Загальна характеристика стану населення регіону

Для вивчення кількості та стану населення країни та окремих ре­гіонів, закономірностей формування населення з врахуванням впливу окремих соціально-економічних та демографічних факторів викорис­товують методичні основи регіональної демографії.

Для виявлення тенденцій у зміні складу населення на території регіону використовують статистичні дані за 10-20 років. На основі ба­гаторічних спостережень встановлюють, як змінюється загальна кіль­кість населення, в тому числі за окремими категоріями, як впливають певні фактори на ці процеси. Зокрема, виявляють вплив стану розвитку продуктивних сил та формування соціально-економічної ситуації в ре­гіоні, враховуючи географічне розташування та кліматичні особливості регіону тощо.

Для дослідження демографічної характеристики регіону викорис­товують такі показники:

• загальна чисельність населення, осіб;

• питома вага населення певного регіону в загальній чисельності жителів України;

• загальна чисельність населення, що проживає у містах та сільсь­кій місцевості;

• співвідношення міських і сільських жителів в регіоні;

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

• народжуваність, смертність та природний приріст населення (кількість народжених, померлих, природний приріст населення);

• коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення (на 1000 чоловік наявного населення);

• коефіцієнти дитячої смертності (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених);

• очікувана тривалість життя при народженні, роки;

• чисельність працівників, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, осіб;

• питома вага населення, зайнятого в суспільному виробництві на підприємствах усіх форм власності;

• рівень кваліфікації працівників, зайнятих у суспільному вироб­ництві;

• рівень зайнятості;

• навантаження на 1 вільне робоче місце;

• рівень безробіття;

• показник того, що характеризує стан міграції населення — кіль­кість людей, що виїхали з певної території, чи прибули;

• міграційне сальдо;

• коефіцієнт міграції населення (на 1000 чоловік наявного населення). Загальна кількість населення, в тому числі міського та сільського —

визначає наявність населення на території окремих територій, дає уяв­лення про розподіл населення в залежності від місця їх проживання.

Населення України розміщене по території дуже нерівномірно (табл. 2.1).

За абсолютною кількістю населення виділяється Степовий та Донбаський регіони, де проживає відповідно 11, 42 та 10, 17 млн. чол., де зосереджено 45% населення України. В складі цих регіонів най­більше заселені Донецька область (4, 77 млн. чол.), Дніпропетровська (3, 53 млн. чол.), а також Харківська, Луганська та Одеська області.

За період 1989-2003 pp. відмічено загальне зменшення кількості населення України на 3, 71 млн. чол. (на 7, 2%), що свідчить про ге, що протягом останніх років значно ускладнилася демографічна ситуа­ція, стала серйозним гальмом соціально-економічного розвитку. Най-

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

більші темпи зменшення кількості населення відмічено на території Поліського (на 6, 7%) та Подільського (на 8, 5 %) регіонів. Особливо ви­сокі темпи зменшення кількості населення на території Чернігівської (на 13, 4%). Житомирської (на 11, 6%), Сумської (на 10, 5%) областей. Тільки в м. Києві, на території Криму та Карпатського регіону кіль­кість населення за період, що розглядається, практично не змінилася.

Таблиця 2.1.

Кількість наявного населення за місцем проживання та густота населення по регіонах

Є, А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Наведені абсолютні показники не повністю відображають стан концентрації населення на різних територіях, оскільки розміри окре­мих регіонів суттєво відрізняються одне від одного.

Для об'єктивної оцінки концентрації населення на території окремих регіонів використовують показник «густота (щільність) населення», який відображає кількість мешканців, що припадає на одиницю площі (чоловік на 1 км²) (табл. 2.1). За цим показником в Україні, де середня густота на­селення в 2003 р. становила 80 чол./км², виділяються (крім м. Києва) два регіони: Донбаський регіон (120 чол./км²;, особливо Донецька область (180 чол./км²) та Карпатський регіон (109 чол./км²), особливо Львівська (120 чол./км²) та Чернівецька (113 чол./км²) області. Значно менша гус­тота населення на території Поліського регіону (51, 4 чол./км²), особливо Чернігівська (38 чол./км²) та Житомирська (46 чол./км²) області.

На території Степового регіону, де середня густота населен­ня становить 67 чол./км², виділяється Дніпропетровська область, де

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

середня густота становить 111 чол./км², що на 38, 8% більша середньої по Україні.

Зміна загальної кількості населення протягом тривалого періоду та нерівномірність його розселення по території пов'язані з комплексом різноманітних природно-кліматичних, географічних, соціально-еконо­мічних, історико-культурних, екологічних та інших факторів.

Значна увага має бути приділена аналізу стану кількості населення, що проживає в містах та селах на території окремих регіонів. До місь­кого населення відносяться особи, які проживають в міських поселен­нях, до сільського — які проживають в сільській місцевості. Міські по­селення — це населені пункти, що затверджені законодавчими актами як міста та селища міського типу. Всі інші населені пункти — сільські.

