Прогноз

Прогноз вродженого гіпотиреозу щодо психофізичного розвитку залежить від ступеня тяжкості захворювання, віку дитини, в якому встановлений діагноз, початку замісної терапії та від її адекватності.

Визначальним фактором є терміни початку замісної терапії та її адекватність.

-Якщо лікування призначено в перші місяці життя і є адекватним всі діти з вродженим гіпотиреозом, за незначним винятком, мають можливість досягти оптимального фізичного, інтелектуального і статевого розвитку.

-Запізніла діагностика і, відповідно, лікування вродженого гіпотиреозу, неадекватна замісна терапія (недостатня доза, переривчасті курси тощо) не можуть запобігти різним ступеням затримки розумового та фізичного розвитку.

Диспансерне спостереження. Діти з вродженим гіпотиреозом потребують довічного диспансерного нагляду (табл. 7).

Таблиця 7. Частота і об’єм диспансерного спостереження за дітьми з вродженим гіпотиреозом

Вторинний гіпотиреоз розвивається при різноманітних патологічних процесах в гіпофізі: інфекція, травма, пологова травма, пухлини, крововилив, некроз, хірургічна та променева гіпофізектомія, вади розвитку гіпофізу.

Клінічно характеризується менш чіткою клінічною картиною, ніж первинний, тому що при дефіциті ТТГ перебіг захворювання менш тяжкий. В клінічній картині на перший план виступають ознаки дефіциту інших тропних гормонів, особливо гормону росту. У новонароджених можуть відзначатися гіпоглікемії, крипторхізм, гіпоплазія мошонки, мікропеніс; у більш старших дітей – відставання в рості, затримка статевого розвитку.

При вторинному гіпотиреозі рівні тиротропіну і тиреоїдних гормонів знижені.

Лікування вторинного гіпотиреозу у дитини з гіпопітуїтаризмом здійснюють після нормалізації(при необхідності) функції кори надниркових залоз. Замісна доза L-тироксину складає зазвичай 2-2, 5 мкг/кг/добу. Критерієм адекватності лікування є нормальний рівень Т₄.