Розділ 1. Теоретичні засади вивчення процесу адаптації студентів до умов вищого навчального закладу

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра соціальної педагогіки

До захисту допущена

Зав. кафедрою соціальної педагогіки

_____________

(підпис)

_______________________

(прізвище, ініціали)

«___»________ 2015 р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: Соціально-педагогічна адаптація слабозорих студентів до навчання у вищому навчальному закладі

Виконала: Мазурова Олена Геннадіївна

Ст. групи: 7.11614 з Мазурова Олена Геннадіївна

(підпис і дата)

Керівник: професор, доктор педагогічних наук Приходько Микола Ілліч

(підпис і дата)

Нормоконтролер: доктор педагогічних наук Мацькевич Юліана Рафаелівна

(підпис і дата)

Запоріжжя

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………... 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження процесу адаптації студентів до

умов вищого навчального закладу……………………………..................... 9

1.1. Соціально-педагогічна адаптація як наукова проблема................... 9 1.2. Особливості соціально-педагогічної адаптації слабозорих студентів до навчання у вищому навчальному закладі............................................... 20

1.3. Психолого-педагогічні особливості слабозорої молоді................. 26 РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження змісту, форм та методів соціально-педагогічної роботи з адаптації слабозорих студентів до навчання у вищому навчальному закладі............................................... 31 2.1. Методика та аналіз результатів експериментального вивчення соціально-педагогічної адаптованості слабозорих студентів................ 31 2.2. Розробка та впровадження програми формування адаптивних умінь слабозорих студентів.................................................................................34 2.3. Аналіз результатів впровадженої програми................................... 55 ВИСНОВКИ…………………………………………………..……….….. 59 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..……...…... 63 ДОДАТКИ…………………………………………………………….…….. 67

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасному суспільстві внаслідок багаторазового зростання динамічності життя, постійних і досить різких змін у різних сферах (політичній, економічній, матеріальній, геополітичній, освітній тощо) особливі вимоги висуваються до здатності людини бути адекватною цим змінам. Тобто, бути мобільною, гнучкою, динамічною. Це означає необхідність підвищення її адаптаційних можливостей.

Засади формування усвідомленої здатності протистояти різким життєвим змінам відбувається у студентські роки.

Розвиток системи вищої освіти в Україні потребує впровадження нових форм і методів роботи зі студентами із вадами зору в умовах вищого навчального закладу. Все більше уваги в роботі з такою категорією студентів приділяється створенню умов, які враховуватимуть їхні потреби і можливості, з метою їх кращої адаптації та подальшої інтеграції у суспільство.

У сучасній науці існує кілька відносно самостійних напрямків дослідження проблем адаптації. Зокрема, загальні проблеми адаптації представлені у працях Б.Г. Ананьєва, Д.А. Андреєвої, Ф.Б. Березіна, Т.Г. Дічева, І.А. Мілославової, В.І. Розова, С.Л. Рубінштейна та ін.

Проблеми психологічної, соціальної та професійної адаптації були предметом досліджень С.Д. Артемова, О.Г. Мороза, А.А. Налчаджяна, П.А. Просецького, В.А. Семіченко, І.М. Соколової, О.Г. Солодухової та ін.

Соціально-психологічні аспекти адаптації студентів – входження до нового колективу, налагодження міжособистісних стосунків, знайомство з нормами, цінностями цього колективу – висвітлюються в роботах І.А. Алевердієвої, В.І. Брудного, М.Г. Горліченко, Д.С. Грасмане, Т.В. Землякової, Н.Г. Колизаєвої, Т.І. Ронгінської, Є.І. Савонько, А.В. Сіомічева та ін.

Дидактичні аспекти адаптації студентів до нової системи навчання, його змісту, методів, форм розглянуто в працях Д.А. Андреєвої, Г.І. Васильєва, В.М. Дугінець, Г.Х.А. Лопес, Л.А. Молодцової, С.І. Селіверстова, В.С. Штифурака, Т.П. Чернявської та ін.

Проблеми взаємодії із середовищем, особливостей адаптації, особистісного розвитку слабозорих людей у своїх роботах розглядали О.Г. Литвак, М.І. Земцова, В.П. Єрмаков, Б.І Коваленко, Ю.О. Кулагін, П. Вілей, К. Бюрклен, А.І. Суславічус, Т.П. Свиридюк та інші.

Зорова депривація накладає відбиток безпосередньо на пізнавальний процес, на особистісні позиції людини, її активність та стосунки з соціальним оточенням.

Проблема повноцінного включення людини із зоровою депривацією в суспільне життя визначається у тифлопсихології та тифлопедагогіці як проблема соціальної адаптації та інтеграції. Актуальність проблеми адаптації слабозорих людей визначається, насамперед, місцем слабозорої людини в соціальному середовищі, тією обставиною, що всі люди із вадами зору можуть бути включені в життя суспільства не тільки як соціально-повноправні, але й творчо активні його члени [16].

Основними питаннями, що є запорукою успіху адаптації людей із вадами зору, є питання взаємоставлення усіх членів суспільства один до одного.

На актуальність проблеми врахування соціально-психологічних особливостей адаптаційних процесів у діяльності студентів із вадами зору звертають увагу тифлопсихологи і тифлопедагоги (Г.А. Буткіна, В. Гудоніс, В.З. Кантор, І.С. Моргуліс, І.М. Некрасова, Є.П. Синьова, Л.І. Солнцева, Є.М. Стерніна та ін.). Проте специфіка цього процесу предметом цілісного дослідження в тифлопсихології досі не була.

