Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загальні положення. 1.1. Загальні принципи організації стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги базуються на концепції ВООЗ щодо раціонального ведення






1.1. Загальні принципи організації стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги базуються на концепції ВООЗ щодо раціонального ведення пологів (1996), Концепції безпечного материнства, а також на державних заходах щодо здійснення активної демографічної політики.

1.2. Стаціонарна акушерсько-гінекологічна та неонатологічна допомога в Україні здійснюється в акушерсько-гінекологічних відділеннях районних, центральних районних, міських, обласних лікарень, міських пологових будинків, перинатальних центрів, ІПАГ АМН України і є доступною для всіх верств населення.

1.3. Територія обслуговування пологового будинку (відділення) визначається органами охорони здоров’я. Пацієнтці та її сім’ї має бути забезпечено право обирати стаціонар та лікаря за наявності умов та у відповідному порядку.

1.4. Амбулаторна акушерська допомога у відомчих та лікувально-профілактичних закладах недержавної форми власності надається за умови наявності в їх структурі пологового стаціонару. В інших випадках вагітні скеровуються у лікувально-профілактичні заклади державної форми власності за місцем проживання.

1.5. Стаціонарна акушерсько-гінекологічна та неонатологічна допомога пацієнтам на всіх рівнях організується цілодобово.

1.6. Право на надання невідкладної акушерсько-гінекологічної допомоги пацієнтці має бути забезпечено в лікувально-профілактичних закладах незалежно від місця їх проживання, при необхідності з “розгортанням” операційної у терміни надання ургентної допомоги.

1.7. Госпіталізація вагітних, роділь, гінекологічних хворих в акушерсько-гінекологічний стаціонар здійснюється за направленням лікарів швидкої медичної допомоги, амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладів, акушерок, фельдшерів або медичних сестер фельдшерсько-акушерських пунктів. В ургентних ситуаціях госпіталізація пацієнтки може здійснюватись за самозверненням з визначенням показань до госпіталізації лікарем приймального відділення/черговим лікарем.

1.8. Питання планової госпіталізації пацієнтки вирішується черговим лікарем або лікарем акушером-гінекологом, закріпленим за приймальним відділенням відповідно до внутрішнього розпорядку роботи стаціонару, затвердженими головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

1.9. Під час планової госпіталізації в направленні відображаються результати обсте­ження хворої на амбулаторному етапі, передбачені “Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги” відповідно нозології, а також висновки і рекомендації суміжних спеціалістів при наявності супутньої соматичної патології.

1.10. Обґрунтована відмова у плановій госпіталізації фіксується у журналі відмовлень в госпіталізації (форма 001-1/о).

1.11. При госпіталізації первинна медична документація заводиться згідно з документами пацієнтки, що підтверджують її особу. У разі їх відсутності в медичній документації робиться відмітка про те, що паспортні дані записані зі слів пацієнтки.

1.12. Під час госпіталізації пацієнтки до лікувально-профілактичного закладу лікар приймального відділення, а у вихідні, святкові дні та нічний час – черговий лікар здійснює огляд та обстеження пацієнтки, інформує про її права та обов’язки щодо стану здоров’я, попередній діагноз, обсяг необхідних діагностичних та лікувальних заходів, прогнозні та можливі наслідки розвитку хвороби, а також отримує від неї інформацію щодо загального стану здоров’я, перебігу хвороби/вагітності.

1.13. Медична допомога жінкам та новонародженим у лікувально-профілактичних закладах акушерсько-гінекологічного профілю здійснюється відповідно до Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, затверджених цим наказом, а також рівнів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної і неонатологічної допомоги населенню (додаток 1).

1.14. Штатні посади медичного персоналу акушерсько-гінекологічних стаціонарів встановлюються відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 “Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров`я”.

1.15. Діяльність акушерсько-гінекологічних стаціонарів передбачає постійне впровад­ження нових методик щодо раціонального ведення пологів, профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, захворювань новонарод­жених, а також гінекологічної патології, які базуються на принципах доказової медицини.

