Напряжение шага

Напряжением шага называется напряжение между двумя точками цепи тока, находящимися одна от другой на расстоянии шага, принимаемым равным 1 м, н а которых одновременно стоит человек, или, иначе говоря, падение напряжения в сопротивлении тела человека, В:

U _ш = I_h R_h

где I_h — ток, проходящий через человека по пути нога — нога, A; R_h — сопротивление тела человека, Ом.

В области защитных устройств от поражения током — заземления, зануления и др.— интерес представляют в первую очередь напряжения между точками на поверхности земли (или иного основания, на котором стоит человек) в зоне растекания тока с заземлителя.

Системи заходів і засобів безпечної експлуатації електроустановок

Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується:

· системою технічних засобів і заходів;

· системою електрозахисних засобів;

· системою організаційно-технічних засобів і заходів.

Система технічних засобів і заходів

Технічні заходи і засоби з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні та монтажі відповідно до чинних нормативів. Конструкція електроустановок повинна відповідати умовам їх експлуатації та забезпечувати захист персоналу від можливого доторкання до рухомих та струмопровідних частин, а устаткування – від потрапляння всередину сторонніх предметів та води.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом встановлено п’ять класів електротехнічних виробів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ. До класу 0 належать вироби, які мають робочу ізоляцію і у яких відсутні елементи для заземлення. До класу 0І належать вироби, які мають робочу ізоляцію, елемент для заземлення та провід без заземлювальної жили для приєднання до джерела живлення. До класу І належать вироби, які мають робочу ізоляцію та елемент для заземлення. У випадку, коли виріб класу І має провід до джерела живлення, то цей провід повинен мати заземлювальну жилу та вилку із заземлювальним контактом. До класу ІІ належать вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення. До класу ІІІ належать вироби, які не мають внутрішніх та зовнішніх електричних кіл з напругою вищою ніж 42 В.

За своїми функціями технічні засоби і захисту забезпечення електробезпеки діляться на дві групи:

- технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;

- технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок:

· ізоляція струмопровідних частин;

· недоступність струмопровідних частин;

· блоківки безпеки;

· засоби орієнтації в електроустановках;

· виконання електроустановок, ізольованими від землі;

· захисне розділення електричних мереж;

· застосування малих напруг;

· компенсація ємнісних струмів замикання на землю;

· вирівнювання потенціалів.

З метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції в електроустановках застосовується одночасно декілька з перелічених технічних заходів і засобів.

Основні технічні заходи попередження електротравм при переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок.

Поява напруги на неструмопровідних частинах електроустановок пов’язана з пошкодженням ізоляції і замиканням на корпус. Основними технічними заходами щодо попередження електротравм при замиканнях на корпус є захисне заземлення, занулення (розглядалося на лабораторних роботах) та захисне відключення.

Призначення захисного відключення – відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок. Застосовується в доповнення до захисного заземлення або занулення для забезпечення надійного захисту, передусім в умовах особливої небезпеки електротравм. При наявності сухого ґрунту опір заземлюючого пристрою розтіканню струму за певних умов може перевищувати допустимі значення з відповідною втратою захисних функції. Ефективність занулення залежить від опору мережі короткого замикання при переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок. При значній протяжності мережі живлення її опір струму короткого замикання збільшується, а абсолютне значення струму короткого замикання може бути недостатнім для спрацювання максимального захисту. В таких випадках доцільно використовувати саме захисне відключення. Згідно з чинними нормативами захисне відключення є обов’язковим в гірничо-видобувній промисловості і на торфрозробках.

Система електрозахисних засобів

Електрозахисні засоби – це технічні вироби, що не є конструктивними лементами електроустановок і використовуються як при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.

Електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (ізолювальні шланги, кліщі, накладки, діелектричні рукавички), огороджувальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, руковиці для захисту рук).

Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні та додаткові. Основні ізолювальні електрозахисні засоби розраховані на напругу установки і при дотриманні вимог безпеки щодо користування ними забезпечують захист працівників. Додаткові електрозахисні засоби навіть про дотриманні функціонального їх призначення не забезпечують надійного захисту працюючих і застосовуються одночасно з основними для підвищення рівня безпеки. У разі застосування основних електрозахисних засобів достатньо використовувати один додатковий засіб. При захисті працівників від напруги кроку досить використовувати діелектричне взуття без застосування додаткових засобів.

Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплектування електроустановок засобами захисту, згідно з норами комплектування, за організацію належних умов зберігання, створення необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів захисту та організацію їх обліку – несе власник цих засобів.

Електрозахисні засоби повинні зберігатися у приміщеннях в спеціально відведених місцях сухими і чистими, в умовах, що виключають можливість їх механічних ушкоджень, шкідливої дії вологи, агресивного середовища, мастила тощо. Крім того, електрозахисні засоби повинні оглядатися перед кожним їх застосуванням. При таких оглядах слід приділяти увагу справності засобів захисту, відсутності тріщин, подряпин та деформації ізолювальних елементів, терміну придатності засобів.