Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лікування. ■Лікування раку ЩЗ включає хірургічне втручання, радіойодтерапію, променеву терапію, супресивну терапію тиреоїдними гормонами.






■ Лікування раку ЩЗ включає хірургічне втручання, радіойодтерапію, променеву терапію, супресивну терапію тиреоїдними гормонами.

■ Вибір методів лікування залежить від типу раку і стадії процесу. Незалежно від форми раку проводиться тотальна тиреоїдектомія. За наявності метастазів у лімфовузли шиї виконують одночасну їх дисекцію.

■ Після тиреоїдектомії хворим на рак ЩЗ довічно призначаються тиреоїдні гормони (Л-тироксин), допускається періодична їх відміна тільки під час контрольних сцинтіграфій.

■ Після операції з приводу медулярного і анапластичного раку терапія тиреоїдними препаратами проводиться у вигляді замісної.

■ При диференційованих формах раку ЩЗ призначення тиреоїдних гормонів проводиться з метою ліквідації післяопераційного гіпотиреозу, пригнічення секреції тиротропіну і блокування росту можливих вогнищ раку ЩЗ або його метастазів, клітини яких мають рецептори до ТТГ.

Доза тиреоїдних препаратів повинна бути достатньою для повної або майже повної супресії тиротропіну і досягається призначенням Л-тироксину із розрахунку 2, 2-2, 5 мкг/кг на добу під контролем рівня ТТГ у крові, який не повинен перевищувати 0, 1-0, 2 ОД/мл (за даними Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України). Препарат призначається одноразово перед сніданком.

■ Наступний етап після тотальної тиреоїдектомії з приводу папілярного та фолікулярного раку – пошук та ліквідація залишкової тиреоїдної тканини. Перше сканування з радіойодом проводять через 4-6 тижнів. Л-тироксин відміняють на 4 тижні до збільшення рівня тиротропіну в крові більше 25 МО/л. На 2-3 тижні призначають діагностичну дозу радіоактивного йоду (131J) і проводять сканування всього тіла. У разі виявлення залишкової тканини ЩЗ і метастазів призначають лікувальну дозу радіоактивного йоду, яка підбирається індивідуально залежно від розмірів та активності тиреоїдної тканини. При наявності віддалених метастазів дозу збільшують.

■ Надалі кожні 6 міс протягом 3 років проводять діагностичне сканування з 131J всього тіла. Діагностична доза радіойоду може бути збільшена в порівнянні з попереднім дослідженням і також проводиться за умови стимуляції тиротропіном (під час відміни тиреоїдних препаратів). За наявністю вогнищ накопичення ізотопу (залишкова тканина, метастази), призначають лікувальну дозу радіоактивного йоду.

■ Лікування радіойодом проводиться з інтервалом у 5-6 місяців до повного зникнення метастазів.

■ Перед кожним курсом радіойодтерапії визначають рівень тиротропіну, тиреоглобуліну, УЗД ділянки шиї, рентгенографію легень у 2-х проекціях, кісток.

■ Після 3-х років спостереження при наявності залишку тиреоїдної тканини та метастазів тактика подальшого лікування вирішується індивідуально.

■ Хворі довічно приймають тиреоїдні препарати в дозі, яка підтримує рівень тиротропіну в крові, близький до нижньої межі норми.

■ Після тиреоїдектомії з приводу медулярного і анапластичного раку призначається дистанційна променева терапія. Для лікування диференційованих раків ЩЗ остання не проводиться, тому що вони радіорезистентні.

■ Терапію тільки радіоактивним йодом використовують у випадках неоперабельних гістологічно підтверджених раків.

■ При неможливості застосування радіойодтерапії (відсутність його, алергії до йоду тощо) після тиреоїдектомії проводиться дистанційна променева терапія.

■ Після досягнення повної ремісії при папілярному та фолікулярному раку ЩЗ кожні 6 міс проводиться огляд ендокринолога (терапевта та хірурга), загальний та біохімічний аналіз крові (з обов'язковим визначенням кальцію), визначення тиротропіну, вільного тироксину, трийодтироніну, тиреоглобуліну, антитіл до тиреоглобуліну; 1 раз на 1-2 роки проводять рентгенографію легенів та кісток.

Окрім вищезазначених показників, при медулярному раку здійснюють контроль рівня кальцитоніну 1 раз на рік для виявлення рецидивів і метастазів.

■ В теперішній час для попередження гіпотиреозу, спричиненого відміною Л-тироксину для проведення сканування рекомендований рекомбінантний людський альфатиротропін (тиреоген). Тиреоген стимулює виділення тиреоглобуліну і накопичення йоду в тиреоїдній тканині. За 1-2 дні до сканування, без відміни тироксину, вводять 0, 9 мг тиреогену. На 3-й день хворому дають 4 мкКі 131J і через 24 і 48 годин визначають його накопичення. При застосуванні даного методу не виникає гіпотиреоз, доза радіойоду менша, він швидше виводиться з організму в умовах еутиреозу і менше впливає на внутрішні органи і кровотворення.

Прогноз для диференційованих раків ЩЗ сприятливий. Пацієнти не потребують суттєвих обмежень фізичної та інтелектуальної діяльності. Перебувають на замісній терапіїї тиреоїдними гормонами, необхідною умовою якої є достатня доза Л-тироксину.

Профілактика раку ЩЗ полягає у:

- адекватному забезпеченні йодом йододефіцитних регіонів;

- виправданості використання у дітей і підлітків рентгенологічних і радіоізотопних методів

діагностики і лікування, особливо голови та шиї;

- диспансерному спостереженні дітей і підлітків з виявленими вузлами і кістами в ЩЗ та

постраждалих від впливу іонізованої радіації;

- запобіганні будь-яких іонізуючих випромінювань при патології ЩЗ (тривале перебування біля

телевізорів і моніторів, забороняються електрофізіо- і теплові процедури на ділянку шиї);

- обстеженні дітей з шийною лімфаденопатією;

- використанні збалансованої дієти з обмеженням струмогенних продуктів.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.