова при пере­ключенні після закінчення роботи на інший вид діяльності.

Якщо рівень більшості функцій центральної нервової системи, аналізаторів, периферійних систем і органів після роботи вищий, ніж до роботи, то функціональний стан організму нормальний. Ре­зультат цей має місце тоді, коли навантаження на організм не пере­вищують фізіологічні можливості людини, а умови праці сприятливі.

Граничний функціональний стан організму являє перехідну фор­му між нормою і патологією. Основними ознаками його є відсут­ність позитивного ефекту Сєченова по більшості функціональних проб; виникнення від'ємної фази ефекту Сєченова, що виявляється в сповільненні (погіршенні) деяких функцій, які входять до складу робочого акту, певному напруженні вегетативних функцій, розгаль­муванні побічних рефлексів, що призводить до неточних, зайвих рухів і зниження якості роботи.

Патологічний функціональний стан організму характеризується функціональною недостатністю деяких важливих вегетативних під­систем і органів (кровообігу, дихання) у практично здорових людей. Типовою ознакою також є виникнення парадоксальних і ультрапа-радоксальних реакцій, тобто має місце викривлений ефект Сєчено­ва. Суть його в тому, що позитивні сигнали людиною не сприймаю­ться, а негативні, навпаки, викликають дії, що на практиці призводять до помилок, аварій, травматизму.

Згідно з цими функціональними станами, які формуються в ор­ганізмі працівника під впливом трудових навантажень і умов праці, виділено три класи важкості праці.

Нормальному стану організму відповідає перший клас важкості праці, граничному — другий, патологічному — третій. В кожному класі встановлено по дві категорії важкості праці.

До першої категорії важкості належать роботи, при виконанні яких з більшості показників функціонального стану в результаті переключення на інший вид діяльності у працівників виявляється по­зитивний ефект Сєченова. Це роботи, які виконуються в комфортних умовах виробничого середовища, при оптимальних величинах м'язового, розумового і нервово-емоційного навантаження. У здорових людей підвищується тренованість організму і працездатність.

Ознакою і критерієм другої категорії важкості праці є наяв­ність позитивного ефекту Сєченова не менш як у половині функціо­нальних проб. Інші показники при переключенні на другу роботу залишаються на рівні доробочого періоду. Напруження функцій життєзабезпечення відповідає величині і змісту професійного на­вантаження. Ці роботи виконуються в умовах, які не перевищують граничне допустимих значень виробничих факторів і не призводять до відхилень в стані здоров'я працівників.

Роботи третьої категорії важкості характеризуються підвище­ними м'язовими або нервово-емоційними навантаженнями, а також не зовсім сприятливими виробничими умовами. Внаслідок цього у практично здорових людей формується граничний функціональний стан організму, погіршуються виробничі показники. Важливою ознакою цих робіт є те, що раціоналізація режимів праці і відпочинку сприяє швидкому усуненню негативних зрушень в організмі людини. До четвертої категорії важкості належать роботи, при вико­нанні яких наприкінці зміни або тижня у працівника формується більш глибокий (передпатологічний) граничний стан організму. У практично здорових людей погіршуються фізіологічні показники в процесі праці. Характерною особливістю при виконанні роботи є порушення робочого динамічного стереотипу, а необхідний рівень продуктивності праці підтримується за рахунок мобілізації додатко­вих резервів організму. Часто відмічається від'ємний ефект Сєченова. Для усунення передпатологічних реакцій, незважаючи на їх зворотність, часто буває недостатньо одного покращання режимів праці і відпочинку, оскільки підвищений вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів призводить до виробниче зумовлених і профе­сійних захворювань.

До п'ятої категорії важкості належать роботи, які виконуються в несприятливих (екстремальних) умовах. У працівників наприкінці зміни або тижня формуються патологічні функціональні стани органі­зму. Основними ознаками їх є функціональна недостатність важли­вих вегетативних функцій, неадекватність реакції. У більшості працівників ці патологічні реакції після достатнього і повноцінного відпочинку зникають. Однак у деяких людей внаслідок різних при­чин патологічні реакції стабілізуються і переходять у захворювання. Для працівників, зайнятих виконанням робіт п'ятої категорії важкості, характерний високий рівень виробниче зумовлених і професій них захворювань, виробничого травматизму.

До шостої категорії важкості належать роботи, які виконують­ся в особливо несприятливих умовах, а ознаки патологічного стану організму виразно виявляються уже в першій половині зміни або в перші дні тижня. При розумовій праці зміни функціонального стану організму розвиваються через три-чотири місяці після нормально проведеної відпустки. Різкі патологічні реакції часто супроводжу­ються важкими порушеннями функцій життєво важливих органів (наприклад, інфаркт міокарда). Причиною можуть бути надзвичайні перевантаження, стресові психічні ситуації. Виконання робіт шостої категорії важкості пов'язане з реальною небезпекою виникнення професійних захворювань і травм. Навіть повноцінний відпочинок не завжди забезпечує відновлення порушених функцій.

Роботи п'ятої і шостої категорій важкості призводять до непро­дуктивного використання робочої сили, а тому мають бути ліквідо­вані насамперед.