Форми навчання як категорія дидактики

Колективна форма навчальної діяльності передбачає спільну мету, об'єднання зусиль учнів для її досягнення і як вищий ступінь такого об'єднання — розподіл функцій та обов'язків між учасниками діяль­ності, співробітництво (засноване на взаємодопомозі) у процесі діяль­ності, а також відповідальність кожного виконавця за результати праці перед колективом.

Індивідуальна форма не потребує спільної мети діяльності; кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчаль­них можливостей у притаманному йому темпі. Результати його робо­ти не позначаються на результатах роботи інших.

Кожну з названих двох форм навчальної діяльності учнів можна реалізувати по-різному. У зв'язку з цим принципово важливо розріз­няти сутність форми, яка виражається в колективному чи індивідуаль­ному характері діяльності, й зовнішні умови її реалізації. Так, колек­тивну форму діяльності можна реалізувати в умовах групової або фрон­тальної (загальнокласної) роботи, а також під час роботи в парах; ін­дивідуальну — в умовах індивідуальної, групової або фронтальної ро­боти.

Для колективної форми в умовах групової роботи характерний роз­поділ учнів класу на кілька груп, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання — однакове для всіх груп або різне...

Колективна форма діяльності може реалізуватися й у фронтальній роботі, яка передбачає одночасне виконання спільного завдання всіма учнями класу...

Вона може мати місце в умовах проблемного навчання, під час дис­кусій тощо.

Ще один різновид колективної форми навчально-пізнавальної діяль­ності учнів — робота в парах змінного складу. Суть її полягає в тому, що кожен учень працює по черзі з усіма учнями класу, виступаючи то в ролі вчителя, то в ролі учня...

Користь такої організації навчання, коли учень виступає певною мірою і в ролі того, хто вчить, полягає не лише в тому, що досягається глибоке усвідомлення виучуваного матеріалу, а й у тому, що забезпечується, за словами Н. К. Крупської, виховання в учнів самовладання, терпіння, уваги до інших, зацікавленості в успіхах товаришів та ін.

Індивідуальна форма навчально-пізнавальної діяльності в умовах фронтальної роботи передбачає виконання всіма учнями класу одна-

кового за змістом завдання без будь-якої взаємодії між ними. Таку організацію діяльності школярів можна визначити як «роботу поряд», але не разом, наприклад, під час сприймання учнями пояснення вчите­ля...

Учні класу можуть виконувати індивідуальні завдання кожен у складі певної групи, що формально утворюються за ознакою однаково­го для кожного учня змісту завдання...

Відповідні форми діяльності відображено у схемі:

(Форми навчання в школі: Кн. для вчителя / Ю. І. Мальований, В. Є. Римаренко, Л. П. Вороніна та ін.; За ред. Ю. І. Мальовано­го. - К.: Освіта, 1992. - С. 8-Ю.)

Дидактичні завдання

З'ясуйте принципову відмінність колективної та індивідуальної форм навчальної діяльності учнів. Порівняйте позицію Ю. І. Ма­льованого та В. К. Дьяченка і визначте, у чому відмінність їхніх поглядів на сутність колективної форми.

2. Проаналізуйте різновиди колективної форми навчально-пізнаваль­ної діяльності учнів, специфіку взаємодії вчителя з учнями.

3. Якого принципового значення набуває той факт, що в груповій ро­боті на уроці учень виступає і в ролі того, кого навчають, і в ролі того, хто вчить?

4. За схемою схарактеризуйте особливості кожного виду групової ро­боти.

5. На основі всіх матеріалів, поданих до цієї теми, складіть узагаль-нювальну схему поглядів різних авторів на суть групової, колек­тивної та індивідуальної роботи.

ЛИШЕ ФАКТИ

Дослідження показало, що для організації групової діяльності учнів придатні практично всі види навчальних занять. А все ж найбільше часу в навчанні школярів у складі малих груп припадає на семінари

(близько ЗО хвилин), заліки (близько 35 хвилин) і практичні заняття (близько 20 хвилин).

(Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності шко­лярів: дидактико-методичний аспект. — К.: Станіца, 1999- — С. 220.)

У груповій навчальній діяльності учні виявляють високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що в цій ро­боті слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20 — ЗО відсотків більше, ніж у фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня.

(Петровский А. В. Деятельность. Коллектив. — М.: Политиздат, 1982. - С. 69.)

Додаток до теми 25

СИТУАЦІЯ 1

Розглядаючи урок як діалогічну взаємодію, ми найчастіше утримуємо у свідомості партнерство, втілене в діалозі «вчитель — клас»-. Проте таке партнерство є доволі умовним, адже клас є сукупністю індивідуальностей зі своїми ставленнями, мережею стосунків та взаємовпливів, з постійним прагненням до спілкування. Як організувати педагогічно доцільну взаємодію між учнями на уроці? Допомогти вчителеві може рольова гра.

Так, вивчаючи історію України, школярі в рольовій грі можуть свідомо оцінювати факти, події. Наприклад, часи Богдана Хмельницького (1654 рік). Московський уряд мав велике бажання взяти участь у ко­зацькій війні з Польщею (була надія щось придбати з українських земель), але боявся ризикувати, оскільки подолання Богдана Хмель­ницького могло привести поляків до кримців і козаків, щоб виступити проти Москви... Завдання учням: дві групи школярів (російські по­сли та Богдан Хмельницький із прихильниками) готують і проводять переговори, щоб підписати договір. Для проведення гри необхідно свідо­мо використовувати історичні джерела...

(Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної актив­ності школярів. — X.: ОВС, 2000. — С. 75 — 76.)

_________________ Дидактичні завдання _______________________

/. Обґрунтуйте доцільність використання рольової гри в наведеній ситуації. На розв'язання яких педагогічних задач спрямоване вико­ристання цієї форми організації навчального процесу?

