Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Призначення звіту про власний капітал






ТЕМА 5 ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Лекція 7 Звіт про власний капітал

 

План:

1 Призначення звіту про власний капітал.

2 Порядок складання звіту про власний капітал.

Мета – роз’яснити сутність, методику заповнення звіту про власний капітал.

Рекомендована основна література [14] [23, с. 114-136]

Додаткова література [38, c. 202-218]

 

Призначення звіту про власний капітал

Кожне підприємство має майно, що складається з різних об'єктів обліку - носіїв прав власності окремих юридичних і фізичних осіб. Кожен власник має право на майно підприємства, а також може претендувати на одержання прибутку тільки лише в межах його часток і форми інвестування коштів у це підприємство. Тому такі частки, на підставі установчих і первинних документів, повинні бути чітко відбиті в системному бухгалтерському обліку. Одне з головних завдань фінансової звітності й полягає в тому, щоб розкрити права власника на частину його майна й належну частину прибутку підприємства.

Головним захистом прав власників підприємства є власний капітал, у тому числі його зареєстрована частина - статутний капітал.

Коли створюється підприємство, то в його активах втілюється стартовий капітал, тобто інвестиції засновників й/або учасників, і величина його оцінюється за вартістю майна, вкладеного ними в підприємство. У цей момент справедливо застосувати формулу (рівняння) Актив = Капіталу, тому що на цей момент ще не виникли в підприємства зобов'язання, і таке трактування первісного статутного капіталу сполучається з визначенням його в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

Почавши свою господарську діяльність, підприємство неминуче здобуває зобов'язання перед юридичними й фізичними особами, і це його зобов'язує вживати певні дії з метою погашення в майбутньому таких зобов'язань, що утворилися. Виниклі зобов'язання перед юридичними й фізичними особами повинні бути погашені в першу чергу, а вже після задовольняються вимоги власників щодо розподілу прибутку й майна підприємства. У цьому зв'язку власний капітал, згідно П(С)БО 2 «Баланс», визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань:

Капітал = Актив - Зобов'язання

Варто знати, що сума власного капіталу носить абстрактний характер вартості майна підприємства, тому що вона не є поточною ринковою або іншою оцінкою підприємства для його власників. Інакше кажучи, сума власного капіталу не відбиває поточну вартість прав власників конкретного підприємства. Великий вплив мають на величину власного капіталу складові облікової політики підприємства. Це, насамперед, принципи, методи й процедури визнання й оцінки активів і зобов'язань. При всьому цьому власний капітал є основою для початку діяльності підприємства й подальших господарських і виробничих процесів, а також одним з найбільш істотних і найважливіших показників, що виконує такі функції:

1) довгострокове фінансування - знаходиться в розпорядженні підприємства необмежено довго;

2) фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

3) самостійність і влада - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності й вплив його власника;

4) розподіл доходів й активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату й майна у випадку ліквідації підприємства.

Власний капітал визначає межу відповідальності й прав власників і кредиторів, а при оформленні кредиту банків, при інших рівних умовах, перевагу мають підприємства, у яких менше кредиторська заборгованість і більше власний капітал.

Знаючи про те, що підприємство створюється з метою одержання прибутку, необхідно пам'ятати й про те, щоб досягти цієї мети зберігши свій капітал. Зберігати й збільшувати капітал в основному можна тільки за рахунок прибутку. А діставати прибуток підприємство може тільки в тому випадку, якщо грошова сума чистих активів на кінець звітного періоду перевищує суму чистих активів на початок звітного періоду після виключення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом звітного періоду.

Зміст і форма «Звіту про власний капітал» і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал». Норми цього положення стосуються підприємств, організацій й інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ.

Метою складання «Звіту про власний капітал» є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Користувачі фінансової звітності цікавляться докладною інформацією про склад власного капіталу підприємства і його змінах, що відбулися протягом звітного періоду. Ці відомості необхідні зацікавленим особам для прийняття рішень по ефективному управлінню підприємством, здійснення економічного аналізу й визначення перспектив розвитку, а також встановлення їхніх економічних прав. У цьому зв'язку фінансова звітність повинна надавати інформацію про: джерела капіталу підприємства; правових обмеженнях щодо розподілу інвестованого капіталу; обмеженнях щодо розподілу дивідендів; пріоритетності прав на майно підприємства при його ліквідації.

Джерелами утворення власного капіталу є:

1) внески власників підприємства у вигляді коштів й інших активів;

2) нерозподілений прибуток;

Власний капітал може збільшуватися в результаті приєднання зобов'язань, до оцінки необоротних активів, безоплатного одержання активів у вигляді дарчого капіталу.

За рівнем відповідальності власний капітал ділиться на статутний капітал і додатковий капітал.

Сума статутного капіталу визначається установчими документами й підлягає обов'язковій реєстрації в державному реєстрі господарюючих одиниць. Додатковий капітал не підлягає реєстрації й складається з додатково вкладеного капіталу, дарчого капіталу, резервного капіталу й нерозподіленого прибутку.

Повний склад власного капіталу включає:

1. Статутний капітал.

2. Пайовий капітал.

3. Додатковий вкладений капітал.

4. Інший додатковий капітал.

5. Резервний капітал.

6. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

7. Неоплачений капітал.

8. Вилучений капітал.

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.

Пайовий капітал - сума пайових внесків членів союзів й інших підприємств, передбачена установчими документами.

Додатковий вкладений капітал - сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

Інший додатковий капітал - сума до оцінки необоротних активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал - сума резервів, створених відповідно до діючого законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, реінвестованого в підприємство, або сума непокритого збитку.

Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (учасників) по внесках у статутний капітал.

Вилучений капітал - фактична вартість акцій власної емісії й часток, викуплених товариством у його учасників.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.