Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Машинобудування, хімічна та деревообробна галузі енономіки






Машинобудування

Машинобудування відноситься до провідних галузей промисло­вості. На машинобудівельних підприємствах створюються засоби праці Для підприємств інших галузей економіки, використовуючи досягнення наукових досліджень, передовий вітчизняний досвід та досвід розви­нутих країн. Діяльність цих підприємств спрямована на виготовлення машин і обладнання, що забезпечують загальне зростання обсягів ви­робництва та продуктивності праці, зниження собівартості продукції.

Ефективність роботи підприємств машинобудівельної галузі улежить від сукупності організаційно-економічних та соціальних факторів. Серед них — спеціалізація та кооперування виробництва,



Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА


їх розміщення на території окремих регіонів, впровадження у вироб­ництво нових типів машин та устаткування, вдосконалення галузевої структури, наявність кваліфікованих кадрів. На роботу підприємств впливають визначені державою умови для економічної самостійності в комерційній діяльності тощо.

Важливе значення має територіальне розташування підприємств машинобудування, використовуючи позитивні умови для роботи підпри­ємств на території окремих регіонів, окремих міст, враховуючи забезпе­ченість підприємств кваліфікованими кадрами, паливно-енергетични­ми ресурсами, можливостями для надійного та ефективного обслугову­вання тощо. У зв'язку з цим значна увага приділяється впровадженням спеціалізації та кооперування виробництва у машинобудуванні.

Спеціалізація виробництва передбачає концентрацію випуску конструктивно і технологічно подібних виробів, а також концентрацію на окремих підприємствах. Вона сприяє зростанню продуктивності праці за рахунок використання спеціалізованого високопродуктивного обладнання, раціональних технологічних процесів та організації праці.

Галузева (иопредметна) спеціалізація передбачає зосередження виробництва конструктивно схожих машин та обладнання на окремих підприємствах. Відповідно галузевої спеціалізації виділяють підпри­ємства важкого машинобудування, суднобудування, сільськогоспо­дарське машинобудування, верстатобудування, приладобудування, авіа- та ракетобудування, електронної промисловості тощо.

Позитивні результати діяльності підприємств галузевої (попред-метної) спеціалізації залежить в значній мірі від наявності подетальної (вузлової) спеціалізації. Подетальна спеціалізація означає зосереджен­ня на окремих підприємствах виробництва обмеженої кількості дета­лей, вузлів, агрегатів для їх подальшого використання на по предметно спеціалізованих підприємствах. До такого виду спеціалізації відносять підшипникові заводи, заводи автомобільних двигунів тощо.

Підприємства важкого машинобудування забезпечують вироб­ництво металургійного, гірничого, підйомно-транспортного облад­нання, енергетичних блоків, а також іншої металомісткої та великога­баритної продукції. У цій галузі створюються підприємства повного



Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА


циклу з випуску продукції невеликими партіями, серіями або індивіду­ального призначення.

Розташовані в межах основних металургійних баз, а також на тери­торіях, де існують основні споживачі продукції. Потужні підприємства важкого машинобудування функціонують в Краматорську, Донецьку, Горлівці, Харкові, Луганську (Донбаський регіон), Дніпропетровську, Кривому Розі (Степовий регіон).

Авіаційна промисловість представлена підприємствами, які роз­ташовані в Києві, Харкові, Дніпропетровську. Продукцією цих підпри­ємств є авіаційні лайнери, в яких сконцентровано втілення досягнень науково-технічного прогресу, відповідають високому рівню за техніко-економічними характеристиками. Особливістю діяльності авіаційних підприємств є те, що тут є поєднання наукових досліджень з їх прак­тичним використанням. Для забезпечення роботи підприємств сфор­мовані складні коопераційні зв'язки з підприємствами інших галузей економіки. В ринкових умовах необхідний державний вплив для збере­ження сформованих інтеграційних процесів.

Продукція авіаційних підприємств використовується в Україні та інших країнах.

Автомобілебудування зосереджено, головним чином, в Кремен­чуці. Запоріжжі, Львові. Крім того, існують спільні підприємства, які здійснюють складання вантажних і легкових автомобілів із комплекту­ючих частин інших автозаводів, головним чином, зарубіжних.

Підприємства автомобілебудування мають значний науково-тех­нічний, кадровий та економічний потенціал. їх виробнича діяльність визначається пошуком оптимальних співвідношень між особистими інтересами та інтересами на українському ринку іноземних компаній, Що транспортують в Україну свою продукцію. Розвиток автомобілебу­дування здійснюється в умовах розподілу сфер впливу на виробництво та реалізацію на ринку продукції в умовах запеклої конкурентної бо­ротьби вітчизняних підприємств із виробниками автомобілів у США, Японії, Німеччини, Франції, Італії, Китаю тощо.

Для розвитку виробництва автомобілів, створення сприятливих Умов для успішної конкуренції необхідно визначити обґрунтовану



Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА


державну політику стосовно формування технологічних, кадрових, фі­нансових переваг, для обгрунтування механізму захисту вітчизняного ринку. На часі залучення в Україну великих автомобільних зарубіжних компаній як довгострокових інвесторів.

