Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів






Тема 10 Міжнародний фондовий ринок

1. Міжнародний ринок цінних паперів.

2. Міжнародний ринок облігацій:

2.1. Міжнародні облігації: основи;

2.2. Ринки іноземних облігацій;

2.3. Ринки єврооблігацій;

2.4. Ринки глобальних облігацій;

2.5. Програми боргового фінансування.

 

Міжнародний ринок цінних паперів

Єдиного загальноприйнятого визначення міжнародного ринку цінних паперів не склалося. Найчастіше при аналізі міжнародного ринку цінних паперів розглядається торгівля цінними паперами між нерезидентами, а також торгівля цінними паперами, деномінованими в іноземних валютах.

За традиційним визначенням Банку міжнародних розрахунків (Базель), емісія цінних паперів на міжнародному грошовому або борговому ринку в певній країні охоплює три різновиди емісій:

1. Емісії цінних паперів нерезидентами в національній або іноземній валюті на внутрішньому фінансовому ринку країни;

2. Емісії цінних паперів резидентами в іноземній валюті;

3. Емісії цінних паперів резидентами в національній валюті, при­значені для продажу іноземним інвесторам.

Орієнтованість на іноземних інвесторів визначається за низкою критеріїв, таких, наприклад, як участь іноземних банків у синдикаті, який розміщує емісію, наміри емітента залучити цією емісією іноземних інвесторів, проведення емісії поза межами національного фінансового ринку тощо.

У загальнішому сенсі критерій " міжнародності" ринку полягає в тім, відбувається чи ні рух капіталу з країни у країну, чи " перетинають" інвестиційні ресурси національні кордони.

Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів

Міжнародний ринок цінних паперів утворюється складною системою національних і міжнародних фінансових інструментів та інститутів. Цей ринок здатний створювати фінансові активи з різноманітними характеристиками: від короткострокових боргових інструментів до " вічних" облігаційних позик та акцій, отже, спроможний задовольнити будь-які потреби позичальників і за­пропонувати інвесторам будь-які види фінансових вкладень.

Є багато способів класифікації міжнародного ринку цінних паперів. Розглянемо найважливіші з них.

Міжнародний ринок цінних паперів охоплює два великих сегменти. Це, по-перше, іноземні ринки – фінансові ринки держав, на яких укладаються угоди щодо фінансових активів нерезидентів – іноземних цінних паперів. На таких ринках діють як внутрішні, так і іноземні інвестори й емітенти. Іноземні фінан­сові ринки підпорядковані законам окремої держави і функціонують у межах певної національної економічної політики, чає, що обіг іноземних цінних паперів регулюється законодавством тієї країни, де вони були випущені. Іноземні ринки належать до традиційних міжнародних фінансових ринків.

Другий сегмент – євроринок, де здійснюється обіг цінних паперів, грошовим компонентом яких є євровалюта, тобто валюта, що перебуває в руках нерезидентів країни її походження. Офіційне визначення статусу євро паперів: євро папери – це обігові цінні папери, які:

• проходять андеррайтинг і розміщуються за посередництвом синдикату, щонайменше два учасники якого зареєстровані в різних країнах;

• пропонуються у значних обсягах в одній або більше країнах за винятком країни реєстрації емітента;

• можуть бути початкове придбані (у тому числі й шляхом підписки) лише за посередництва кредитної організації або іншої фінансової інституції.

Євроринок не підпадає під юрисдикцію окремої держави, отже, не регулюється її законодавством, хоча учасники ринку мають діяти в рамках законів тієї країни, де вони здійснюють операції.

У склад кожного з даних сегментів міжнародного ринку цінних паперів входять кілька взаємозалежних секторів, доступність яких для позичальників з часом змінюється. Вони представлені інструментами, різними за формою і структурою: строками сплати, системою процентних ставок, природою гарантій, зобов'язаннями тощо.

З огляду на природу залучення фінансування міжнародний ринок цінних паперів складається з двох головних частин: ринку боргових цінних паперів (ринку позичкових капіталів) і ринку прав власності. Ці ринки відрізняються за типом фінансових прав.

Міжнародний ринок боргових цінних паперів охоплює ринок міжнародних облігацій і ринок середньострокових нот, а також цінні папери грошового ринку. Інструменти ринку позичкових капіталів засвідчують боргові відносини між позичальником (емітентом цінних паперів) і кредитором (інвестором). Міжнародний ринок титулів (прав) власності представлений міжнародними акціями та іншими правами власності, що є похідними від акцій інструментами, зокрема такими, як депозитарні розписки. Інструменти цього ринку засвідчують відносини власності й підтверджують права на співволодіння корпорації-емітента.

Загальна структура міжнародного ринку цінних паперів представлена на рис. 1.

Залежно від типу емітента міжнародний ринок цінних паперів поділяється на ринки суверенних і приватних боргів. Ринок суверенних боргів утворюється зобов'язаннями, випущеними на міжнародний ринок урядовими інституціями або державними установами якоїсь країни. На таких ринках держава (уряд) залучає кошти для фінансування своєї діяльності, випускаючи боргові фінансові інструменти. Строки " суверенних" боргів на міжнародному ринку цінних паперів можуть коливатися від 1 до 30 років. Окремий сектор ринку суверенних боргів – ринок облігацій Бреді (Вrady Bonds), які випускаються в рамках програми скорочення заборгованості країн, що розвиваються.

Відповідно цінні папери, емітовані приватними фінансовими інституціями і не фінансовими корпораціями, утворюють ринок приватних боргів. На таких ринках виникають як потоки, що створюють борги, так і фінансові потоки, пов'язані з випуском і портфельним інвестуванням у титули власності – акції.

 

 
 

 

 


Рис.1. Міжнародний ринок цінних паперів

 

Ринок приватних боргів за обсягами майже в 4 рази перевищує ринок суверенних боргів, хоча останнім часом динаміка його розвитку дещо уповільнилася.

На ринку і суверенних, і приватних боргів абсолютно переважають позичальники з розвинутих країн, на яких припадає близько 87 % загального запасу випущених міжнародних цінних паперів. Лідерами є країни зони євро (понад 35 %) і США (понад 30%).

Особливе місце на ринку міжнародних цінних паперів належить ринкові боргових зобов'язань позичальників із країн зі зростаючими економіками, або з ринків, що перебувають на стадії формування. Це країни, яким притаманні високий ступінь залежності від іноземних інвестицій і значний потенціал економічного зростання. До них належать як країни, що розвиваються, так і країни з перехідною економікою

Як джерела фінансування міжнародні ринки цінних паперів мають важливі переваги порівняно з банками та іншими фінансовими посередниками. Основними інструментами залучення фінансування є міжнародні облігації й середньострокові ноти, причому понад 50 % ринку припадає лише на два інструменти – прості єврооблігації та середньострокові євроноти.

 

2. Міжнародний ринок облігацій:






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.