Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розвиток пізнавальної сфери. Відчуття і сприймання. Вдосконалюється фонематичний слух, розрізнення кольорів, гострота зору




Відчуття і сприймання. Вдосконалюється фонематичний слух, розрізнення кольорів, гострота зору. Продовжується засвоєння системи сенсорних еталонів. Сприймання поступово виокремлюється з предметної дії. Тепер дитина вже може розглядати і пізнавати предмет лише на основі сприйняття, не обмацуючи його і не маніпулюючи ним. Формується вміння роздивлятися предмет. Однак це не означає, що предметні дії зникають, Навпаки, вони продовжують свій подальший розвиток у єдності з тактильним, слуховим, нюховим сприйняттями: дитина може зігнути, стиснути, розтягнути, подерти, піднести до вуха, потрясти, понюхати предмет. Тобто, для дитини цього віку характерне активне, різноманітне, розгорнуте орієнтування в світі речей.

Пам'ять. Серед інших психічних процесів у цей період пам'ять розвивається найбільш інтенсивно. Дитина без особливих зусиль, не ставлячи собі за мету що-небудь запам'ятати і не використовуючи спеціальних мнемотехнічних засобів, засвоює велику кількість різноманітних слів, виразів, віршів, казок. Однак образна пам'ять переважає над словесною. Мимовільна пам'ять розвивається не під час спеціальних занять, а безпосередньо в процесі сюжетно-рольової гри, мовленнєвому спілкуванні, під час слухання літературних творів.

Надбання пам'яті цього віку охоплюють не лише чуттєві компоненти, конкретні образи, а й символічні уявлення про предмети та події, слова-назви, фантастичні образи й уявлення про об'єкти.

Пам'ять тісно пов'язана з уявленням. Так, дитина на основі сприйняття предмета може відтворити приховані його частини та оперувати образами цих прихованих частин.

Мислення. Наприкінці третього року життя в дітей зароджуються елементи символічної функції мислення та внутрішнього плану дій. Можна сказати, що в період з 3-х до 4-х років вони остаточно з'являються «на поверхню» психічного розвитку дитини і відбиваються в її зовнішній поведінці. Отже, мислення дітей цього віку є наочно- дійовим і наочно-образним. Образність мислення означає, що дитина мислить, спираючись на уявлення, що воно відокремлюється від практичної дії та сприймання. Узагальнення предметів може відбуватися не лише за зовнішніми ознаками, а й прихованими від безпосереднього спостереження - за функціональними ознаками, тобто за їх вжитком (ці речі одягають, а ці - взувають). Щоправда, здебільшого таке узагальнення відбувається за допомогою дорослого, його допоміжних питань.

Мислення цього періоду має деякі специфічні характеристики, а саме:

•реалістичність - для дитини реальне все, що існує; їй важко розрізняти сновидіння, фантазії і реальність, звідси і страхи дітей;

•егоцентричність - дитина не вміє поставити себе на місце іншого, побачити ситуацію з іншого боку;



•аніманістичність - всі предмети можуть «відчувати» і «думати» так, як це робить сама дитина.

Мовлення. Соціальна ситуація розвитку, зростаючі потреби дитини стають факторами розвитку нових форм мовлення. Воно все більше набуває характеристик діалогічності. Мовлення дитини зрозуміле не лише в певній ситуації, а й стає зрозуміле взагалі, адекватно вживаються слова за їх змістом і контекстом. Однак мовлення все ще має зовнішню форму усного мовлення.

В цей період надзвичайно висока творча спрямованість мовлення. Так, діти конструюють слова, що відсутні в словнику дорослого, комбінують різні частини слів між собою. Дитина може утворити дієслово від іменника і навпаки. Так, «копатка» утворено від слова «копати», а за формою нагадує іменник «лопатка». Урізноманітнюється вживання дітьми різних частин речення. Новим є поява антонімів, узагальнюючих слів (одяг, взуття, посуд). Спостерігаються значущі індивідуальні відмінності в розвитку мовленнєвих здібностей дітей.

Уява. Дитина може побачити в одному й тому ж матеріалі, формах і лініях різноманітні образи та назвати їх. Так, у білому колі, що зображено на сірому фоні, одна й та ж дитина може «побачити» миску, м'яч, око людини, годинник, яблуко тощо. Уява продовжує бути все такою ж нестійкою, як і раніше, образи швидко змінюються під впливом зовнішніх вражень.

Увага - мимовільна.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.004 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал