Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Міжнародний процесуальний кодекс маркетингових і соціальних досліджень був прийнятий






Види ринкових досліджень по відношенню до підприємства

1. кабінетні;

2. + внутрішні, зовнішні;

3. дослідження зворотного зв’язку;

4. комерційні.

Л.-8


7. Види ринкових досліджень в залежності від форми організації;

1. + систематичні, спеціальні, змішані;

2. некомерційні;

3. вторинні;

4. панельні.

Л.-8

 

8. Види ринкових досліджень по методу збору інформації;

1. зовнішні;

2. змішанні;

3. проблемні;

4. + кабінетні, польові.

Л.-8

 

9. Види ринкових досліджень по формі організації:

1. + дослідження, що проводяться власними силами, та спеціалізованими організаціями;

2. зовнішні;

3. первинні;

4. разові.

Л.-8

 

10. Види ринкових досліджень в залежності від цілей:

1. внутрішні;

2. пошукові;

3. + комерційні, некомерційні;

4. систематичні.

Л.-8

 

11. Спеціальні відділи маркетингу мають:

1. + великі підприємства;

2. малі підприємства;

3. приватні малі підприємства;

4. колективні середні підприємства.

Л.-1 с.25

 

12. Перевагами централізованої моделі підпорядкованості підрозділу маркетингових досліджень є:

1. ізольованість експертів від повсякденної роботи;

2. проблеми в підборі кадрів;

3. + ефективна координація і контроль досліджень;

4. зростання витрат.

Л.-1 с.26


 

 

13. Спеціалізовані дослідницькі організації це:

1. ради, на рівні вищого керівництва фірми;

2. відділи маркетингових досліджень;

3. тимчасові консультативні групи;

4. + рекламні агентства, інформаційні фірми.

Л.-1 с.25

 

14. Які фактори свідчать про користь проведення ринкових досліджень власними силами фірми:

1. вартість, наявність досвіду проведення;

2. + вартість, конфіденційність отриманої інформації;

3. конфіденційність, наявність спеціального обладнання;

4. наявність досвіду проведення, об’єктивність.

Л.-1 с. 28

 

15. Що є першим кроком в алгоритмі процесу досліджень?:

1. збір та систематизація інформації;

2. + визначення проблеми;

3. формування цілей;

4. формування завдань.

Л.-3 с.54

 

16. У якій формі надають маркетингову інформацію урядові установи?:

1. монографій;

2. друкованій пресі;

3. + статистичних даних;

4. інформації на радіо.

Л.-3 с.40

 

17. Дослідження організації ставить за мету:

1. виявлення кращих каналів збуту;

2. дослідження стимулюючих факторів;

3. дослідження кон’юнктури ринку;

4. + аналіз результатів їх господарської діяльності.

Л.-1 с.29

 

Міжнародний процесуальний кодекс маркетингових і соціальних досліджень був прийнятий

1. + у 1986 році;

2. у 1976 році;

3. у 1948 році;

4. у 1994 році;

Л.-1 с.30


 

 

19. Існують такі моделі підпорядкованості підрозділів досліджень:

1. товарно-ринкова;

2. матрична;

3. + децентралізована, змінна;

4. комплексна.

Л.-_1 с.26

 

20. Дослідження системи просування товару включає:

1. дослідження діяльності організацій;

2. + вивчення ефективних шляхів доведення товару до споживача;

3. дослідження особистого продажу;

4. дослідження стимулювання збуту.

Л.-1 с.40

 

21. З чого розпочинається збір інформації?:

1. зі збору первинної інформації;

2. + зі збору вторинної інформації;

3. з опитування споживачів;

4. з аналізу дій конкурентів.

Л.-1 с. 41

22. Замкнутий контур управління маркетинговою діяльністю розпочинається:

1. з прийняття рішення;

2. з обробки інформації;

3. + з встановлення цілей і пріоритетів;

4. з збирання даних з досліджуваної проблеми.

Л.-1 с.36

 

23. Актуальність інформації це:

1. + реальне відображення у кожний момент часу стану маркетингового середовища;

2. точне відтворення об’єктивного стану;

3. конкретна інформація;

4. мінімальність витрат ресурсів на збір інформації.