Транспортне машинобудування зосереджено на виробництві тяг­лових засобів залізничного транспорту (тепловозів, електровозів), паса­жирських та вантажних вагонів, рухомого складу міського електрично­го транспорту. Основними центрами локомотивобудування є Луганськ і Харків. Кременчук та Дніпродзержинськ стали основними центрами сучасного виробництва вагонів. Крупні вагонобудівні підприємства пра­цюють в Маріуполі та Стаханові. Виробництво вагонів налагоджено на деяких вагоноремонтних заводах, виробництво рухомого складу місько­го електричного транспорту — в Києві, Луганську, Дніпропетровську.

Суднобудування визначається як одна із провідних галузей на­родного господарства, являє собою багагоирофільний комплекс, шо об'єднує діяльність підприємств, що здійснюють безпосереднє будів­ництво суден, а також підприємств суднового машинобудування, морського приладобудування, науково-дослідних установ та конструк­торських бюро.

Будівництво суден пов'язано із залученням великої кількості під­приємств інших галузей враховуючи, що для цього необхідний метал, дерево, хімічні матеріали, прибори тощо. Технологічний цикл будів­ництва характеризується складність та значною тривалістю. Тривалість будівництва судна — 1, 5-2 роки.

Підприємства морського та річкового суднобудування розташо­вані в таких містах: Києві, Миколаєві, Херсоні, Керчі; підприємства судноремонту — в Одесі, Іллічівську, Херсоні, Севастополі.

Сільськогосподарське машинобудування — сукупність про­мислових підприємств, що виготовляють машини, призначені для сільськогосподарських потреб. Підприємства сільськогосподарського машинобудування розташовані в Львові, Харкові, Кіровограді, Дніп­ропетровську, Одесі, Луганську. Підприємства випускають трактори, комбайни, жатки, сіялки, косарки, устаткування для тваринництва, машини для боротьби з шкідниками і хворобами рослин, збиральні та



Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА


дощувальні машини тощо. Всі ці машини орієнтовані на їх використан­ня у сільськогосподарському виробництві.

Користується попитом продукція Харківського тракторного заво­ду. Кіровоградського заводу тракторних сівалок, Дніпропетровського бурякокомбайнового заводу тощо. Останнім часом ведуться роботи по налагоджуванню виробництва вітчизняних зернозбиральних комбай­нів. Експериментальні зразки нових типів комбайнів, що виготовлені в Кіровограді та Херсоні, показали позитивні результати. Польові вип­робування засвідчили, що, результати експлуатації виготовлених ком­байнів відповідають рівню кращих зарубіжних машин такого типу.

Діяльність підприємств сільськогосподарського машинобудуван­ня зосереджена на пошуку резервів для організації випуску нових еко­номічних моделей сільськогосподарських машин з метою їх реалізації на внутрішньому ринку.

Верстатобудування — галузь, продукція якої за призначенням наближається до важкого машинобудування. Підприємства виготовля­ють базове устаткування для машинобудівних та металообробних під­приємств. Це токарні автомати та напівавтомати, токарно-револьверні, радіально-свердлильні, алмазо-розточувальні, металорізальні верстати тощо. Підприємства верстатобудування розташовані головним чином поблизу металургійних баз Степового (Дніпропетровськ, Запоріжжя) та Донбаського (Харків, Краматорськ, Луганськ) регіонів, а також в містах, де сконцентровані кваліфіковані кадри (Київ, Одеса, Львів, Жи­томир та ін.)

Підприємства електротехнічної промисловості здійснюють розробку та виготовлення машин, апаратів та інших виробів, призначе­них для виробництва, передавання і споживання електроенергії. Під­приємства галузі створюють матеріально-технічну базу для електрифі­кації країни, для забезпечення механізації та автоматизації виробничих процесів на підприємствах інших галузей економіки.

На підприємствах виготовляють електромашини, силові транс­форматори, акумулятори, електрозварювальну апаратуру тощо.

Підприємства електротехнічної промисловості розміщені голо­вним чином в містах, де зосереджені кваліфіковані кадри, працюють



Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА


наукові та освітні установи. Серед найбільших вузлів електротехніч­ного машинобудування — Харків, Донецьк, Луганськ (донбаський ре­гіон), Дніпропетровськ, Запоріжжя (Степовий регіон), м. Київ. Част­ково підприємства електротехнічної промисловості також розміщені в середніх та малих містах поза межами обласних центрів.

Електронна промисловість — наймолодша галузь машино­будування. Продукцією підприємств електронної промисловості є комп'ютери, телевізори, кінескопи, магнітофони, радіоприймачі та інші вироби, які використовуються у всіх галузях економічної діяль­ності, населенням. Важливе значення має застосування продукції га­лузі в машинобудуванні, агропромисловому комплексі, на транспорті, в будівництві, в системах управління.

