II пролетарі і комуністи

В якому відношенні стоять комуністи до пролетарів взагалі?

Комуністи не є особлива партія, яка протистоїть іншим робітничим партіям.

У них немає ніяких інтересів, відокремлених від інтересів всього пролетаріату в цілому....

Комуністи відрізняються від усіх інших пролетарських партій лише тим, що, з одного боку, в боротьбі пролетарів різних націй вони виділяють і відстоюють спільні, незалежні від національності інтереси всього пролетаріату; з другого боку, тим, що на різних ступенях розвитку, через які проходить боротьба пролетаріату з буржуазією, вони завжди є представники інтересів руху в цілому.

Отже, комуністи на практиці є найрішучіша частина робітничих партій усіх країн, яка завжди спонукає до руху вперед, а в теоретичному відношенні вони мають перед рештою маси пролетаріату ту перевагу, що розуміють умови, хід і загальні результати пролетарського руху.

Найближча мета комуністів та сама, що й усіх інших пролетарських партій: формування пролетаріату в клас, повалення панування буржуазії, завоювання пролетаріатом політичної влади....

Всі відносини власності зазнавали постійної історичної заміни, постійних історичних змін.

Наприклад, французька революція знищила феодальну власність, замінивши її власністю буржуазною.

Відмінною рисою комунізму є не знищення власності взагалі, а знищення буржуазної власності....

В цьому розумінні комуністи можуть виразити свою теорію одним положенням: знищення приватної власності....

Капітал — це колективний продукт і може бути приведений в рух лише спільною діяльністю багатьох членів суспільства, а кінець кінцем — тільки спільною діяльністю всіх членів суспільства. Отже, капітал — не особиста, а суспільна сила.

Тому, якщо капітал буде перетвореній у колоктивну, всім членам суспільства належну, власність, то це не буде перетворенням особистої власності в суспільну. Зміниться лише суспільний характер власності. Вона втратить свій класовий характер....

Далі, комуністам закидають, ніби вони хочуть скасувати вітчизну, національність.

Робітники не мають вітчизни. У них не можна відняти те, чого у них немає. Тому що пролетаріат повинен передусім завоювати політичне панування, піднятися до становища національного класу, конституюватись як нація, він сам поки що національний, хоч і зовсім не в тому значенні, як розуміє це буржуазія....

В тій же мірі, в якій буде знищена експлуатація одного індивідуума іншим, буде знищена і експлуатація однієї нації іншою. Разом з антагонізмом класів всередині націй впадуть і ворожі відносини націй між собою....

Комуністична революція є найрішучіший розрив з успадкованими від минулого відносинами власності; недивно, що в ході свого розвитку вона якнайрішучіше пориває з ідеями, успадкованими від минулого....

Ми бачили вже вище, що першим кроком у робітничій революції є перетворення пролетаріату в пануючий клас, завоювання демократії.

Пролетаріат використає своє політичне панування для того, щоб вирвати у буржуазії крок за кроком весь капітал, централізувати всі знаряддя виробництва в руках держави, тобто пролетаріату, організованого як пануючий клас, і якомога швидше збільшити суму продуктивних сил....

Ці заходи будуть, звичайно, різні в різних країнах. Проте в найбільш передових країнах можуть бути майже всюди застосовані такі заходи:

1. Експропріація земельної власності і повернення земельної ренти на покриття державних видатків.

2. Високий прогресивний податок.

3. Скасування права спадкування.

4. Конфіскація майна всіх емігрантів і заколотників.

5. Централізація кредиту в руках держави через національний банк з державним капіталом і з виключною монополією.

6. Централізація всього транспорту в руках держави.

7. Збільшення числа державних фабрик, знарядь виробництва, розчистка під оранку і поліпшення земель за загальним планом.

8. Однакова обов'язковість праці для всіх, утворення промислових армій, особливо для землеробства.

9. Поєднання землеробства з промисловістю, сприяння поступовому усуненню відмінності між містом і селом.

10. Громадське і безплатне виховання всіх дітей. Усунення фабричної праці дітей в її сучасній формі. Поєднання виховання з матеріальним виробництвом і т. д.

Коли в ході розвитку зникнуть класові відмінності і все виробництво зосередиться в руках асоціації індивідів, тоді публічна влада втратить свій політичний характер. Політична влада у власному розумінні слова — це організоване насильство одного класу для придушення іншого. Якщо пролетаріат у боротьбі проти буржуазії неодмінно об'єднується в клас, якщо шляхом революції він перетворює себе в пануючий клас і як пануючий клас силою скасовує старі виробничі відносини, то разом з цими виробничими відносинами він знищує умови існування класової протилежності, знищує класи взагалі, а тим самим і своє власне панування як класу. На місце старого буржуазного суспільства з його класами і класовими протилежностями приходить асоціація, в якій вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх.

IV