Л.-1 с.38

 

24. Первинний документ це:

1. рахунок-фактура;

2. калькуляція;

3. + документ, який містить відомість про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

4. документ, що являє собою результат аналітико-систематичної та іншої переробки одного або кількох документів.

Л.-1 с.45


 

 

25. Види інформації за призначенням:

1. + вихідні дані, контрольні дані

2. відкрита;

3. стратегічна;

4. секретна.

Л.-1 с.37

 

26. Види інформації залежно від рівня:

1. тактична;

2. контрольні дані;

3. + макропланові, мікропланові;

4. внутрішня.

Л.-1 с.38

 

27. Види інформації залежно від джерела опитування:

1. гіпотези;

2. вторинна;

3. первинна;

4. + внутрішня, зовнішня.

Л.-1 с.37

 

28. Види інформації залежно від міри відкритості:

1. власність інших підприємств;

2. + відкрита, секретна;

3. оперативна;

4. щодо стану ринку.

Л.-1 с.37

 

29. Суб’єктами інформаційних відносин є:

1. + Громадяни України, юридичні особи;

2. товари;

3. послуги;

4. фактори макросередовища.

Л.-1 с.42

 

30. Види інформації залежно від ролі в діяльності підприємства:

1. ідеї, поняття;

2. актуальна;

3. + стратегічна, тактична;

4. цілеспрямована.

Л.-1 с.40


 

 

31. Основні фактори макросередовища:

1. постачальники;

2. + демографія;

3. контактні аудиторії;

4. посередники.

Л.-2 с.25-29

 

32. Основні фактори мікросередовища:

1. + споживачі;

2. культурні фактори;

3. природні фактори;

4. політичні фактори.

Л.-2 с.25-29

 

33. Основні типи клієнтурних ринків:

1. фінансові кола;

2. аудиторія засобів інформації;

3. конкуренти;

4. + споживчий ринок.

Л.-2 с.25-29

 

34. Ринок посередників складається з:

1. постачальників;

2. + рекламних агентств;

3. ринку державних установ;

4. громадянських організацій.

Л.-2 с.25-29

 

35. Типова організаційна структура фірми включає:

1. фінансову установу;

2. працівників фірми;

3. + відділ по виробництву;

4. кредитні спілки.

Л.-2 с.25-29

 

36. Ринок виробників це:

1. + організації-споживачі;

2. організації, які купують товари для подальшого перепродування;

3. окремі особи;

4. агентство з різних послуг.

Л.-2 с.25-29


 

 

37. Внутрішні контактні аудиторії це:

1. Населення, яке проживає близько біля підприємства;

2. + працівники підприємства;

3. впливові меценати;

4. громадськість.

Л.-2 с.25-29

38. Економічні фактори включають:

1. впровадження новітніх технологій;

2. законодавство;

3. нормативні документи;

4. + темпи інфляції, рівень зайнятості.

Л.-2 с.25-29

 

39. Товарно-родові конкуренти це:

1. + різноманітні шляхи задоволення конкретного бажання;

2. бажання, які споживач може прагнути задовольнити;

3. різновиди однієї категорії товару;

4. різноманітні марки одного і того самого товару.

Л.-2 с.25-29

 

40. Місткість потенційного ринку це:

1. обсяги продажу товарів на певному ринку;

2. + можливі обсяги продажу товарів за певною ціною і за конкретний проміжок часу;

3. обсяги продажу здійснені в минулому;

4. реальні обсяги продажу товарів за певною ціною і за конкретний проміжок часу.

Л.-1 с.107

 

41. Місткість цільового ринку це:

1. обсяги продажу в минулому;

2. обсяг продажу всіх товарів;

3. можливий обсяг продажу в декількох сегментах;

4. + можливий обсяг продажу товарів в сегменті, який обслуговує фірма.

Л.-1 с.108

 

42. Частка ринку підприємства виражається у:

1. коефіцієнтах;

2. + відсотках;

3. вартісних одиницях;

4. натуральних одиницях.