Підприємства електронної промисловості розміщені в містах, де сконцентровані висококваліфіковані спеціалісти. Незначна матеріа­лоємність та можливості для компактного розташування підприємства сприяли розміщенню підприємств галузі не тільки в Києві, Дніпропет­ровську, Донецьку, але й в інших обласних центрах: Рівному, Львові, Сумах, Сімферополі тощо.

Хімічна промисловість має надзвичайно складну галузеву струк­туру, що охоплює близько двохсот взаємопов'язаних виробництв з вели­кою номенклатурою продукції. Підприємства хімічної промисловості випускають продукцію більш як 100 тис. найменувань, об'єднані у чо­тири великих групи галузей: неорганічна або основна хімія, хімія ор­ганічного синтезу, гірничо-хімічна та фармацевтична промисловість.

На регіональне розміщення підприємств хімічної промисловості впливають такі фактори, як наявність споживачів виготовленої продук­ції, а також паливно-енергетичних, водних та інших ресурсів. На розта­шування хімічної промисловості впливає також технологічний фактор. Якщо виробництво не схильне до внутрішньогалузевого комбінуван­ня і являє собою технологічно самостійні спеціалізації підприємства, воно зосереджується практично на всій території України. Таким є ви­робництво мінеральних добрив, фарб, лаків, переробка пластмас.

Навпаки, якщо комбінування є необхідною умовою функціону­вання підприємств, їхнє розміщення має форму взаємопов'язаних



Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА


виробництв-комплексів. Таким є нафтохімічні комплекси, що вироб­ляють полімерні матеріали та напівфабрикати для їхнього одержання, барвники та неорганічні хімікати.

Виробництву мінеральних добрив належить важлива роль підпри­ємств хімічної промисловості. У структурі виробництва мінеральних добрив переважає випуск азотних добрив, що наближений до цент­рів коксу та переробки природного газу. Азотні добрива виробляють у Дніпродзержинську, Горлівці, Лисичанську, Сіверодонецьку, За­поріжжі, Черкасах, Рівному.

Деревообробна промисловість включає заготівлю, механічну розробку й хімічну переробку деревини. Механічна обробка включає лісопиляння, виробництво фанери, будівельних деталей, стандартних будинків, меблів, деревоволокнистих та деревостружкових плит, сір­ників. До складу деревообробної промисловості входить лісохімія, де переважає хімічна технологія, а також целюлозно-паперова про­мисловість, де поєднується механічна та хімічна технологія.

Деревообробна промисловість України сформувалась під впливом цілої низки факторів. Обмеженість лісових ресурсів помітно впливає на розміри та внутрішньогалузеву структуру деревообробної підгалузі, що посідає провідне місце в межах лісової, деревообробної та целюлозно-па­перової індустрії. На неї припадає більша частина виробників та товарної продукції. Найбільша лісозаготівля розвинута у Закарпатській, Івано-Фран­ківській, Львівській, Чернівецькій, Волинській та Рівненській областях.

Серед деревообробних галузей провідне місце займає меблева промисловість, на яку припадає понад половини товарної продукції. Вона є в усіх великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку, Львові, Мукачеві, Житомирі, Чернігові та ін.

На основі переробки лісу та інших рослинних ресурсів, а також вторинної сировини створена целюлозно-паперова промисловість. Го­ловними центрами целюлозно-паперової промисловості є: Жидачів, Рахів, Херсон, Ізмаїл, Обухів, Корюківка, Малин, Полінка, Великий Бичків, Перечин, Свалява, Коростень тощо.

Целюлозно-паперова промисловість виготовляє більше 150 видів продукції, але не повністю задовольняє потреби держави і населення



Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА


в папері. В Україні не виробляються зовсім або виробляються в недо­статній кількості таких окремих видів паперу, як газетний, офсетний, пергамент та ін.

Легка промисловість — галузь промисловості, до складу якої вхо­дять підприємства, що виготовляють предмети народного споживання: тканина, одяг, взуття тощо. Продукцію легкої промисловості викорис­товують підприємства нафтохімічної промисловості, при виготовленні транспортних засобів: літаків, автомобілів, суден, залізничних вагонів, в інших галузях промислового виробництва.

У складі легкої промисловості виділяють чотири основних на­прями діяльності: текстильна, швейна, шкіряно-хутрова, взуттєва промисловості.

Підприємства легкої промисловості розташовані в усіх обласних центрах та інших містах на території України.

В результаті докорінної трансформації економічних відносин, широкомасштабної приватизації підприємства легкої промисловості опинилися в кризовому стані. Наявність застарілої техніки, відсутність інвестицій, спад виробництва в результаті наявності конкуренції з боку аналогічних закордонних підприємств, які поставляють свою продук­цію за відносно низькими цінами — такі характерні ознаки стану під­приємств легкої промисловості. Покращення економічного стану га­лузі можливе тільки в результаті обґрунтованого державного впливу, застосування ефективних економічних важелів стимулювання.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.