Сутність педагогічної творчості

Педагогічна діяльність є процесом розв'язання нескінченної низки педагогічних задач, підпорядкованих загальній кінцевій меті — форму­ванню особистості... людини, її світогляду, переконань, свідомості, пове­дінки. Відмінності в структурі діяльності вчителів у кінцевому підсумку виражаються у способах розв'язання цих задач.

Задачі, які доводиться розв'язувати вчителеві, можна поділити на стратегічні, визначені подальшою перспективою, і тактичні, висунуті кон­кретною ситуацією. Успіх педагогічної діяльності залежить від того, як учитель вміє співвідносити вирішення тактичних і стратегічних задач, підпорядковувати перші другим...

Особливістю педагогічної діяльності є те, що вона провадиться по­стійно, день у день, результати її виявляються не відразу. Інженер-конструктор, архітектор, письменник, композитор, художник, робітник будь-якого фаху бачать мету своєї діяльності матеріалізованою і мо­жуть співвідносити свій задум із результатом. Учитель завжди бачить тільки часткові підсумки діяльності, і втілені вони в системі знань, умінь і навичок учня, у його звичках, учинках, оцінка яких завжди дуже відносна.

Специфіка мети педагогічної діяльності зумовлює її труднощі; потрібні певні зусилля, щоб конкретно, візуально уявити її собі. Кін­цева мета досягається через вирішення довгої низки завдань: через уроки, організацію різноманітної діяльності учнів, контроль, перевір­ку й оцінку їхньої діяльності. Кожна свідома педагогічна дія теж має свою мету. Критерієм правильності виступає просування вчителя й учнів до кінцевої мети діяльності. Та часом в окремих учителів відбу­вається підміна кінцевих цілей другорядними, зміщення цілей, зміна акцентів у діяльності і порушення в педагогічному процесі... Якщо вчитель пам'ятає, що вся його діяльність кінець кінцем має служити всебічному розвитку особистості людини, він більш цілеспрямовано, прямими шляхами, з меншою кількістю помилок досягає позитивного результату.

Оскільки вчитель постійно має справу з вирішенням практичних завдань, доречний висновок, що практична педагогічна діяльність потре­бує здатності практично мислити... Якщо говорити про педагогічну діяльність, то завданнями теоретичного мислення будуть: вироблення принципів підходу до педагогічних задач і способів їх розв'язання, систематизація спостережень і формулювання для себе правил діяль­ності...

Про рівень педагогічної майстерності вчителя можна робити висно­вок: якою мірою вирішення практичних педагогічних завдань ґрунтується на теоретичному осмисленні власної діяльності...

...Загальні принципи, правила та закономірності виховання, освіти і навчання накладають на діяльність кожного вчителя особливі відтінки. Найкраще він справляється із тими завданнями, у вирішенні яких спира­ється на найсильніші сторони своєї особистості. День у день аналізу­ючи особливості своєї діяльності, він виробляє певні принципи і пра­вила її реалізації. Майстерність визначається вмінням узагальнювати власну практику і виявляти для себе, якою повинна бути послідовність педагогічних дій.

Розв'язання педагогічної задачі починається з аналізу педагогічної ситуації. Наприклад, отримавши новий клас і ставлячи перед собою завдання зробити його дружним колективом, учитель аналізує, що яв­ляє собою колектив зараз, яка історія його попереднього розвитку, який склад учнів та батьків...

Аналіз завершується синтезом, якою повинна бути послідовність педа­гогічних дій для розв'язання педагогічної задачі. Причому в майстра заходи завжди спрямовані не на саме явище, а на усунення причин, що його породили. Розв'язання педагогічних задач вимагає від учителя складної аналітичної діяльності розуму. Багато хто з учителів обхо­дить цей етап, ухвалюючи перше, що потрапило під руку, рішення най­частіше залежно від настрою...

