Білет 30

1утність, завдання і засоби духовного розвитку особистості.;

Перш за все, духовна особистість - результат довгого, завзятої і цілеспрямованого процесу самоорганізації, сімейного і суспільного виховання й освіти. Це людина, спрямований до соціально-позитивним, гуманістичних цінностей добра, істини і краси, що займає активну життєву позицію, інтелектуально розвинений, що знає комп'ютер, що володіє рідною, російською, однією з іноземних мов, що вміє працювати і адаптуватися до мінливих соціальних умов, залучений до основ правової та підприємницької культури в умовах ринкового реформування суспільства, провідний здоровий спосіб життя, морально заможний, естетично. Значне ослаблення в загальноосвітніх школах роботи по духовно-моральному, патріотичному і громадянському вихованню учнів; - Збільшення масштабів бездоглядності та безпритульності дітей і підлітків, зростання числа нездібних і непрацюючих підлітківМіж необхідністю розвитку духовних, моральних якостей особистістю і побутує в практиці ДОП педагогічним процесом орієнтованим лише на підготоку вихованців до школи;

Духовність – це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини. Йому не можна навчити з допомогою настанов. Можна вказати лише шлях, але не можна заставити по ньому йти.

Духовність – це те, що відрізняє людину, що властиве лише їй одній.

Духовність – творча спрямованість, наснага людини; певний тип світовідношення: триєдність ставлення до абсолюту, до світу – природи, суспільства, інших людей, самого себе

. Метою духовного самовдосконалення є досягнення гармонії між власним життям і навколишнім світом.

Духовною є будь-яка діяльність, яка веде людину вперед у напрямку якоїсь форми розвитку: емоційного, інтуїтивного, соціального – і веде, вказує на життєвість його внутрішньої сили.

Духовною є діяльність людини, завдяки якій стан людства його власними зусиллями підноситься на більш високий ступінь проявів.

Кожна людина повинна сама знайти свій власний вхід у " царство духа" і визначити саму себе і своє буття. Ступінь духовного розвитку не завжди визначається віком. Взагалі, духовно багатою людиною вважають людину, яка живе в гармонії із собою і світом, в якої сформовані духовні цінності, тобто, ті якості і риси, життєві установки, що існують для кожної людини, що становлять її ідеал.

Духовний вакуум охопив систему освіти і виховання.

. Тому проблема духовного виховання підростаючого покоління сьогодні відноситься до ряду глобальних. Вона усвідомлюється багатьма країнами, народами. Однак, ця проблема вирішена недостатньо і полягає в тому, що в державі і суспільстві немає погодженості в оцінці основних цінностей на яких можна і потрібно виховувати молодь. А духовне відродження української нації неможливе без змін у всіх сферах життя: в економіці, культурі й у свідомості.

2. Духовний розвиток та його значення у процесі соціалізації людини.

, У процесі духовного розвитку можна виділити чотири етапи:

– криза, що передує духовному пробудженню;

– криза, викликана духовним пробудженням

в глибину століть. Потрібно допомогти дитині пізнаючи світ, пізнати себе як людину і Потрібно ставити собі за мету розвивати особистість, розумові здібності, творчі вміння, самостійно здобувати знання, логічно. То ж духовні цінності виявляються спільними для дуже широких кіл людей, безвідносно до їх професії чи особистих уподобань.

У процесі утворення і утвердження духовних цінностей важливу роль відіграє притаманне теж людині відчуття справедливості.

До показників духовного зростання відносять:

– усвідомлення значущого вибору;

– зростання внутрішньої чесності, заміна критеріїв обов'язку, совісті на критерії естетичної та творчої спрямованості, – зростання почуття гармонії світу,.

Загальновизнано, що духовність і моральність – це головне, що складає фундамент людини як особистості. В ній - запорука гармонійного розвитку всіх потенційних можливостей особистості, запорука того, що плоди її діяльності дійсно слугуватимуть в ім'я людини як вищої цінності.

Чим вище інтелектуальний, естетичний розвиток, духовна культура людини, тим яскравіше відображається (духовна культура людини) внутрішній духовний світ у всіх відношеннях.