Фактори психологічної адаптації.

Визначення і аналіз факторів психологічної адаптації ускладнено тим, що психологічна адаптація, з одного боку є умовою різних адаптаційних процесів, а з іншого – вона є їх кінцевим результатом, як певний психологічний стан задоволення (незадоволення), комфорту, гармонії.

Тому факторами психологічної адаптації є:

– успішність (неуспішність) професійної, соціальної та біологічної адаптацій (професійне самовизначення, соціальний статус, сформованість соціально-значимих здібностей, якостей, становище в колективі, задоволення (незадоволення) особистим статусом, можливість прояву індивідуальності та ін.);

– характерологічні особливості і якості особистості;

– вміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності;

– наявність служби психологічної підтримки;

– розробка і впровадження соціально-психологічних засобів формування й корекції адаптованості студентів зі зниженим зором перших курсів вищих навчальних закладів.

Запропонована класифікація дозволяє розглядати адаптацію вище означених студентів як комплексний, динамічний процес, обумовлений взаємодією профорієнтаційних, соціальних, біологічних і психологічних факторів.

Важливим аспектом системи адаптації даної категорії студентів в умовах навчальногозакладу є визначення критеріїв адаптації. Теоретичні і практичні пошуки засвідчують складність даної проблеми і потребують подальших наукових досліджень.

Нами визначені як внутрішні, так і зовнішні критерії процесу та результату соціально-психологічної адаптації:

Внутрішні критерії:

Визначальним внутрішнім критерієм адаптації слабозорого студента в умовах ВНЗ і узагальненим критерієм адаптації загалом, є стан задоволення процесом і результатом професійної, соціальної та біологічної адаптації. Причому, даний стан не є результатом пристосування до об’єкту адаптації, а результатом взаємодії людини з відповідним середовищем. Взаємодія передбачає процес взаємовпливу, що приводить до зміни як людських якостей так і самого об’єкту. Взаємодія щільно пов’язана з визнанням активної ролі особистості в процесі адаптації та з підвищенням статусу свідомої перетворюючої поведінки. Тому, важливим є розвиток у людини відповідних властивостей, які б, з одного боку, були чинниками впливу на об’єкт (середовище) адаптації, а з іншого, виступали внутрішніми детермінантами і складовими стану задоволення процесом і результатом адаптації. До них ми можемо віднести такі:

– висока мотивація розвитку духовності, соціальної, професійної компетентності та самоактуалізації загалом;

– адекватність самооцінки;

– почуття власної гідності;

– розвиток внутрішньої свободи;

– здатність відстоювати свої переконання;

– здатність будувати конструктивні взаємини;

– здатність керувати своїм емоційним станом;

– розвинуті комунікативні здібності;

– розвинені механізми саморефлексії;

– усвідомлення потреби самоосвіти;

– конструктивне ставлення до критики інших;

– відкритість;

– мотивована критика власного сценарію і стратегій поведінки;

– бажання брати участь у суспільному житті навчального закладу.

Зовнішні критерії:

– виконання слабозорими студентами правил і вимог навчального процесу;

– пристосування до характеру, змісту, умов і організації навчального процесу;

– навички самостійності в навчальній і науковій сферах; реалізація завдань самоосвіти;

– уміння застосовувати знання на практиці;

– актуалізація в життєдіяльності особистості високого рівня соціальної і моральної зрілості, психологічної культури, правової культури, мовленнєвої культури, культури поведінки, рівня розвитку духовності особистості загалом;

– участь у суспільному житті навчального закладу;

– міжособистісні взаємини у студентському середовищі (групі);

– безконфліктна поведінка;

– комунікативна компетентність;

– вироблення власного стилю поведінки та ін.

На основі запропонованого структурного аналізу будуються як загальна адаптаційна модель для всієї групи, так і індивідуальні моделі з урахуванням особистісних характеристик і потреб кожного студента з особливими потребами.