Статистичні дані, що відображають процеси розселення в містах та селах протягом 15 років, наведені в табл. 2.2, свідчать, що в цілому по Україні в містах проживало 67% населення, співвідношення між міським та сільським населенням з часом практично не змінювалося.

Найбільша концентрація населення в містах відмічена в Донбась­кому регіоні — 85, 9% від загальної чисельності, в Степовому регіоні — 71, 7% відповідно. Найбільша питома вага сільського населення в за­гальній кількосгі на території Подільського регіону — 48.6%. Останнім часом змінюється чисельність міського населення за рахунок відтоку людей із сільської місцевості, що привело, з одного боку до збільшення чисельності населення міст, з іншого — зменшенню сільського населен­ня. Ці процеси вилинули на збільшення працездатного населення у міс­тах. В селах, навпаки, кількість людей працездатного віку зменшилась.

Урбанізація — процес підвищення ролі міст у розвитку суспільс­тва. Міста визначаються ростом промислового виробництва, наявністю вдосконаленої транспортної мережі, покращених побутових умов для життя людини. В містах зосереджені центри освіти, культури. В умо­вах політизації суспільства в містах зосереджений головним чином політичний рух. Розвиток міст сприяє подальшому посиленню тери­торіального розподілу праці. Ці обставини вплинули на приток у міста сільського населення. Створений маятниковий рух населення із сіль­ських населених пунктів в міста, де забезпечено працевлаштування,

Е. А. Зінь____

до закладів науки, освіти, культури. Особливо існує посилений маят­никовий рух населення біля невеликих міст.

Таблиця 2.2

Кількість наявного населення, що проживає в містах та селах по регіонах

Одночасно спостерігається зменшення загальної кількості населен­ня міст на 6, 5 %, сільського населення — на 8, 5 %. На території окремих регіонів вказані процеси відбуваються неоднозначно. Особливо інтен­сивне скорочення кількості сільського населення відмічено в Полісько­му регіоні (на 14, 2%), Сумській (на 18, 2%), Житомирській (на 17, 8%) областей, та Подільському регіоні (на 11, 4%). Тут виділяються Хмель­ницька область, де кількість сільського населення зменшилась на 13, 7 %, Вінницька - (на 12, 1 %) та Полтавська (на 13, 2%) області.

В селах стає менше населення усіх категорій: дітей, молоді, лю­дей працездатного віку, особливо жінок у молодому віці. Чисельність сільського населення значною мірою зменшується в результаті мігра­ції, головним чином у міста, що негативно впливає на статево-вікову структуру сільського населення, на стан трудового потенціалу на селі.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Для оцінки стану природного відтворення населення викорис­товують інформацію про народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) кількості населення окремих регіонів. Крім абсо­лютних даних також використовують відповідні коефіцієнти. Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності являють собою відношен­ня відповідно кількості народжених і кількості померлих протягом календарного року до середньорічної кількості наявного населення. В табл. 2.3 наведені вказані коефіцієнти та коефіцієнт загального при­росту (скорочення) кількості населення в 2002 р. в цілому по регіонах та в містах та в сільській місцевості.

Таблиця 2.3

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природний приріст (скорочення) кількості населення у 2002 р. (на 1000 чоловік наявного населення)

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Наведені дані свідчать про наявність демографічної кризи в дер­жаві, якою охоплені всі регіони. В цілому по Україні смертність пе­ревищує народжуваність в 1, 94 рази. Надзвичайно складна ситуація існує на території усіх регіонів України, особливо в Донбаському регіоні, де смертність перевищує народжуваність в 2, 51 рази, особ­ливо в Донецькій (в 2, 63 рази), Луганській (в 2, 61 рази) та Харківсь­ке (в 2, 25 рази) областях. Перевищують загальнодержавні співвід­ношення народжуваності та смертності показники Подільського та Степового регіонів. Особливо складна ситуація склалася на території

Є. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та інших областей. Звертає на себе увагу співвідношення між народженими та померлими в зоні, що прилягає до Чорнобильської ЛЕС, особливо в Чернігівській облас­ті, де кількість померлих перевищує кількість народжених в 2, 86 рази, в Сумській (в 2, 69 рази), Київській (в 2, 17 рази). Житомирській (в 1, 92 рази) областях. Складною залишається ситуація на території інших об­ластей України.

Додаткову оцінку стану природного відтворення населення можна зробити використовуючи коефіцієнт загального приросту (скорочення) населення, в тому числі в містах та сільській місцевості (табл. 2.3). На­ведені дані свідчать про те, що скорочення природного приросту насе­лення відмічається як в містах, так і сільській місцевості. Проте в селах скорочення населення набуло катастрофічних розмірів. Особливо знач­ний за інтенсивністю процес вимирання населення на селі відмічено в Подільському регіоні (-13 осіб на 1000 наявного населення). Полісь­кому (-12) та Донбаському (-12) регіонах. Серед областей необхідно відмітити надзвичайно складну ситуацію в селах Чернігівської області (-21 особа на 1000 наявного населення), Сумської (-18), Черкаської (-15, 2), Полтавської (-15), Кіровоградської (-13) та всіх областей Дон­баського регіону.