...Педагогічна діяльність майстрів також ґрунтується на розрахун­ку і вмінні виділити основні ланки. Передбачення можливих наслідків базується на знанні індивідуальної й колективної психології дітей. Уже народження задуму розв'язання задачі, як правило, співвідноситься із засобами й методами, що є в розпорядженні вчителя. Чим краще він знає педагогічну теорію, прискіпливіше вивчає досвід своїх товаришів, чим систематичніше аналізує й узагальнює результати власної діяль­ності, тим у нього більше можливостей обирати найефективніші засоби й методи...

Творчий підхід до розв'язання педагогічних задач учитель може виявляти з перших кроків самостійної роботи в школі. Однак спосо­би розв'язання педагогічних задач у вчителя-початківця інші, ніж у майстра... Спостереження показали, що немайстер не вміє перед­бачати багато з того, що може з'явитися в дитячому колективі..Труд­нощі виникають перед ним несподівано, і він інколи... губиться. Май­стер передбачає труднощі і прагне їх відвернути, виступаючи в ро­лі керівника й організатора... Немайстер сприймає кожну педаго­гічну задачу окремо й вирішує її як самостійну, не пов'язану з ін­шими. Майстер бачить педагогічні задачі в діалектичному поєднанні з іншими і вирішує з далеким прицілом. Немайстер, розв'язуючи пе­дагогічні задачі, виступає головною дійовою особою, не вміє зроби-

ти колектив активним і відповідальним за справи в ньому. Майстер уміє передати ініціативу колективу, вчасно відійти в тінь, організува­ти вплив загальношкільних традицій, шкільного колективу, шефів, бать­ків та класний колектив таким чином, що учні сприймають певні вимо­ги до себе як природний хід життя. Немаистер передусім звертає ува­гу на тих, хто «випадає» з колективу, і лише власні зусилля спрямо­вує на те, щоб упоратися з ними. Майстер працює з усім колективом, але не випускає з поля зору й окремих учнів. При цьому його зусил­ля спрямовані на те, щоб організувати вплив колективу на окремих учнів...

Відмінності в структурі діяльності немайстра й учителя-майстра полягають не тільки в способі розв'язання педагогічних задач, а й у визначенні, які з них є вузловими. Немаистер не знає, якою повинна бути послідовність педагогічних дій. Майстер, звісно, знає, які дії спричи­няються до позитивного результату. Плануючи свою роботу, він перед­усім орієнтується на мету діяльності. Він знає, чого прагне досягти з класом упродовж року і до кінця навчання дітей та як цього можна домогтися...

Ясне усвідомлення мети робить ясними й вимоги. Перспектива дає змогу краще планувати повсякденну діяльність. Немаистер часом об­межується поверховим знанням дітей і випадкове в їхній поведін­ці сприймає за суттєве. Майстер вивчає особливості колективу, з яким має справу, інтереси, професійну спрямованість своїх нових учнів, особ­ливості сім'ї, історію розвитку стосунків окремих учнів із класним колективом, ураховує психологічні умови роботи з новим класом: який вік учнів, яку практичну допомогу треба надати їм у самовизначенні. Немаистер звертається до батьків, як правило, у тих випадках, коли погано з дисципліною або успішністю. Майстер приділяє роботі з батька­ми велику увагу... Немаистер інколи стихійно доходить позитивних результатів. Майстер є організатором перемоги.

...Діалектичність, варіативність, мінливість — стійка риса системи діяльності майстрів. Спільним для вчителя-початкївця, що творчо пра­цює, і вчителя-майстра є постійний пошук, який поєднується з невтом­ним самовдосконаленням, самовихованням...

Оволодіння педагогічною майстерністю відбувається в процесі подо­лання труднощів педагогічної діяльності і вивчення її об'єкта. При цьому задачі, з якими доводиться справлятися вчителеві, є не однако­вими за своїм значенням і за напруженням, яких вони вимагають від педагога.

{Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя. Психологи-ческая структура деятельности учителя и формирование его лично-сти. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1967. — С. 54 — 62.)