Л.-1 с.111


 

 

43. Якою величиною є місткість ринку?:

1 фіксованою;

2 + не фіксованою;

3 не прогнозованою;

4 відносною.

Л.-1 с.110

 

44. Нормативний метод визначення місткості ринку включає:

1. непрямий експорт;

2. непрямий імпорт;

3. + річну норму споживання на одного покупця;

4. середню кількість сімей певного регіону.

Л.-2 с.52

45. Метод підсумування ринків включає:

1. частоту звернення до товару;

2. загальну чисельність покупців;

3. + суму обсягів збуту;

4. ціну товару;

Л.-3 с.69

 

46. Насиченість ринку визначається як:

1. відношення кількості покупців, які планують придбати товари, до загальної кількості споживачів;

2. сума кількості всіх споживачів;

3. + відношення кількості покупців, які вже придбали товари, до загальної кількості споживачів;

4. різниця між кількістю споживачів, які планують придбати товари, та кількістю реальних споживачів;

Л.-3 с.69

 

47. Із кількох підсистем складається маркетингова інформаційна система?:

1. з 2;

2. з 3;

3. + з 4;

4. з 5.

Л.-1 с.10-11

 

48. Система внутрішньої звітності МІС включає:

1. + показники поточного збуту, суми витрат;

2. показники інфляції:

3. статистичні показники;

4. інформацію про конкурентів.

Л.-1 с.10-11


 

49. Інформацію про конкурентів можна отримати так:

1. + відвідуючи «дні відкритих дверей», і спеціалізовані виставки;

2. складаючи гіпотези;

3. проектуючи ідею;

4. не купуючи їх товари.

Л.-3 с.77

 

50. Кореляційний аналіз, це статистичний метод аналізу, який:

1. + дає змогу визначити інтенсивність зв’язку між двома ознаками;

2. дає змогу визначити залежність однієї змінної від іншої;

3. дозволяє перевірити суттєвість впливу незалежних змінних на залежні;

4. дає змогу визначити співвідношення між об’єктами.

Л.-1 с.12

 

51. Необхідність створення на фірмі МІС обумовлена такими факторами:

1. зменшення обсягу доступної інформації;

2. виробникам все легше передбачити потреби споживачів;

3. переходом від нецінової конкуренції до цінової;

4. + розширення потреб споживачів внаслідок збільшення їх прибутків.

Л.-1 с.10-13

 

52. Яку підсистему МІС називають «маркетинговою розвідкою»-?:

1. систему збирання внутрішньої інформації;

2. систему досліджень;

3. + систему збирання зовнішньої інформації;

4. аналітичну систему.

Л.-1 с.10-13

 

53. Вторинна інформація це дані:

1. не відмінні від цілей дослідження;

2. + які, вже існують в обробленому вигляді;

3. які не передують збиранню первинної інформації;

4. які, не використовуються фірмою.

Л.-1 с.40

 

54. Переваги вторинної інформації:

1. висока ціна;

2. інформація доступна для конкурентів;

3. неповнота даних;

4. + низька ціна.

Л.-1 с.40

 

55. Недоліки вторинної інформації:

1. + можлива наявність застарілих даних;

2. оперативність одержання;

3. доступність;

4. низькі витрати.

Л.-1 с.40

56. Переваги первинної інформації:

1. збір даних забирає багато часу;

2. + збирається для конкретних цілей;

3. не всю інформацію можна зібрати в такий спосіб;

4. надійність та точність.

Л.-1 с.41

 

57. Недоліки первинної:

1. потребує незначних витрат;

2. доступна для конкурентів;

3. + потребує значних витрат;

4. не завжди цінна.

Л.-1 с.41

 

58. Метод дослідження:

1. анкетування;

2. електронне дослідження;

3. особисті інтерв’ю;

4. + спостереження.

Л.-1 с.49

 

59. Інструменти дослідження;

1. оцінювання;

2. + анкета;

3. вибірка;

4. панель.

Л.-1 с.63

60. Переваги методу «Спостереження»:

1. потребує багато часу;

2. важко встановити вибірку;

3. + висока об’єктивність;

4. неможливо отримати інформацію стосовно поглядів та намірів покупців.

