Другий день

1. Колонії, що виросли на чашках, проглядають через 24 години після посіву матеріалу (якщо матеріал засівали у другій половині дня, то перегляд здійснюють також у другій половині дня) за допомогою МБС (окуляр 6, збільшення об'єктиву 2). Якщо ріст колоній відсутній на КА та КТА середовищах, матеріал для діагностичних досліджень треба відібрати повторно.

2. Чашки з підозрілими на коринебактерії дифтерії колоніями відбирають для подальшої ідентифікації культури за всіма тестами. Мікроскопію препаратів-мазків підозрілих колоній можна не проводити. Підозрілі колонії на кров'яно-телуритових середовищах через 24 години сірого кольору, випуклі, з рівними краями, в'язкі, через 48 годин – сірі або чорні з металевим блиском, рівними або ледь порізаними краями, в'язкі чи крихкі при дотику петлею.

3. З сумнівних колоній готують препарати-мазки. Коринебактерії дифтерії, які виросли на середовищах з інгібіторами росту (телурит калію), можуть бути вкорочені, потовщені, проте зберігають властиві їм поліморфізм та характерне розміщення. Якщо при мікроскопії виявляють палички, характерні для роду коринебактерій, то ці колонії відбирають для подальшої ідентифікації за всіма тестами. При роботі з колоніями слід користуватись бактеріологічною петлею діаметром 1-2 мм.

Виявлення при мікроскопії чистих культур коків, дріжджів, спорових паличок і т. п. дозволяє припинити дослідження на дифтерію. Діагностичні дослідження продовжують згідно наказу МОЗ від 22.04.85 р. № 535.

4. У випадку росту підозрілих однотипних колоній необхідно відразу ж приступати до їх вивчення за рядом тестів ідентифікації (токсигенні властивості, визначення цистинази) і виділити чисту культуру на скошений сироватковий або кров'яний агар. Токсигенні властивості вивчають не менше як у 2 ізольованих колоній шляхом посіву однієї половини кожної колонії на середовище для визначення токсигенності і непропаленою петлею на середовище Пізу, а другої половини колонії – у пробірку із сироватковим агаром для розмноження та збереження цієї культури. Враховуючи те, що в досліджуваному матеріалі можуть знаходитися одночасно токсигенні та нетоксигенні різновиди C.diphtheriae, необхідно при множинному рості підозрілих колоній вивчати токсигенні властивості якомога більшої кількості колоній (не менше як 20 колоній, змішуючи 5-6 колоній в одну бляшку).

5. Якщо виростає лише 1 колонія, її засівають на середовище для визначення токсигенності і, не прожарюючи петлю, – у стовпчик середовища для визначення цистинази. Для дальшої ідентифікації матеріал можна брати з бляшки через 48 годин росту або через 24 години при виявленні токсигенних властивостей культури.

6. Чашки з первинним посівом досліджуваного матеріалу знову ставлять в термостат на 24 години і проглядають їх повторно.

7. Висів з транспортного середовища здійснюють на тверді поживні середовища, зігріті при кімнатній температурі або в термостаті (15-20 хвилин), тампоном, віджатим об стінки пробірки, або петлею, забираючи матеріал з осаду.