Складність демографічної ситуації розкривається з використан­ням показників, що характеризують дитячу смертність та смертність за причинами смерті. Коефіцієнт дитячої смертності визначається як відношення кількості померлих дітей віком до одного року до кіль­кості народжених живими (на 1000 народжених). У 2002 р. значення коефіцієнта дитячої смертності такі:

Усього по Україні — 10, 3; в т. ч. по регіонах: Поліський — 10, 7; Подільський — 10; Степовий — 10, 6; Карпатський — 9, 8; Донбась­кий — 10, 5; Крим — 11, 5; м. Київ — 9, 4.

Надзвичайно високий рівень дитячої смертності (значно вищий порівняно із середнім по Україні) в Рівненській області (11, 7 дітей померлих на 1000 народжених), Чернігівській (11), Черкаській (11, 3), Запорізькій (12, 8), Дніпропетровській (11, 6), Чернівецькій (11, 4), До­нецькій (11, 8), Луганській (11, 3) областях.

/£ а& Розділ 2

НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Коефіцієнти смертності, в тому числі з причини смерті, визна­чаються як відношення кількості померлих до середньорічної кіль­кості наявного населення, обчислюються на 100 000 населення. Зна­чення коефіцієнтів смертності на території окремих регіонів наведені в табл. 2.4.

Дані табл. 2.4 свідчать про наявність складної демографічної си­туації, якою охоплені практично всі регіони, особливо Поліський, де коефіцієнт смертності складає 1652, Подільський (1659), Степовий (1635) та Донбаський (1679) регіони. За причин, пов'язаних із хворо­бами систем кровообігу та новоутвореннями помирає 70-78 % населен­ня від загальної кількості померлих. Серед областей своєю складністю виділяються Чернігівська область (коефіцієнт смертності 1996), Сум­ська (1800), Житомирська (1715), Черкаська (1763), Полтавська (1805), Кіровоградська (1796), Донецька (1712), Луганська (1722) області.

Таблиця 2.4

Коефіцієнти смертності, в тому числі з основних причин смерті у 2002 р. (на 100 000 наявного населення)

Негативний вплив на здоров'я людей здійснює стан способу жит­тя. Економічна та соціальна невизначеність, шкідливі звички, незба-лансоване харчування, незадовільні екологічні побутові умови тощо

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

негативно впливають на здоров'я людини. Забруднення землі, води, повітря — важливі фактори, що негативно впливають на людину.

Зниження народжуваності, зростання смертності, зокрема смерт­ності людей працездатного віку, стало причиною випереджаючого ско­рочення працездатного населення, небезпечного зменшення трудового і демовідтворюючого потенціалу.

Боляче вдарило по громадянам похилого віку, молоді, дітей зни­ження рівня життя. Дедалі більше стає безпритульних дітей. Втрата багатьма людей впевненості у своєму майбутньому і майбутньому своїх дітей стали головними причинами зростання кількості само­губств, абортів, а також утримання від народження дітей. Деформо­ване соціальне середовище, руйнуючи фізичне, психічне та духовне здоров'я людей, знижує їх життєву активність, творчу продуктивність. За таких умов людина як основний суб'єкт соціальної життєдіяль­ності перестає бути повноцінним учасником прогресу і оздоровлення суспільства.

Подолання демографічної кризи є проблемним завданням і потре­бує комплексного підходу до її вирішення на рівні держави.

Для значного покращення демографічної ситуації необхідна дер­жавна Концепція демографічного розвитку. З врахуванням досвіду передових європейських країн необхідно запровадити цілісну систе­му заходів економічного, правового, соціального, освітнього, культур­ного, інформаційно-пропагандистського та організаційного характеру, спрямованих на зниження смертності, підвищення народжуваності, захист, реабілітацію та відновлення генофонду населення України, відвернення міграції. Необхідно забезпечити належне фінансування заходів, спрямованих на реалізацію гарантованих Конституцією Украї­ни прав на працю та можливість заробляти собі на життя, соціальний захист, достатній життєвий рівень, охорону здоров'я, медичну допомо­гу, безпечне довкілля, освіту. Слід зосередити зусилля на забезпечен­ні сталого економічного зростання та підвищення рівня і якості життя населення, подолання масового безробіття та різкого майнового розша­рування населення, збільшення кількості робочих місць, достойної оп­лати праці, ефективного функціонування системи соціального захисту

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

інвалідів, ветеранів війни і праці, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З метою підтримки молодих сімей з дітьми запровадити:

• пільгове оподаткування та довгострокове кредитування сімей з дітьми залежно від кількості дітей;

• збільшення видатків на пільгове кредитування будівництва житла;

• одноразову допомогу сім'ї при народженні дитини, яка має бути адекватною всім витратам;

• розвиток системи дошкільного виховання дітей;

• економічне стимулювання активності сім'ї шляхом зменшення оподаткування сукупного доходу сім'ї залежно від кількості дітей тощо.