Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стиль педагогічного спілкування та його види






Під стилем спілкування ми розуміємо індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії педагога й учнів. У стилі спілкування виявляються: а) особливості комунікативних можливостей учителя; б) характер стосунків педагога і вихованців; в) творча індиві­дуальність педагога; г) особливості учнівського колективу. Причому необхідно підкреслити, що стиль спілкування педагога з дітьми — ка­тегорія соціально і морально насичена. Вона втілює в собі соціально-етичні установки суспільства і вихователя як його представника.

Установлено найпоширеніші стилі педагогічного спілкування. Ма­буть, найбільш плідним є спілкування на основі захопленості спільною творчою діяльністю.

В основі цього стилю — єдність високого професіоналізму педагога і його етичних установок. Адже захопленість спільним з учнями твор­чим пошуком — результат не тільки комунікативної діяльності вчите­ля, а й у більшості випадків його ставлення до педагогічної діяльності в цілому...


Досить продуктивним є і стиль педагогічного спілкування на основі дружнього ставлення. Такий стиль спілкування можна розглядати як передумову успішної спільної навчально-виховної діяльності. Певною мірою він чніби підготовлює означений вище стиль спілкування. Адже дружнє ставлення — найважливіший регулятор спілкування взагалі, а ділового педагогічного спілкування особливо. Це стимулятор розвит­ку і творчих взаємин педагога з учнями. Дружнє ставлення і захоп­леність спільною справою — стилі спілкування, тісно пов'язані між собою. Захопленість загальною справою — джерело дружнього став­лення і водночас дружнє ставлення, помножене на зацікавленість робо­тою, — народжує спільний захопливий пошук...

Досить поширеним є спілкування-дистанція. Цей стиль спілкуван­ня використовують як досвідчені педагоги, так і початківці. Суть його полягає в тому, що в системі взаємовідносин педагога і вихованців обме­жувачем виступає дистанція. Але й тут потрібно дотримуватися міри. Гіпертрофована дистанція веде до формалізації всієї системи соціаль­но-психологічної взаємодії вчителя й учнів і не сприяє виникненню справді творчої атмосфери.

У чому ж популярність цього стилю спілкування? Річ у тім, що вчителі-початківці нерідко вважають, ніби спілкування-дистанція до­помагає їм відразу утвердити себе, і тому використовують цей стиль певною мірою як засіб самоствердження в учнівському та педагогічно­му середовищі. Але в більшості випадків використання цього стилю спілкування в чистому вигляді спричиняє-педагогічні невдачі...

Спілкування-дистанція значною мірою є перехідним етапом до такої негативної форми спілкування, як спілкування-залякуваиня. Цей стиль спілкування, до якого також іноді звертаються молоді вчителі, пов'язаний переважно з невмінням організувати продуктивне спілкування на основі захопленості спільною діяльністю. Адже таке спілкування сформувати важко, і молодий учитель нерідко йде по лінії найменшого опору, оби­раючи спілкування-залякування або дистанцію в крайньому ЇЇ вияві...

У творчому стосунку спілкування-залякування взагалі безперспек­тивне. Власне, воно не тільки не створює комунікативної атмосфери, що забезпечує творчу діяльність, а, навпаки, регламентує її, бо орієнтує дітей не на те, що треба робити, а на те, чого робити не можна, позбавляє педагогічне спілкування приязні, на якій будується взаєморозуміння, таке необхідне для спільної творчої діяльності.

Не менш негативну роль у роботі з дітьми відіграє і спілкування-за-гравання, знову-таки характерне переважно для молодих учителів і пов'я­зане з невмінням організувати продуктивне педагогічне спілкування. По суті, цей стиль спілкування відповідає прагненню завоювати хибний, дешевий авторитет у дітей, що суперечить вимогам педагогічної етики.

(Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. - М.: Просвещеиие, 1987. - С. 9-21, 26-33, 97-100.)







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.