Тема 1. Правила торговельного обслуговування населення.

Модуль 1. Особливості бухгалтерського обліку в торговельних організаціях

Тема 1. Правила торговельного обслуговування населення.

Мета: вивчити основні положення та правила торговельного обслуговування населення.

Господарюючі суб'єкти, що здійснюють торговельну діяль­ність, зобов'язані забезпечувати реалізацію прав споживачів, виз­начених Законом України " Про захист прав споживачів”, викону­вати ці правила та вимоги інших нормативних документів, що регулюють здійснення торгівлі.

При здійсненні продажу товарів працівники торговельного підприємства зобов'язані надати покупцеві інформацію про то­вари в обсязі, передбаченому законодавством.

Розрахунки за продані товари можуть здійснюватися за готівку, у безготівковому порядку, за чеками банків, у кредит та в іншому порядку відповідно до чинного законодавства.

Касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку повинен чітко назвати суму, одержану від покуп­ця, покласти одержані від нього гроші окремо на видному місці, віддрукувати чек на касовому апараті, назвати покупцеві належну йому суму здачі та видати її разом з чеком і товаром.

Інформування покупців про роздрібні ціни на товари здій­снюється за допомогою цінників. Якщо товари підлягали перео­цінці, в цінниках необхідно закреслити стару ціну та відобразити нову. Якщо таке закреслення неможливе, нова ціна фіксується шля­хом наклеювання на попередню. Цінник не належить до доку­ментів, що підтверджують передачу товару чи отримання платежу, а тому він не повинен містити інформацію про суму ПДВ.

Забороняється продаж товарів, які не мають належного то­варного вигляду та з закінченим терміном придатності, а також товарів, що надійшли без документів, які засвідчують їх якість та безпеку.

Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги, ціни, демонстрацію безпечного та правильного використання.

Вибрані покупцями непродовольчі товари можуть зберігатися на торговельному підприємстві протягом двох годин з від­міткою часу наступної оплати на виписаному продавцем чекові. Після закінчення встановленого часу не куплений товар надходить у продаж.

Якщо товари для продажу надходять від громадянина-підприємця, у ярлику потрібно зазначати прізвище, адресу, номер документа, що засвідчує право такої особи займатися підприєм­ницькою діяльністю, та назву органу, що його видав, гарантій­ного терміну та терміну придатності.

Продаж продовольчих товарів, готових до вжитку, а також таких, що швидко псуються, інших продовольчих товарів за ме­жами торгового приміщення може здійснюватись у спеціально відведених для цього місцях з дозволу органів санітарно-епіде­мічного нагляду та за умови дотримання встановлених для цих товарів температурного режиму зберігання, а також вимог сані­тарних норм і правил. На кожну партію таких товарів повинен бути документ, що засвідчує їх якість та безпеку, із зазначенням виробника, його адреси, дати виготовлення, строку придатності для споживання, маси нетто фасованого товару.

При продажу товарів з індивідуальним обслуговуванням по­купці ознайомлюються з асортиментом товарів самостійно або за допомогою продавця, який здійснює перевірку якості, надає кон­сультації, пакує і відпускає товари. Розрахунок може проводи­тися як на місці придбання товару, так і в розрахунковому вузлі.

У випадку продажу технічно складних товарів з гарантійним терміном використання продавець повинен зробити необхідну відмітку в паспорті виробу, що дає право покупцю на обмін або безкоштовний ремонт таких товарів.

При продажу товарів із застосуванням методу самообслуго­вування покупець має вільний доступ до товарів, відкрито вис­тавлених у торговому залі, самостійно оглядає і вибирає товари. Розрахунок за покупку в цьому випадку здійснюється у вузлі розрахунку при виході із залу самообслуговування.

З метою максимального забезпечення можливості самостій­ного огляду та відбору покупцями товарів у магазинах самооб­слуговування необхідно: застосовувати обладнання для викладання товарів з урахуванням психології попиту; забезпечити покупців індивідуальними корзинами, лотками та іншими засобами для ви­бору товарів і доставки їх до вузла розрахунку.

При правильній організації торговельного процесу в магази­ні із застосуванням методу самообслуговування практично вик­лючена поява черг покупців, а торговий персонал в основному зайнятий викладанням товарів і контролем за їх зберіганням.

Фірмова торгівля — форма торгівлі у фірмових магазинах, при якій продаж товарів здійснюється безпосередньо виробниками та її структурними підрозділами, що не мають статусу юридичної особи. Фірмові магазини за товарною спеціалізацією можуть бути як продовольчими, так і непродовольчими. Торговельне обслуговування покупців у таких магазинах може здійснюватись такими методами: методом індивідуального обслуговування; методом самообслуговування; за зразками і попередніми замовленнями; на замовлення; поштою.

Завдання 1.1. Використовуючи зазначені нижче нормативні акти, проставити напроти вірних тверджень „+”, напроти невірних „- ” в таблиці 1.

Нормативні акти для вирішення завдання: Закон України „Про захист прав споживачів” від 12.05.1991р. (зі змінами і доповненнями) № 1023-ХІІ; Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.04.07р. № 104; Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185; Інструкція „Про книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства”, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’зків і торгівлі в Україні від 24 червня 1996р. № 349.

Таблиця 1

Вихідні дані для виконання завдання 1.1