УЗ-диагностика

3-Біопсія хоріон а дуже важлива у плані виявлення внутріутробної інфекції плода (особливо при токсоплазмозі, цитомегаловірусної інфекції) та ін.

4-Кордоцентез – взяття крові з пуповини плода. Можна зробити аналіз на резус фактор, інфекцію, наявність спадкових захворювань та ін.

5- Кардіотокографія (КТГ, моніторінг плода, кардіомоніторінг)

6-Допплерографія

Нові технології мають більшу перспективу для пренатальної діагностикі. В цей час разроблені засоби виявлення сіндрому Дауна та інших спадкових патологій у перші 8 тижнів вагітності.

Це дозволяє своєчасно прервати вагітність та запобігти великих фінансових витрат на догляд лікування та соціальну підтримку хворих дітей. Неабияку роль грає також визначення каріотипа (пола) плода з допомогою досліджень біопсії хоріона, на строку до 12 тижнів вагітності. Пренатальна діагностика в I-II триместрах вагітності дозволяє виявити врождені ваги розвитку плода в 75 -80%, хромосомні хвороби в 85-95%

Ультразвуке дослідження - є об’ективним й безпечним методом оцінки стану плода та збігу між розмером плода і строком вагітності. Виявити наявність вагітності можна в 3-7 тижнів, плод – в 7-8 тижнів. Перші рухи в 11 тижнів (дихаючи рухи), 12-16 тижнів постійні рухи головою, тілом, кінцівками. В 19 тижнів - глотательные рухи, На 25 тижні можна бачити усі види рухової активності. Пик руху плода спостерігається між 28 і 34 тижнями.

На 18-20 тижні можливо достовірне виявлення полу плода. Строк 20-24 тижні є дуже важливим для оцінки усіх внутрішніх органів плода та виявлення більшості існуючих вродженних вад развитку. Можливо виявлення й ознак різних генетичних відхілень та синдромів, наприклад, існує цілий ряд чітко визначених УЗ-маркерів сіндрому Дауна. В останнем, третьому тріместрі оцінювається плацента, положення плоду, його функціональний стан, вагу, зріст, відповідність розмірів строку вагітності. На більших строках при ультразвуковому дослідженні обов’язково вимірюється основні розміри плода: біпаріетальний розмір або окружність головкі, середній діаметр або окружність живота та довжину стегна, й багато інших не менш важливих біометричних показників плода. В деяких випадках визначають і інші розміри.

Ультразвукове дослідження дає змогу уточнити строк вагітності та виключити деякі вади розвитку. Згідно рекомендаціям Міністерства охорони здоров’я РФ і данним міжнародного досвіду пренатальної діагностики, оптимальними строками для ультразвукового дослідження при вагітності є 12–14 тиж, 21–24 тиж. і 32–34 тиж (строк розраховується від першого дня останньої менструації).

Перше дослідження (12–14 тиж) дозволяє сформувати серед вагітних групу ризику, що загрожує народженню дітей з вадами розвитку, хромосомними сіндромами (наприклад, з сіндромом Дауна) та іншими вродженими та спадковими хворобами. В цей же час можна уточнити строк вагітності, встановити кількість плодів, особливості формування плаценти (дітячого міста) й кодіагностувати деякі найбільш грубі вади розвитку.

Друге дослідження (21–24 тиж) необхідно для оцінки анатомії плода й виключення вроджених вад розвитку, що доступні ультразвуковій діагностиці. Интервал от 21 до 24 нед является оптимальным для визуализации структур плода. В більш ранні і більш позні строки вагітності багато структур плода можна побачити погано, що дає перед посилання до припущення деяких вад розвитку

Третє дослідження (32–34 тиж) необхідно для виявлення тих вад розвидку, які проявляють себе тільки в піздні строки вагітності. Крім цього у промежутку 32–34 тиж. проводяться додаткові дослідження (допплерографія, кардіотокографія) для оцінювання внутріутробного стану плода та прогнозуровання деяких ускладнень в до пологовому періоді та під час пологів.