1.16. Для проведення планового оперативного лікування хворі мають бути обстежені на догоспітальному етапі згідно Нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство та гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів (наказ МОЗ України від 28.12.02 № 503).

1.17. Напередодні виконання планової операції хвора оглядається анестезіологом із заповненням листа первинного огляду анестезіолога (ф.003-3/о), завідувачем відділення та керівником клініки (у клінічному закладі). При цьому визначається передбачуваний обсяг хірургічного втручання, в медичній карті стаціонарного хворого записується передопераційний епікриз, в якому фіксується згода пацієнтки на оперативне втручання у вигляді особистого підпису, заповнюється відповідним чином лист одержання інформованої згоди на медичне втручання.

1.18. Склад операційної бригади визначається завідувачем відділенням та керівником клініки (в клінічному закладі) відповідно до кваліфікаційної категорії лікарів із забезпеченням пропорційної участі всіх лікарів відділення у наданні хірургічної медичної допомоги та з урахуванням бажання пацієнтки (письмова заява). Склад операційної бригади зазначається в передопераційному епікризі. За умови вибору пацієнткою лікаря його участь погоджується адміністрацією лікувально-профілактичного відповідно до кваліфікаційної категорії лікаря.

1.19. В ургентних ситуаціях рішення про необхідність оперативного втручання та його обсяг, а також залучення відповідної кваліфікації спеціалістів приймається відповідальним черговим лікарем лікувально-профілактичного закладу.

1.20. Санітарно-епідеміологічний режим роботи акушерсько-гінекологічного стаціонару має відповідати вимогам наказу МОЗ України від 10.02.2003 р. № 59 “Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерсь­ких стаціонарах)”.

1.21. Персонал акушерсько-гінекологічного стаціонару забезпечує лікувально-охорон­ний режим, дотримання вимог медичної етики та деонтології (додаток 2) високу культуру медичного обслуговування жінок і новонароджених, застосовуючи різноманітні форми та засоби санітарної просвіти.

1.22. Згідно з планом обстеження і лікування та відповідно до чинного законодавства в медичній карті стаціонарного хворого здійснюються відповідні відмітки щодо поінформованої згоди пацієнтки на всі запропоновані методи обстеження/лікування з фіксацією дати їх призначення; назви методу обстеження/лікування; прізвища, ім’я, по батькові та підпису лікуючого лікаря; особистого підпису пацієнтки (вкладиш в затверджену форму).

1.23. Рівень надання кваліфікованої діагностично-лікувальної допомоги жінкам та новонародженим визначається матеріально-технічним та медикаментозним забезпеченням пологових будинків (відділень) медичним обладнанням, апаратурою та інструментарієм (сучасними ультразвуковими апаратами, реанімаційними столиками, кувезами, лампами фототерапії, пульсоксиметрами, перфузорами, сучасними апаратами ШВЛ, кардіотокографами, кардіореспіраторними моніторами, шовним матеріалом, хірургічними інструментами, лабораторним обладнанням, медикаментами тощо). Рівень кваліфікації надання акушерсько-гінекологічної допомоги залежить від чіткої організації діагностично-лікувального процесу.

1.24. Госпіталізація вагітних з ускладненим перебігом вагітності до 22 тижнів вагітності, а також для переривання вагітності за показаннями у пізніх термінах здійснюється в гінекологічне відділення (у випадку переривання вагітності у пізніх термінах заводиться медична картка стаціонарного хворого), після 22 тижнів вагітності – у відділення патології вагітних. Вагітні з екстрагенітальною патологією до 22 тижнів вагітності госпіталізуються у відділення екстрагенітальної патології або у профільний стаціонар.

1.25. Діяльність акушерсько-гінекологічного стаціонару передбачає ведення відповідної облікової та звітної документації (додаток 3).

1.26. Тактика дій медичного персоналу у випадку народження дитини з вродженими вадами, материнської або дитячої смерті означена у додатку 4.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.