Л.-1 с.50

 

61. Недоліки методу «Опитування»:

1. малі витрати;

2. висока об’єктивність;

3. респондент завжди готовий до співпраці;

4. + не завжди респондент дає точну відповідь.

Л.-1 с.52

 

62. Форми проведення опитування:

1. опитування підприємців;

2. опитування експертів;

3. + усне, письмове;

4. опитування приватних осіб.

Л.-1 с.52

63. Метод дослідження «Імітаційне моделювання» базується на:

1. проведенні спостереження;

2. збиранні вторинної інформації;

3. + використанні ПК, розробці моделей;

4. збиранні первинної інформації.

Л.-1 с.58

 

64. Анкета це:

1. чітка визначена ціль дослідження;

2. певна інформація для респондента;

3. спосіб зв’язку з аудиторією;

4. + ряд питань, які пропонують опитуваному.

Л.-1 с.63

 

65. Метод дослідження «Панель» має такі ознаки:

1. сукупність об’єктів дослідження постійно змінюється;

2. + збирання даних повторюється через однакові проміжки часу;

3. збирання даних здійснюється одноразово;

4. мета дослідження часто змінюється.

Л.-1 с.54

 

66. Спосіб зв’язку з аудиторією здійснюється через:

1. неособисте опитування;

2. опитування по шкалі важливості;

3. + телефонне та поштове опитування;

4. семантичний диференціал.

Л.-1 с.75-76

 

67. До зовнішніх джерел вторинної інформації належать:

1. бізнес-план;

2. рахунки-фактури;

3. + періодичні видання;

4. звіти перед аукціонерами.

Л.-1 с.41-43

68. До внутрішніх джерел самого підприємства належать:

1. газети, журнали;

2. бюлетені;

3. + бухгалтерська звітність;

4. радіо.

Л.-1 с.41-43

 

69. Сегмент ринку складається зі споживачів:

1. що по різному реагують на один і той самий набір спонукальних стимулів;

2. + що однаково реагують на один і той самий набір спонукальних стимулів;

3. що не реагують на спонукальні стимули;

4. що частково реагують на спонукальні стимули.

Л.-3 с.138-148

70. За допомогою сегментування досягаються такі цілі:

1. орієнтація маркетингової діяльності на весь ринок;

2. + найкраще задоволення потреб споживача;

3. підвищення конкурентної боротьби;

4. збільшення коштів на стимулювання збуту.

Л.- 3 с.138-148

 

71. Сегментація за географічним принципом передбачає розподіл ринку на сегменти на основі таких змінних:

1. освіта;

2. + ринки окремих країн;

3. національність;

4. вік.

Л.- 3 с.138-148

 

72. Сегментація за демографічним принципом передбачає розподіл ринку на сегменти на основі таких змінних:

1. внутрішні регіональні ринки;

2. приналежність до певного класу;

3. + стать;

4. стиль життя.

Л.- 3 с.138-148

 

73. Сегментація за психографічним принципом передбачає розподіл ринку на сегменти на основі таких змінних:

1. + тип особистості;

2. релігія;

3. розмір сім'ї;

4. раса.

Л.-3 с.138-148

 

74. Сегментація ринку товарів промислового призначення проводиться за такими принципами:

1. за демографічним;

2. за психологічним;

3. + за географічним;

4. за поведінковим.

Л.- 3 с.138-148

75. Яка із стратегій охоплення ринку передбачає вихід фірми на один ринковий сегмент?:

1. диференційований маркетинг;

2. недиференційований маркетинг;

3. + цільовий маркетинг;

4. нецільовий маркетинг.

Л.- 3 с.138-148


 

76. Диференційований маркетинг передбачає:

1. + охоплення декількох сегментів ринку і розроблення для кожного з них окремого комплексу маркетингу;

2. охоплення всього ринку;

3. охоплення специфічної групи споживачів;

4. охоплення одного сегменту ринку.

Л.- 3 с.138-148

 

77. Фактори які впливають на стратегію охоплення ринку підприємством:

1. + наявність ресурсів;

2. місткість ринку;

3. поведінка споживачів;

4. політика держави.

Л.- 3 с.138-148

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.