Кардіотокографія. Частіше всього в повсякденній практиці проводять так званий нестресовий тест. Нестресовий тест – ми спостерігаємо реакцію сердцево-судинної діятельності плода у відповідь на його рух. В нормі кожен рух плода супроводжується деяким прискоренням його сердцебиття (акселерація сердцбиття). Ми спостерігаєм за плодом протягом 20 хвилин, за цей час в нормі він робить два й більш рухів і ці рухі супроводжуються акселерацією серцебиття на 15-20 ударів на кардіотокограммі, у 99% жінок тест є достовірним і є крітерієм благополучного стану плода. Якщо акселерації не буває то цей тест є або сумнівним або негативним. Тест потребує повторення. Якщо знову немає ознак та немає ознак що викликають вызывающих негарний стан плода (відслойка плаценти та ін.) тест повторюють наступного дня, якщо знову немає акселерації, то тест негативний. Вирішується питання о лікуванні, дострокових пологах.

Кардіотокографія плода (КТГ) – найбільш безпечний й ффективнй метод внутрішньоутробного стану плода з 24 тижня вагітності. Цей метод зоснован на регістрації частоти серцевих скорочень плода й змін цієї частоти у відповідь на м язові скорочення матки, рух плода, а також на зовнішні подразники. По результатам КТГ, в процессі дінамичного дослідження за станом плода, можливо діагностувати на ранніх стадіях внутришньоутробну загибель плода у зв’язку з розвитком гіпоксії (недостатністю кисня), оцінити ризик мимовільних пологів й значно знизити частоту нарождення дітей з ущкодженнями центральної нервоної системи гіпоксічного характеру.

Кардіотокографія триває від 10 хвилин до 1 години, в залежності від стану вагітної жінки та не потребує спеціальної підготовки.

Раніш кардіотокографія плода використовувалась при строке вагітності більше 32 тижнів. Але зараз з’явилися аппарати, що дозволяють проводити кардіотокографію з 24 тижнів вагітності. Таким аппаратом нового покоління для КТГ, є фетальний монітор англійської фірми Оксфорд (Sonicaid Team Care)

Кардіотокографія. Частіше всього в повсякденній практиці проводять так званий нестресовий тест. Нестресовий тест – ми спостерігаємо реакцію сердцево-судинної діятельності плода у відповідь на його рух. В нормі кожен рух плода супроводжується деяким прискоренням його сердцебиття (акселерація сердцбиття). Ми спостерігаєм за плодом протягом 20 хвилин, за цей час в нормі він робить два й більш рухів і ці рухі супроводжуються акселерацією серцебиття на 15-20 ударів на кардіотокограммі, у 99% жінок тест є достовірним і є крітерієм благополучного стану плода. Якщо акселерації не буває то цей тест є або сумнівним або негативним. Тест потребує повторення. Якщо знову немає ознак та немає ознак що викликають вызывающих негарний стан плода (відслойка плаценти та ін.) тест повторюють наступного дня, якщо знову немає акселерації, то тест негативний. Вирішується питання о лікуванні, дострокових пологах.

Кардіотокографія плода (КТГ) – найбільш безпечний й ффективнй метод внутрішньоутробного стану плода з 24 тижня вагітності. Цей метод зоснован на регістрації частоти серцевих скорочень плода й змін цієї частоти у відповідь на м язові скорочення матки, рух плода, а також на зовнішні подразники. По результатам КТГ, в процессі дінамичного дослідження за станом плода, можливо діагностувати на ранніх стадіях внутришньоутробну загибель плода у зв’язку з розвитком гіпоксії (недостатністю кисня), оцінити ризик мимовільних пологів й значно знизити частоту нарождення дітей з ущкодженнями центральної нервоної системи гіпоксічного характеру.

Кардіотокографія триває від 10 хвилин до 1 години, в залежності від стану вагітної жінки та не потребує спеціальної підготовки.

Раніш кардіотокографія плода використовувалась при строке вагітності більше 32 тижнів. Але зараз з’явилися аппарати, що дозволяють проводити кардіотокографію з 24 тижнів вагітності. Таким аппаратом нового покоління для КТГ, є фетальний монітор англійської фірми Оксфорд (Sonicaid Team Care)

Допплерографія

Фізичний ефект, що використовується для виміру швидкості кровотечі (при допплерографії) й серцебиття плода (при КТГ), називається допплеровским частотним сдвігом й має им’я професора елементарної математики і практичної геометрії Христиана Йогана Допплера, котрий у 1842 році встановив, що при відбитті від рухомого об’єкта ультразвук меняет частотные характеристики. УЗ-сканер улавливает отражённый ультразвук, розраховує різницю між длинами хвилі, що посилається та відбивається, виводить результат у вигляді графіка. Ці засоби дослідження допомагають Уточнити стан плода та виявити навіть початкові ознаки його внутришньоутробного страждання. Застосування допплерографії для оцінки стану плода та при діагностиці ряда захворювань в акушерстві та гінекології дозволяє получити раніш недоступну іншими методами інформацію.

