Висновки. Таким чином, в даній роботі досліджено порядок розподілу непрямих витрат

Таким чином, в даній роботі досліджено порядок розподілу непрямих витрат. Об’єктом дослідження даної роботи є приватне підприємство “Агропрод”. Згідно установчих документів підприємство має наступні основні види діяльності:

- виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції;

- громадське харчування через власне кафе.

В теоретичній частині зазначено, що головною проблемою віднесення витрат до відповідних об'єктів є непрямі витрати.

На практиці такі витрати здебільшого розподіляють між підрозділами, виробами або іншими об'єктами пропорційно до певної бази (обсягу виробництва, площі, прямої заробітної плати та ін.).

Виходячи з обраної бази, обчислюють ставку розподілу непрямих витрат.

Ставка розподілу непрямих витрат – це відношення суми непрямих витрат до загальної величини бази розподілу їх.

Розподіл витрат обслуговуючих підрозділів ускладнюється, якщо вони нада­ють взаємні послуги один одному, а не тільки виробничим підрозділам.

У цьому разі можуть бути застосовані різні методи розподілу витрат:

прямого розподілу;

послідовного розподілу;

розподілу взаємних послуг;

одночасного розподілу.

Метод прямого розподілу – метод розподілу витрат обслуговуючих підрозді лів, за якого їхні витрати списують безпосередньо на витрати виробничих підрозділів. Тобто за цього методу взаємні послуги обслуговуючих підрозділів не беруть до уваги.

Метод послідовного розподілу – метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно щодо виробничих під розділів та інших обслуговуючих підрозділів. Отже, перший обслуговуючий підрозділ, витрати якого розподілено, не має включати витрати іншого підрозділу, навіть якщо це йому вигідно. У цьому зв'язку перший обслуговуючий підрозділ, витрати якого розподілено, має якнайменше обслуговуватися іншими підрозділами. За такою самою ознакою визнача­ ють послідовність розподілу інших обслуговуючих підрозділів.

Метод розподілу взаємних послуг – метод розподілу витрат обслуговуючих підрозді лів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням взаємних послуг. Після цього витрати обслуговуючих підрозділів розподіляють між виробничими підрозділами так само, як і за методом прямого розподілу.

Метод одночасного розподілу – метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, що передбачає розподіл взаємних послуг шляхом розв'язання системи рівнянь.

Найбільш обгрунтованою базою розподілу витрат в харчовій галузі є кошторисні (нормативні) ставки. Вони встановлюються на вироби (напівфабрикати), що виготовляються на основі кількості годин роботи обладнання.

Для розрахунку кошторисних (нормативних) ставок ПП “Агропрод” однорідне за технологічним призначенням та величиною витрат об'єднується в групи складності. В кожній групі вибирається найбільш характерна для даної групи одиниця обладнання, за якою розраховується нормативна величина витрат на за годину роботи.

Крім того, розраховується нормативна величина витрат.

Нормативна величина витрат по одній з його груп умовно береться за одиницю. По інших групах і немеханізованих роботах обчислюються коефіцієнти переведення, які використовуються для вимірювання загальних витрат часу роботи різних груп на виготовлення відповідних виробів (напівфабрикатів). Необхідну за технологічним процесом кількість годин роботи кожної групи множать на її коефіцієнт, добутки сумуються і визначається загальна кількість приведених машино-годин роботи обладнання для виготовлення одного виробу (напівфабрикату).

Також в роботі розглянуто порядок розподілу витрат на утримання обладнання. Порядок розподілу витрат на утримання та експлуатацію обладнання:

- вираховується величина витрат за нормами, для чого кількість виготов-леної продукції множиться на кошторисну ставку витрат на виріб;

- із загальної суми фактичних витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання (за винятком витрат, включених до собівартості браку) вираховуються витрати за нормами, що відносяться до товарної продукції та незавершеного виробництва. Різницю складуть відхилення від норм;

- відхилення від норм розподіляється між окремими видами продукції пропорційно до витрат за нормами, для чого розраховується середній про-цент відхилень;

- шляхом додавання витрат за нормами та відхилень від норм визначаються їх фактичні величини, що підлягають включенню до собівартості товарної продукції та незавершеного виробництва.

Таким чином, в бухгалтерському обліку ПП “Агропрод” використовуються різні методи розподілу витрат. До загальних накладних використовують метод кошторисних ставок накладних витрат, а для розподілу витрат на утримання обладнання – нормативний процент цих витрат.