Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Аналіз вигід і витрат проекту
|
|
Одним з основних завдань проектного аналізу є визначення цінності проекту. Цінність проекту визначається як різниця його до-датних результатів, або вигід (надалі коротко іменованих «вигоди»), та від’ємних результатів, або витрат, тобто
| Цінність проекту | = | Вигоди | – | Витрати |
Для визначення цінності проекту необхідно оцінити всі вигоди, одержувані від проекту, і з’ясувати, чи вони перевищують витрати на нього протягом усього циклу життя. Оскільки багато активів проекту розраховано на тривалий строк, у проектному аналізі порівнюються майбутні вигоди з необхідними теперішніми витратами на проект.
Якщо новий проект є продовженням діяльності підприємства, здійснюється на розвиток діючого виробництва, то мета проектного аналізу – установлення відмінності між ситуаціями «з проектом» та «без проекту». Урахування прирощених у результаті проекту вигід і витрат потребує уточнення, тобто
| Цінність проекту | = | Зміна вигоди в результаті проекту | – | Зміна витрат в результаті проекту |
Такий підхід не тотожний зіставленню ситуацій «до проекту» та «після проекту», оскільки у порівнянні станів «до проекту» і «після проекту» не беруться до уваги зміни у капіталовкладеннях і виробництві, що відбулися незалежно від проекту, і отже призводить до неточного підрахунку витрат і вигід проекту.
Усі рішення щодо визначення цінності проекту, а в результаті й доцільності вкладання коштів у його реалізацію, випливають саме з порівняння додаткових вигід з додатковими витратами.
На практиці це втілилось у концепцію граничності (або «маргіналізму» – від англ. marginal).
Важливим методологічним принципом розрахунків грошових потоків є врахування безповоротних витрат та неявних вигід.
Неявні вигоди –це неодержані доходи від найкращого альтер- нативного використання активу, внаслідок чого відбувся неявний грошовий приплив.
Безповоротні витрати –це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям проекту.
Взагалі витрати за проектом можна класифікувати на інвестиційні та поточні (рис. 3.2).
 |
Рис. 3.2. Структура витрат за проектом
Поточні витрати включають:
1) матеріальні витрати (основні й допоміжні матеріали; паливо та електроенергію; куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби);
2) витрати на персонал (почасову й відрядну заробітну плату; надбавки й доплати; відрахування на соціальне страхування та до пенсійного фонду; оплату відпусток, матеріальну допомогу);
3) калькуляційні витрати (амортизаційні відрахування; витрати на страхування; лізингові витрати; витрати на виплату відсотків за борговими забов’язанями.
Для розрахунків поточних витрат окремо плануються поточні грошові витрати та поточні витрати в матеріальній і нематеріальній формі. Структуру поточних витрат показано на рис. 3.3.
Важливим у проектному аналізі є підхід, за якого розрізняються економічний і фінансовий аналіз проекту.
 |
Рис. 3.3. Структура поточних витрат проекту
Економічний аналіз витрат і вигід дозволяє визначити з достатньою точністю економічну цінність проекту і встановити відносну цінність вибору варіантів проекту. Фінансовий аналіз покликаний встановити фізичну привабливість капіталовкладень для організації, яка фінансує проект, а також для можливих учасників та осіб, що одержують вигоду від реалізації проекту, і подати загальну схему фінансового плану, який би забезпечував наявність коштів на здійснення проекту.
Поняття альтернативної вартості (орроrtunity cost) є основоположним для проведення аналізу витрат і вигід. Визначальним чинником різних економічних систем є те, яким чином враховується альтернативна вартість під час прийняття рішень. Ефективнішою є система, що забезпечує найповніше врахування альтернативної вартості.
Оскільки для задоволення потреб проекту завжди бракує ресурсів, постає завдання оптимального використання доступних ресурсів. Потенційно будь-які ресурси можна використати кількома способами: земельну ділянку в місті для спорудження на ній житла, адміністра-тивних будинків, промислових підприємств або закладення парку; резерви іноземної валюти країни для імпортування споживчих товарів, придбання промислової сировини або для інвестування в капі-тальне будівництво. Використання ресурсів на одні цілі неминуче унеможливлює їх використання на інші.
Альтернативна вартість використовуваного певним чином ресурсу визначається цінністю, яку він міг би мати у разі використання найкращим з можливих альтернативних способів. Концепція альтер-нативної вартості є простим, але потужним знаряддям, що відіграє центральну роль в аналізі витрат і вигід.
|
|