Допплерографія або, як її ще називають допплеровске дослідження, дозволяє виявити напрямок та швидкість кровоточу в судинах плода та матері. Останнім часом використовується кольорове зображення кровотоку. Таке дослідження дозволяє внутриутробно встановити локалізацію петель пуповіни та діагностувати вроджені вади серця.

Допплеровське дослідження (допплерографія), дає можливість оцінити функцію серцево – судинної системи плода, регіструє работу серця плода, плацентарний кровообіг, пульсацію судин плаценти та пуповіни. Сучасна ультразвуковаа апаратура дозволяє діагностувати навіть незначні вади розвитку шлунково - кишкового тракту, скелета, сечових путів, статевих органів, серця та центральної нервоної системи. Застосовують його й для діагностики внематочної беременности при кровянистых выделениях из половых путей и при болі низу живота на разних строках вагітності

Трьохмірна ехографія – це нова технологія, що дозволяє в деяких випадках уточнити діагноз плоду. Наявність в ультразвуковому апараті опції трьохмерного зображення говорить про те, що цей апарат відноситься до експертного класу приборів, має високу розв язну здатність і має змогу проводити якісні ультразвукові дослідження.

Трьохмірна ехографіяне робить ультразвуковєзображення більш зрозумілим для батьків. Це міф! Окремі вдалі " фотографії", які іноді Ви бачите у рекламі, – це результат дуже тривалого обстеження вагітної при наявності певних умов (положення плода, кількість околоплідних вод та ін.). У більшості випадків трьохмірну «фотографію» плода пилучити неможливо з абсолютно об’ективних обставин.

Використовування трьохмірного режиму не підвищує інформативність звичайного ультразвукового дослідження, але суттево подовжує та здорожує його. Ми використовуємо трьохмірне зображення тільки в тих випадках, коли існує реальна можливість уточнення ультразвукового діагнозу плода. Ці випадки окремо обмовляються з батьками.

Ще більш інформативно використовування кольорового допплеровського картировання та апаратів, що дають трьохмірне зображення. Як відомо, технічний прогрес не стоїть на місці. Сучасні комп’ютери, на яких базуються ультразвукові сканери останього покоління, дозволили анализувати безмежну множину відображених сигналів в секунду в різних площинах і формуровати на екрані вірну об’ємну картину органів що досліджуються. Так з’явився новий метод діагностики - трьохмірний ультразвук.

Дуплексне УЗИ дозволяє одночасно определити вірне розташування судини, її діаметр та виміряти швидкість кровоттоку.

Аналіз крові на АФП, ХГЧ, РАРР- А (альфафетопротеїн, хоріонічний гонадотропін, білок, ассоціїрованний з вагітністю) визначає ступінь ризику народження дитини з найбільш частим хромосомним захворюванням – сіндромом Дауна. Цей аналіз крові дається в інтервалі 10–14 (липше 12–14 тиж) або між 16 і 20 тиж (строк розраховується від першого дня останньої менструації).

Аналіз хромосом плода дозволяє повністю виключити хромосомну патологію (наприклад, синдром Дауна, Эдвардса, Патау, Тернера та ін.) до народження дитини та установити стать плода в ранній термін вагітності.

Дістрес-синдром у плода

Згідно приказу МОЗ Украины №900 віт 27.12.2006 про затверження кліничного протоколу з акушерскої допомоги «Дістрес плода при вагітності та під час пологів» терміни «хронічна гіпоксія плода», «гостра гіпоксія плода» не є кліничними, т.я. для діагностики цих станів в звичайній лікарській практиці не використовуються показники кисневого забеспечення плоду (метаболічний ацидоз).Отож значить всі порушення функціонального стану плода в сьогоденні визначають терміном «дістрес плода». Поняття «хронічна гіпоксія плода», «гостра гіпоксія плода» не використовуються.

Дістрес-сіндром респіраторний немовлят (сіндром дихальних розладів) - неінфекційні патологічні процеси (первині ателектази, хвороба гіалинових мембран, отечно-геморрагичний синдром), що формується в пренатальному та ранньому неонатальному періодах розвитку дитини що проявляється порушенням дихання. Частота развитку респіраторного дістресу залежать від ступеня недонашивания та становить у середньому 60% у малят, що народилися прі строку вагітності менш 28 тиж, 15-20% - при строку 32-36 над і 5% - при строку 37 тиж й більш. При раціональному выхаживании таких малят летальність наближається до 10%.