2. У чому полягатиме навчальне співробітництво учнів під час підго­товки та проведення гри?

3. Уявіть себе вчителем у наведеній ситуації. Сформулюйте прави-ла-інструкцію для учнів, які допомагали б їм організуватися на спільну роботу.

4. Яким характеристикам уроку-діалогу відповідає запропонований урок-рольова гра?

СИТУАЦІЯ 2

Наступний фрагмент теж присвячений рольовій грі. Він ознайомить нас із технологією її організації.

Розглянемо урок, проведений у школі-ліцеї № ЗО міста Полтави вчителями хімії С. Ф. Сосновською та біології Т. Д. Овчаренко на тему «Екологічна ситуація і проблеми природоохоронної роботи на Полтавщині» (10 клас).

Проведення такого уроку потребує ретельної попередньої підготов­ки, в якій можна виокремити такі етапи:

I етап. Визначення основних питань теми.

1. Проблеми забруднення річок і водоймищ Полтавської області.

2. Ґрунти, їх дослідження, вплив стану ґрунтів на рослинний і тварин­ний світ та людину.

3. Проблеми охорони повітряного середовища.

4. Рослинний і тваринний світ Полтавської області. Знищення, вплив на середовище.

II етап. Організаційна робота з учнями: групоутворення за принци­
пом добровільності.

Кількість груп учнів відповідає кількості досліджуваних проблем. Відповідальний за групу самостійно формує її склад. Окремо створю­ється експертна група.

Учителі рекомендують літературу і проводять необхідні консуль­тації щодо змісту роботи.

III етап. Самостійна робота учнів.

1. Опрацювання літературних джерел.

2. Вивчення практичного стану проблеми в бесідах з працівниками відповідних служб.

3. Виконання лабораторних досліджень.

4. Написання рефератів і доповідей.

IV етап. Проведення уроку.

Кожна група пропонує свій підхід до викладення інформації. На­приклад, група «Вода» обрала гру «Аукціон». Для продажу присутнім пропонувалася вода з річок Дніпра, Ворскли, а також питна вода. Уч­ні рекламували воду з кожного джерела, визначали її роль для Пол­тавщини, розповідали про склад води, характерні ознаки, призначали ціну.

Експертна група ставила запитання, вносила уточнення до інформа­ції, намагалася знизити ціну води. Наводилися дані про стан забруд­нення водного басейну промисловими стоками. Члени групи спереча­лися, дискутували. Урешті-решт знизили ціну, але незначно: оскільки

всі водні багатства передаватимуться наступним поколінням, то кошти необхідно використати для охорони водного середовища.

Друга група «Повітря» працювала у формі культурної комунікації. Спікер ознайомив присутніх із досліджуваною проблемою за рольовим складом групи. Автори викладали фактичний матеріал; той, хто розу­міє, під час розповіді ставив уточнювальні запитання — деталізував доповідь, робив критичні зауваження. Спікер завершував роботу групи.

Третя група «Рослинний і тваринний світ Полтавщини» пропонува­ла гру-мандрівку. Члени групи характеризували різні види рослинно­го і тваринного світу Полтавщини, стан, засоби для його охорони, побува­ли в заповідниках, на територіях, що охороняються законом, демонстру­вали гербарії, вологі препарати, картини.

Четверта група «Ґрунти» проводила діалогічну гру, в якій дійовими особами були: фермер, голова КСП, агроном, ведучий.

Ведучий розповідав про ґрунти Полтавщини, про значення ґрунтів для життєдіяльності. Голова КСП і фермер рекламували свою продук­цію. Експертна група ставила запитання про вміст нітратів у цій про­дукції, про застосування добрив хімічних заводів, засобів захисту рос­лин і робила висновок про цінність тієї чи тієї продукції. Агроном обґрунтував застосування гербіцидів, пестицидів.

Експертна група зробила висновок про цінність чистої продукції. Ведучий ознайомив присутніх з роботою громадської організації «Зе­лений світ», відзначивши, що за кордоном фермерам, які два роки не застосовували добрив, надається право продавати свою продукцію за ціною, вищою за державну.

(Гриньова М. В. Саморегуляція навчальної діяльності школяра. — X., 1997. - С. 102-104.)

________________ Дидакти ч ні завдання ________________________

/. У чому полягала попередня підготовка вчителя до організації гру­пової взаємодії?

2. Чому, на вашу думку, групи учнів були сформовані за принципом добровільності? Які педагогічні задачі розв'язуються в ситуації добровільного групоу творення? Чи завжди є доцільним такий прин­цип?

З- До якої діяльності були залучені учні під час підготовки до гри? Визначте розвивальний потенціал такої діяльності.

4. На прикладі наведеної ситуації покажіть переваги організації гру­пової взаємодії на уроці. Як організована взаємодія між учнями збільшує навчально-виховиий потенціал уроку-діалогу?

Тема 26

ВЗАЄМОДІЯ ВЧИТЕЛЯ З УЧНЯМИ ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ. ТЕХНІКА АКТИВНОГО СЛУХАННЯ

Думки мудрих

Хоча слова «Так» і «Ні» короткі, однак вони вимага­ють серйозних роздумів.

Піфагор

Не поспішай говорити, поспішай слухати.

Українське прислів'я

Обережність у словах вища за красномовність.

Ф. Бекон

Якщо не висловлено протилежні думки, немає з чого вибрати найкраще.

Геродот

Не кажи, чого вчився, а що пізнав.

Українське прислів'я

Пусті відповіді вбивають справедливі запитання, відволікають розум від справи.

О. Герцен

Окраса глибоких думок — ясність.

Л. Вовенарг

М. М. Яковлєв, А. М. Сохор