Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Етапи оволодіння знаннями
|
|
Педагогіка — наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості.
Як бачимо, компоненти процесу учіння не можна розглядати як лінійну систему. Тут спостерігається діалектичний взаємозв´ язок між усіма структурними компонентами. Тому моделювання процесу навчання на будь-якому рівні має спиратися на особливості саме такої структури.
Сприймання є початковою ланкою процесу учіння. Людина може сприймати явища й процеси навколишнього світу безпосередньо за допомогою органів чуття чи інформацію про них у вигляді вербальної дії, друкованого тексту або комп´ ютерного відтворення. Щоб процес був ефективним, треба, виходячи з логіки навчального процесу, забезпечити розуміння студентами необхідності тих чи тих знань. Тому вже на цьому етапі значну роль відіграє практика, виступаючи своєрідної спонуки в організації процесу пізнання. Важливе місце тут посідає мотивація пізнавальної діяльності.
Наступний етап — розуміння. Це, з одного боку, проникнення в сутність явищ і процесів, установлення зв´ язків між частинами цілого, між фактами і процесами, з´ ясування причин, що викликають те чи те явище. На цьому етапі формується свідомість особистості, розвиваються її інтелектуальні можливості та інтереси. З іншого боку, розуміння — важлива сходинка до успішного запам´ ятання. Тому не варто квапитись із запам´ ятанням, ігноруючи процес осмислення й усвідомлення. По-перше, це створює значний психологічний бар´ єр перед запам´ ятанням, по-друге, веде до догматизму в навчальній діяльності..
Завершується етап учіння узагальненням і систематизацією. Узагальнення передбачає уявне виділення й об´ єднання окремих властивостей, що належать певному класу предметів, перехід від окремого до загального. Систематизація — мисленнєва діяльність, у процесі якої знання про виучувані об´ єкти організуються в певну систему на основі обраного принципу..
На всіх етапах процесу учіння своєрідним психічним і логічним індикатором пізнавальної діяльності є практика. Застосування зггянь, умінь і навичок є завершальним етапом циклу учіння
. 3. Характеристика діяльності. Провідна діяльність на різних вікових періодах
Діяльність є зовнішньою і внутрішньою (психічною) активністю людини, що регулюється усвідомленою метою. Першим виділив її в психології як особливу категорію відомий російський психолог М.Я. Басов.
Діяльність людини з точки зору психології виступає як система активної взаємодії людини зі світом, під час якої во-на цілеспрямовано впливає на обраний Діяльність завжди ґрун-тується на певних потребах – станах живої істоти, для задоволення яких потрібні відповідні об’єкти.
Мета діяльності – це більш-менш усвідомлюваний образ передбачуваного результату зусиль, яких докладає людина для задоволення певної потреби: в психології праці є відомим експеримент,.
Цілі бувають стратегічними (ма сштабними), реалізація яких відбуваєть-ся шляхом поступового виконання більш простих цілей – тактичних.
Важливим поняттям в психології праці на рівні мети є особистісний зміст, який вкладає кожна людина у свою роботу. Діяльність людини має чотири різновиди:
Спілкування граНавчання
Праця
Кожен з цих вікових періодів характеризується певною специфічністю навчальної діяльності. Відповідно, провідною діяльністю молодшого шкільного віку є власне навчальна діяльність, що потребує від дитини оволодіння всіма її компонентами. Провідною діяльністю середнього шкільного віку є взаємодія й спілкування школяра в ході навчання з іншою людиною (дорослим, однолітком), що зближує навчання в цьому віці з різними видами суспільно корисної діяльності. У старшому шкільному віці провідною діяльністю є так звана учбово-професійна діяльність, навчання як підготовка до майбутньої професії, до трудової діяльності. Виходить, не можна говорити про навчання або навчальну діяльність взагалі, а треба бачити її вікові особливості.|
|