До сучасних методів оцінки стану плода відноситься УЗИ (фетометрія, плацентографія, " Біофізичний профіль"), допплеровська флоуметрія, амніоцентез (рН амніотичної ридини, дельта OD450, рівень гормонів, фосфоліпідов), кордоцентез (показники крові), кардіомоніторінг с комп’ютерною оцінкою данних, рН крові з кожі головки плода (в родах).

Лікування

Згідно приказу МОЗ Украины №900 від 27.12.2006.

- До 30 тижнів вагітності лікування супутних хвороб у жінок, які призвели до виникнення дистрес-синдрому плода.

- після 30 тижнів вагітності найбільш ефектним і виправданим методом лікування дістреса плода є своєчасне оперативне родоразрешение.

Ретардація.

У літературі можна зустріти велику кількість термінів: «затримка утробного розвитку», «внутриутробна затримка розвитку», «гіпотрофія плоду», «ретардація плоду», «маленький до гестаціонного віку» та ін. В МКБ-10 всі вказані вище терміни рубріка Р05 об’єднує поняттям «уповільнений зріст та недостатність харчування плоду».

Термін «затримка утробного розвитку» має на увазі патологію плода, що виникла в результаті впливу факторів що ушкоджують розвитку. ЗВУР діагностують у дітей, які мають недостатню масу тіла при народженні по відношенню до їх гестаційного віку, тобто коли маса тіла нижче 10 % центиля при данному строку вагітності матери і/або морфологний індекс зрілості відстає на 2 і більш тижнів від данного гестаційного віку.

Порушення розвитку плода є однією з найбольш частих причин зниження адаптації новонарожденого в неонатальному періоді, підвишеної захворюванності, порушення нервоно-психічного развитку дитини. Перінатальна смертність при ЗВУР досягає 80–100 %.

Імовірність летального результату у дітей з малою вагою в 35–37 раз вище, ніж у доношенних з фізіологічною масою тіла. Смертність багато в чому залежить від маси тіла при народженні. Так, при масі 500–700 г смертність становить 56 %, при масі 751–999 г — 48 %, а при масі 1000 г — 40 %. Максимальна смертність що народилися з малою вагою відзначається на 1-ому тижні життя.

Згідно рекомендаціям ВОЗ, вага дітей, що народилися з масою тіла менш 2500 г, визначається як мала вага при народженні. При цьому серед дітей з малою вагою при народженні виділяють три групи:

1) новонароджені до 37 тижнів гестаційного віку з відповідним цьому строку гестації ростом — недоношені новонарождені з ростом та вагою тіла, відповідним цьому строку гестації;

2) новонароджені до 37 тижнів гестаційного віку та маленькі для данного строка гестації — недоношені новонарождені с ЗВУР;

3) новонароджені після 37 тижнів гестації и маленькі для данного строка гестації — доношенні новонароджені с ЗВУР [24, 30].

Пренатальні інфекції також призводять к ЗВУР и становять коло 10 % серед причин цієї патології. Захворювання краснухой призводить к ЗВУР плода в 60 % випадків.

Ретардація (від лат. retardatio —уповільнення) (біологічне), більше піздня закладка органа та уповільнений його розвиток у нащадків у порівнянні з предками. Залежить від початку функціонування органа і, як наслідок, від умов середовища в яких проходить індивідуальний развиток організму — його онтогенез.

Ретарда́ ція (в медиціні) — затримка сексуального развитку организма. У дівчинок - запізнілий наступ перших менструацій, відставання в розвитку груди. У юнаків - запізнілий наступ перших єякуляцій, поллюцій.

Ретардація (в літературі) — (від лат.retardatio - уповільнення) літературно-художній прийом: затримка розвитку діх коли в текст включаються внефабульні елементи - ліричні відступи, різноманітні описи (пейзаж, інтер’єр, характеристика).

6. Матеріали методичного забезпечення заняття.

6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь:

1. Що таке «Плацентарна дисфункція»?

2. Класифікація ПД?

3. Які методи діагностики плацентарної дисфункції використовуються?

3. Які сучасні методи діагностики стану плода?

4. Які методи профілактики плацентарної дисфункції?

5. Термін «Дістрес-сіндром плода»?

6. Сучасні схеми лікування дістрес-сіндрому плода?

7. Що таке ретардація?

8. Що мають на увазі під терміном «уповільнений зріст і недостатність харчування плода»?

6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти упідручниках: / надаються основні літературні джерела з позначенням сторінок/: