Найважливіші ситуації у взаєминах з учнями

У цілому вчителі-початківці успішно розв'язують проблеми між-особистісних стосунків, які виникають перед ними. Типові помилки в цьому плані зазвичай пов'язані з небажанням активно шукати опти­мальних рішень. Можна впевнено сказати: якби вчитель-початківець заздалегідь ужив тих чи тих конкретних заходів, він убезпечив би себе від зайвого хвилювання під час зіткнення з проблемними ситуаціями у взаєминах з учнями.

Побоювання рішучих дій. Складні ситуації у взаєминах з учнями, як правило, виникають через інертність, нерішучість і запізнілі дії вчи­телів. Вони ніби відмежовуються від складних проблем спілкування, перебуваючи в полоні ілюзорної надії, що все вирішиться без їхнього активного втручання. Але відбувається, швидше, навпаки: тактика очі­кування ще більше загострює ситуацію, яка склалася, оскільки час у цьому разі не є спільником учителя...

Недооцінка значення бесіди віч-на-віч. Нестача інформації чи то неувага до особистих властивостей учня нерідко заважають розв'я­занню конфлікту. Мабуть, чи не найкращим джерелом інформації про учня є сам учень... У свою чергу, бесіда віч-на-віч дає можливість уч­неві переконатися в тому, що вчитель щиро бажає йому добра. У ре­зультаті вчитель стає інформованішим, відбувається взаємне зближен­ня, якого іншими засобами навряд чи вдасться досягти. Словом, кон­фіденційна бесіда з учнем може розглядатись як досить ефективний метод установлення правильних взаємин, а завдяки цьому й вирішення індивідуально-психологічних проблем учнів. Важливо лише не згаяти час, коли потрібно використати цей метод — відверту розмову віч-на-віч.

Нерішучість у зверненні по допомогу. Іноді, здавалося, учитель зробив усе можливе, навіть відверто розмовляв, щоб допомогти своєму учневі у вирішенні тієї чи тієї проблеми, але позитивного результату не отримав... Нелегко визнати безрезультатність своїх максимальних зусиль, але вчинити так — ознака мудрості. Урешті-решт, найдосвід-ченіші викладачі радяться зі своїми колегами. Немає нічого ганебного в тому, що вчитель-початківець піде цим шляхом. Поводитися інак­ше — означає робити погану послугу своїм учням і самому собі.

Уникнення відповідальності. Нехай початківець краще остерігається таких думок: «Забудь про неї, вона не хоче, щоб їй допомогли» або «Через нього не варто турбуватися, він не заслуговує на це». Обов'я­зок учителя -— сумлінно намагатися допомогти кожному... Учитель не повинен виносити категоричний вирок іншій людині. У його очах усі мусять бути рівні, мати право на унікальність своєї особистості, а отже, і на різні індивідуально-психологічні проблеми.

(Дреер Адам М. Преподавание в средней школе США. — М.: Про­гресе, 1983. - С. 48-50.)

________________ Дидак тичні завдання _______________________

/. Виокремте наведені в тексті чотири найтиповіші помилки в по­ведінці вчителів -початківців і визначте головну причину їх.

2. Чи згодні ви з пропозиціями Адама М. Дреєра стосовно міжособис-тісних стосунків учителя з учнями? Проілюструйте власними спо­стереженнями. Зробіть висновок, чи додавало авторитету вчите­лям дотримання цих рекомендацій у школі, де ви навчалися?

О. /. Щербаков, А. В. Мудрих

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