Психологічні складові іміджу організації та персоналу

Імідж організації та персоналу має зовнішню форму (одяг, манераповедінки) і внутрішній зміст (провідна ідея), про взаємовідповідність, динамічну єдність і рівновагу яких слід дбати постійно. Успіх діяльності організації певною мірою залежить і від їїіміджу, який можна розглядати як систему уявлень людей про організаціюта її співробітників.

Імідж (англ. image— образ) (особистості чи організації) — враження, яке організація та їїспівробітники справляють на людей і яке фіксується в їх свідомості уформі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень (думок, судженьпро них).

Імідж організації може бути як позитивним, так і негативним. Основою позитивного іміджу є довіра до організації, відповідна стереотипізація її сприймання. Негативний імідж проявляєтьсяу недовірі до організації та її репутації. Як правило, позитивний образорганізації економить її ресурси, а негативний — значно збільшуєвитрати.

імідж керівника, який містить такі складові:

1. Професіоналізм і компетентність. Кожен керівник повинен мати знання, володіти методами реалізації своїх обов´ язків. Джерелом знань є книги, власний і чужий досвід. Здобути їх можна завдяки особистій старанності, проникливості, самокритичності, сприйнятливості. Важливим при цьому єтвердження, що управлінець не може дозволити собі вчитися тільки навласних помилках.

2. Динамізм, швидка реакція на ситуацію, активність. Керівник повинен уміти вчасно відреагувати на подію іприйняти відповідне рішення.

3. Моральна надійність керівника. Цеє необхідною умовою для того, щоб співробітники організації моглидовіряти керівникові і водночас відчувати його підтримку.

4.Уміння впливати на людей справою, словом і зовнішнім виглядом. Виховнийвплив справою реалізується у формі особистого прикладу, активногозалучення людей до трудової діяльності, вплив словом — завдяки вміломукористуванню засобами ділової риторики. Вплив зовнішнім виглядомпередбачає ефективну самопрезентацію (етика спілкування, естетикаодягу, приваблива манера поведінки тощо).

5. Гуманітарнаосвіченість. Основу світоглядних засад керівника можуть становити такігуманітарні цінності: соціальна захищеність, здоров´ я, духовнебагатство, екологічна безпека людей. Отже, позитивний імідж керівникастворюють турбота про процвітання організації, інтереси підлеглих, належні умови праці, відкритість для співробітників, широке колоспілкування та ін.

6. Психологічна культура керівника. Знаннякерівником психології працівника, уміння підбирати собі команду згідноз вимогами організації та індивідуальними особливостями кадрів, їххарактерологічними рисами є передумовами успішної діяльностіорганізації.

Формування іміджу традиційно відбувається за такими принципами:

1. Принцип повторення. Спирається він на властивості людської пам´ яті: добре запам´ ятовується та інформація, що повторюється.

Для того щоб сприйняте повідомлення людина вважала своїм, потрібенпевний час, а багаторазове повторення, як відомо, адаптує психікулюдини до інформації, яка повідомляється.

2. Принципбезперервного посилення впливу. Цей принцип обґрунтовує підсиленняаргументованого й емоційного звернення, наприклад: “Це тільки для вас”чи “Я — для вас” тощо. Доведено, що поступове (а не вибухове)нарощування впливу сприймається більш позитивно. Це зумовлено тим, щолюдський сенсорний апарат противиться сплескам інформації. Колиінформація переходить межу можливого, відбувається блокування каналівїї сприйняття та перероблення. Поступове й безупинне підсилення впливує передумовою очікуваних результатів.

3. Принцип “подвійноговиклику”. Згідно з ним повідомлення сприймається не тільки й не стількирозумом. Найважливішу роль відіграють підсвідомі психічні процеси, емоційна сфера психіки людини.

Отже, імідж є способом життя особи і групи, завдяки якому складається враження про них.