Критичний аналіз теорії Л.Кольберга

Незважаючи на широке застосування теорії Л.Кольберга, є кілька критичних зауважень із приводу його погляду.

1. Чи існує фіксована послідовність стадій? Незважаючи на твердження Л.Кольберга про те, що шість стадій являють собою фіксований і послідовний шаблон, інші вчені виявили, що стадії не можуть бути відділені одна від одної або вибудувані в певну послідовність. Люди можуть одночасно мислити за зразком декількох стадій, залежно від природи моральної проблеми. Інші вчені виявили, що їх досліджувані перескакують через деякі стадії або вертаються до більш низької. Звичайно важко було виявити тверді докази чіткої приналежності до певної стадії.

2. Мораль або умовності? Л.Кольберга критикують за те, що він не розмежовує моральні проблеми й суспільні умовності. Суспільні умовності - це довільні правила, вироблені конкретною суспільною групою. Правила типу: «Не виховано їсти руками» або «Чоловіки не носять сукні» не можуть вважатися «добром» або «злом» з погляду моралі. Моральні проблеми стосуються основних прав особистостей, загального добробуту групи. Навіть трирічні діти розуміють різницю між мораллю та умовностями. Приклад: шуміти можна, якщо в правилах не говориться зворотнього. Але бити іншу дитину - не добре, навіть якщо в правилах нічого про це не сказано.

3. Нахил в бік чоловічої психології? Шість стадій Л.Кольберга відбивають ідею справедливості й честі. Можливо, це викликано тим, що всі піддослідні Л.Кольберга були чоловіками. Мислення засноване на турботі про інших людей і підтримці відносин розцінюється по теорії Кольберга як нижче. Так як чоловіки більше уваги приділяють правам, а жінки – обов'язкам, в ієрархії Л.Кольберга чоловіки займають більш високе положення, ніж жінки: жінки перебувають на третій стадії в тому же віці, коли чоловіки – на четвертій. У 1982р. К.Джилліган зрівноважила «чоловічу» теорію Л.Кольберга своєю «етичною турботою». Моральне мислення у жінок проходить через три стадії від «інтересу до себе» до «відданості окремим особистостям» і «відповідальності й турботі про всіх людей». Л.Кольберг, відповідаючи, допустив, що дослідження моральної сфери варто розширити, включивши в нього емоційні моменти турботи, любові та відповідальності, але їх не слід вважати чимсь окремим від мислення розумної справедливості. Приписувати чоловікам тільки здатність до справедливості, а жінкам тільки здатність до турботи - значить несправедливо обмежувати можливості обох статей.

Останні дослідження серед дорослих, однак, показали, що в моральному мисленні чоловіків і жінок розходжень мало, якщо вони взагалі є. І турбота, і справедливість однаково важливі для жінок та чоловіків.

4. Рішення або поведінка? Л.Кольберг зосередився на тому, як люди приймають моральні рішення. Він не звертав великої уваги на те, як вони насправді поводяться. Особистості на різних стадіях можуть поводитися однаково. Особистості на одній стадії можуть поводитися по-різному. Л.Кольберг визнав цю критику і став приділяти більше уваги дослідженню поведінки представників різних стадій. При одному з таких досліджень студентам була надана можливість обдурити й уникнути покарання. Серед тих, хто нею скористався насправді, 70% мислячих передконвенціонально, 55% мислячих конвенціонально й п'ятнадцять 15% мислячих постконвенціонально. Хоча серед ошуканців були представники всіх трьох рівнів, цифри дійсно показали, що існує тенденція поводитися відповідно до переконань.

5. Увага до певної культури? Постконвенціональне мислення може виявитися особливістю певної культури, в якій індивідуальність вітається. Якщо в певній культурі приділяють більше уваги не індивідуальності (напр., корінне населення Америки), а співробітництву, кооперації та груповим інтересам, індивідуальність у цих культурах буде належати до більш низької стадії по ієрархії Кольберга через їх більш конвенціональну орієнтацію.

Порівняльні дослідження поведінки представників різних культур показали, що стадії Л.Кольберга властиві всім їм у тій
же послідовності, що учений вивів. Відрізняється тільки швидкість розвитку й кінцева його крапка — у деяких культурах моральне мислення розвивається повільніше й постконвенціональної
стадії не досягає.