Провідна діяльність. Особливого значення набирає сюжетно-рольова гра.

Особливого значення набирає сюжетно-рольова гра.

Саме через сюжетно-рольову гру дитина засвоює всю систему людських стосунків (розігруються сюжети взаємин людей, які вона спостерігає в повсякденному житті). Саме через гру можна побачити, що сприйняття дорослих у цей період відбувається насамперед як носіїв суспільних функцій, певних ролей (діти переймають ролі дорослих). Засвоєння соціального досвіду взаємин людей у 3-4 роки йде на емоційному рівні. Це - саме переважно засвоєння, а не моделювання стосунків дорослого світу, тому й сюжети в цей період досить одноманітні: «доньки- матері», «дитячий садок», «лікарня». Зміст ролей, які виконують діти, небагатий: роль лікаря обмежується «трафаретним» вистукуванням хворого, роль матері - колиханням дитини. Сама роль досить нестійка і може змінюватися в процесі гри. «Вихователька» може з часом перетворитися на «медсестру», «матір» на «дитину». Нестійкість обраних на початку гри ролей свідчить про те, що дітям цього віку ще важко підтримувати уявний внутрішній план дій.

Поєднавшись у невеличкий колектив і розподіливши ролі, діти надалі вже не цікавляться поведінкою одне одного і грають самі по собі, але епізодично вони можуть обмінятися іграшками, показати щось одне одному, а потім знову граються наодинці.

Гра така може виникати з ініціативи дорослого та самостійно, тобто починатся з власного бажання, задуму дитини. Саме в останньому виді дитина найбільше розвивається розумово та як особистість, бо саме ця гра будується на матеріалі значущих для дитини почуттів і вражень.

Інші види продуктивної діяльності

Образотворча діяльність починає відігравати неабияку роль у цей період. Вона дозволяє більш глибоко пізнавати світ і за допомогою образів, на чуттєвому рівні, відбити своє ставлення до нього, яке ще не усвідомлюється, не виокремлюється в словах. Про це свідчать тематика зображуваного та кольори, які обирає дитина. Інше значення образотворчої діяльності полягає в тому, що в ній формується внутрішній план дій. Проте цей план формується і в процесі конструювання, ліплення. Якщо в дворічному віці дитина супроводжувала свої дії словами, то в 3 роки вона починає випереджати дії. Розвивається попереднє планування, задум, хоча він досить нестійкий, може декілька разів змінюватись і обмежується позначенням окремих предметів.

Під час малювання трирічні діти розташовують окремі зображення хаотично, в них відсутня композиція. Колір предметів не обов'язково відповідає кольору реального предмета.

З 3-х до 4-х років формуються елементарне самообслуговування та праця. Так, дитина може допомагати матері терти моркву, коли та готує їжу. Виникаючи на основі простої цікавості, ці дії поступово вплітаються у більш складні стосунки взаємодопомоги, координації, розподілу обов'язків між дорослим і дитиною. Це, в свою чергу, породжує усвідомлення значення своїх дій для інших, їх важливості. Основним тут є те, що дитина готова себе елементарно самообслуговувати і засвоїти прості правила культури побуту.

Надалі розвиваються інші види художньої діяльності дитини: музична, художньо-мовленнєва. Молодший дошкільник може порівняти тиху й голосну мелодію, розрізнити веселий або журливий настрій музики, передати в русі її ритм. Взагалі, загальна висока рухливість у цьому віці, яскрава емоційна чуйність призводять до того, що рух під музику є одним з найулюбленіших видів музичної діяльності трирічної дитини. Однак слухова увага ще нестійка, голос щойно починає формуватися, тому здібності до співів слабкі. В 3- 4 роки з'являються перші ознаки музичної обдарованості.

Діти цього віку можуть розрізняти поетичний і прозаїчний тексти, в них підвищується інтерес до слухання казок, віршів.

У процесі конструювання формується універсальна здібність побудови будь-якої дитячої діяльності та розвивається креативність. На наочному рівні відточується вміння створення цілісності із різноманітних одиниць і різними способами. Поступово це вміння переходить у внутрішній план діяльності дитини. В трирічних дітей конструювання має яскраво виражений характер сюжетного конструювання, яке злито з сюжетно- рольовою грою: будується оселя, яка є житлом для зайчика.

Зароджується учіння. Воно не виокремлюється як самостійний вид діяльності, а охоплює всю сферу активного життя дитини. Так, у цей період починають формуватись математичні уявлення, уявлення про простір і час, інтелектуальні навички загального плану. Дитина засвоює, що означає «мало», «багато», «один», «порівну», «до», «після», «зараз», «потім», «зненацька», «зверху», «знизу», «вперед», «назад». Вона може згрупувати предмети за величиною, кольором, формою.