Студенти зі зниженим зором реалізують своє право на освіту у вельми складних для них умовах, оскільки в процесі навчання жодним чином не враховано їхні фізичні можливості, а саме: лекційний та інший навчальний матеріал подається викладачами в загальноприйнятому вигляді без урахування можливостей слабозорих студентів, відсутнє спеціальне обладнання, яке б могло допомогти їм під час навчання, відсутня спеціальна бібліотека з озвученими підручниками, посібниками тощо. Комп'ютерні класи, які є у ВНЗ для самостійного користування всіма студентами, залишаються недоступними для осіб із вадами зору, тому що працювати з комп'ютером із традиційним програмним забезпеченням для них або неможливо, або дуже важко через те, що вони ризикують втратити залишковий зір. У ВНЗ мають бути створені умови, в яких студенти з особливими освітніми потребами, в тому числі і слабозорі студенти, отримували б якісну вищу освіту, відчували б себе рівноправними учасниками у житті академічної групи, факультету тощо.

Тенденція до збільшення кількості студентів із вадами зору загострила ряд проблем, пов’язаних із отриманням ними вищої освіти.

Серед цих проблем виділяють такі:

- відсутність навчального матеріалу, адаптованого до їхніх можливостей;

- відсутність спеціальних технічних засобів і програмного інформаційного забезпечення;

- необхідність опрацювання великої кількості інформації;

- обмеження у виборі професій, які відповідали б їхнім можливостям;

- недостатній рівень підготовки фахівців для роботи із зазначеною категорією студентів.

При порушенні функцiй зорового аналiзатора основною проблемою є обмеження доступу до інформації.

Зір - найпотужніше джерело інформації про зовнішній світ. 85-90% інформації надходить у мозок через зоровий аналізатор, і часткове або глибоке порушення його функцій викликає ряд відхилень у фізичному і психічному розвитку людини. Зоровий аналізатор забезпечує виконання найскладніших зорових функцій. Прийнято розрізняти п'ять основних зорових функцій:

1) центрального зору, 2) периферичного зору; 3) бінокулярного зору; 4) світловідчуття; 5) відчуття кольору.

Зір відіграє провідну роль в орієнтуванні, пізнавальній та трудовій діяльності людини. За допомогою зору людина сприймає предмети: розрізняє форми, величини, розміри, відстані, довжини, кольори та світлотіні. Користуючись зором, людина набуває уявлення про перспективу. Зрячому навіть важко зрозуміти, як можна без зору орієнтуватися при ходьбі, брати участь у суспільно-трудовій діяльності, створювати видатні твори мистецтва і літератури. А між тим відомо багато визначних людей, що досягли високого розквіту творчих сил в області інтелектуальної і фізичної праці, не маючи повноцінного зору.

Вищесказане зумовило вибір теми нашої курсової роботи – з’ясування процесу адаптації слабозорих студентів до навчання у вищому навчальному закладі.

Об’єкт дослідження: процес соціально-педагогічної адаптації слабозорих студентів.

Предмет дослідження: зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з адаптації слабозорих студентів до навчання у вищому навчальному закладі.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити програму соціально-педагогічної роботи з адаптації слабозорих студентів до навчання у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження: впровадження програми соціально-педагогічної роботи з адаптації слабозорих студентів до навчання у ВНЗ сприятиме підвищенню рівня їх адаптованості.

Враховуючи мету і гіпотезу дослідження, були сформульовані наступні завдання:

1. Визначити основні теоретичні підходи до проблеми адаптації у сучасній загальній та спеціальній психології.

2. Розкрити поняття дефект, слабозорість, адаптація.

3. Проаналізувати стан дослідження проблеми щодо поняття «адаптація слабозорих студентів».

4. З’ясувати загальні складові процесу адаптації слабозорих студентів.

5. З’ясувати поняття «зовнішня» і «внутрішня» адаптація.

6. Визначити критерії адаптації.

Методи дослідження. У роботі використовувався комплекс методів, вибір та поєднання яких обумовлені змістом проблеми та етапом дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження: аналіз, синтез, систематизація, порівняння та узагальнення даних, експериментальний метод, спостереження; методи статистичної обробки даних, які використовувалися з метою кількісної та якісної інтерпретації та узагальнення результатів експерименту (комп’ютерна програма SPSS – версія №11).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- уточнено поняття " адаптація" стосовно слабозорих студентів;

- вперше визначено та науково обґрунтовано комплекс педагогічних умов, що сприяють процесу адаптації студентів із вадами зору до навчання у ВНЗ;

- визначено фактори соціально-психологічної адаптації слабозорих студентів до навчання у ВНЗ;

- встановлено рівні, критерії та показники адаптованості студентів даної категорії;

- адаптовано до контингенту досліджуваних методи соціометрії, діагностики психічних станів, факторів та рівнів соціально-психологічної адаптації слабозорих студентів;

- розроблено структурно-функціональну модель реабілітаційно-адаптаційного супроводу слабозорих студентів, визначено його принципи та напрямки.

Практичне значення дослідження полягає в розробці й апробації умов підвищення ефективності соціально-психологічної адаптації до навчання слабозорих студентів у вищих навчальних закладах, які з урахуванням специфіки професійної діяльності можуть бути розповсюджені на адаптаційний процес інших категорій студентів із особливими освітніми потребами, що відображено у теоретичних матеріалах і навчально-методичних рекомендаціях для викладачів.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретичним аналізом проблеми і методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних позицій, відповідністю методів меті та завданням дослідження; використанням взаємодоповнюючих методів, достатнім обсягом і репрезентативністю експериментальної вибірки; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО УМОВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