У моделях RGB і CMYK яскравість і кольори зв'язані, тобто при зміні одного параметра змінюється й інший.

Звичайно, не всі зображення створюються в RGB, але це не проблема, оскільки канали дуже легко набудовувати для різних потреб. Ми можемо перетворити наше зображення в інший режим за допомогою команди Изображение > Режим (Image > Mode). Для Bitmap і відтінків сірого є тільки один канал, у якому представлені 256 значень від чорного до білого.

Існує модель у якій яскравість окремих пікселей відділена від кольорів – це модель Lab

У режимі Lab - три канали: А (значення кольорів між зеленим і червоним), В (між блакитним й жовтим) і L (значення яскравості). Поділ кольорів і його яскравості може бути дуже корисне при роботі з підвищення різкості зображення, при тоновій корекції (підвищення контрасту, виправлення погрішності тонових діапазонів), видаленні кольорового шуму, у тому числі, розмивки растра й т.д.

Виберіть канал яскравості й конвертуйте його в напівтонове зображення. Результат вийде набагато краще, ніж якби ви перетворювали відскановане RGB-зображення.

Колірна модель Lab може виявитися дуже корисною.

Але все-таки найважливішою, після RGB, є кольорова модель CMYK. Ця модель орієнтована на друк. Конвертуйте зображення веселки в CMYK. Перше, що впадає в око - різка зміна деяких кольорів. Справа в тому, що в CMYK не підтримуються багато чистих RGB-кольорів. Друга відмінність - з'явилося чотири колірних канали: Cyan, Magenta, Yellow, Black (бірюзовий, пурпурний, жовтий, чорний). Подивитеся на жовту смужку веселки в жовтому каналі - ви побачите, що вона представлена чорними кольорами.

У палітрі CMYK канали відображають кольори чорнила при багатошаровому чотирьохколірному друку.

У цьому режимі є істотні відмінності від RGB, оскільки Photoshop доводиться працювати із кольорами чорнила, які сполучаються один з одним за принципом вирахування (при накладенні всіх кольорів виходить чорний). В RGB ж, навпаки, застосований принцип додавання, і накладення всіх кольорів дасть білий. Але, по великому рахунку, всі колірні моделі схожі між собою. І Photoshop може відтворити повну гаму кожної з них за допомогою не більше чотирьох восьмирозрядних каналів, кожний з яких має не більше 256 значень (або 65536 значень, якщо ви дуже захочете, і в меню Зображення > Режим виберете 16-розрядний канал).

Канали - основний інструмент роботи з кольорами, і тому варто дивитись іноді на панель каналів, щоб довідатися, як Photoshop створює різні кольори. Особливо це стосується роботи з моделлю CMYK, що розроблена для друку. При роботі з RGB те, що ви бачите на моніторі далеко не завжди відповідає тому, що вийде при друкуванні. Хоча значення кожного з каналів це відображають. Більше того, якщо ви хочете тиражувати зображення, вам потрібно врахувати такі фактори, як розпливання крапок і заміна сірого компонента. А це значить, що точність у роботі з колірними каналами дуже важлива, оскільки від неї надалі залежить кольороподіл.

Канали корисні не тільки при друкуванні в CMYK. Ви знайдете їм застосування й в RGB. Наприклад, ви можете редагувати не все зображення, а окремий канал. При коректуванні кольорів варто переглядати окремі канали, щоб виявити дефекти відсканованого зображення. Наприклад, якщо ви виявили розмиту або зміщену область у каналі червоного, ви можете усунути цей недолік за допомогою фільтра різкості або настроювання рівнів.

А для того, щоб створити який-небудь особливий ефект, ви можете застосувати художній фільтр до одного з каналів. У кожному разі, ви можете відразу побачити результат ваших дій на складеному зображенні - досить зробити RGB-канал видимим. Тільки не забудьте потім знову виділити потрібний колірний канал, якщо будете й далі над ним працювати.

Функція об'єднання каналів надає широкі можливості. Наприклад, за допомогою команди " Наложить изображение" (Apply Image) можна накласти інформацію з будь-якого каналу іншого зображення таких же розмірів на RGB-канал нашого зображення й настроїти даний ефект, змінюючи непрозорість і режим змішування кольорів. Команда " Вычисление " (Calculation) дозволяє вибрати два шари й створити новий шар, виділення або документ. Якщо скористатися режимом змішування кольорів " Вычитание ", то будуть виділені області зображення, які змінилися в порівнянні з оригіналом.

З появою в Photoshop команди " Миксер каналов" (Channel Mixer) і шарів, що настроюються, розширилися можливості об'єднання каналів. Функція міксера каналів використовується тільки для окремих зображень і дозволяє настроювати кожний канал, додаючи інформацію з інших каналів. З її допомогою можна створювати спецефекти, міняти канали місцями, виправляти дефекти кольорів на відсканованих зображеннях. Також вона ідеально підходить для створення " підфарбованих" і якісних напівтонових зображень (при цьому ви зможете контролювати перетворення кожного з колірних каналів у шкалу відтінків сірого).

Змішування каналів дуже допомагає при конвертуванні кольорових зображень у напівтонові.

Настроювання кольорів за допомогою каналів вам безсумнівно знадобиться. Але найпоширеніший спосіб їхнього застосування - робота з виділеннями. Часто елементи зображення набагато чіткіше видні на окремому каналі, чим на складеному зображенні.

Крім колірних каналів в Photoshop є ще один вид каналів – маски. Це напівтонові зображення в яких зберігається інформація про виділені області. За замовчуванням чорні пікселі маски відповідають невиділеним пікселям, білі – виділеним, а сірі – частково виділеним областям. При активізації маски зазначена в ній область стає виділеною. У програмі можна створювати два типи масок – швидку, утворюючу тимчасовий канал, що у документі не зберігається й так званий альфа-канал.

Одним з найпростіших (і самих гнучких) способів створення маски є спеціальний режим, що називається швидка маска (quick mask). Цей режим варто використати в тому випадку, якщо ви хочете досить швидко створити маску, скажемо, для заливання суцільними кольорами, виконати її й видалити маску. Цей прийом застосовується тільки для масок, які точно будуть використані один раз.

Швидка маска завжди перебуває в режимі накладення, тобто ви можете бачити й маску, і зображення й користуватися будь-якими інструментами для того, щоб додати фрагмент у маску або виключити його з маски.