Яке з тверджень неправильне? а.До участі в Олімпійських іграх формально міг брати участь будь-який вільний грецький мужчина, який не притягався до суду

а. До участі в Олімпійських іграх формально міг брати участь будь-який вільний грецький мужчина, який не притягався до суду, не вчиняв безчесних вчинків і не старше певного віку. Підготовка вимагала певних статків і вільного часу. Тому, фактично, змагання були доступні тільки для заможних людей, особливо на колісницях – виключно для багатіїв-аристократів або тиранів. Переможцем на кінних змаганнях вважали вершника, а не власника коней.

б. Відомо, що в античності існували нерозривні зв’язки між атлетикою, музикою й поезією. Олімпійські ігри як загально грецький фестиваль мав культурну програму: в інтервалах між змаганнями давались театральні вистави і декламації. Проводились також змагання з військових танців (пірихи), в красі серед чоловіків, в мистецтві, естафети з факелами. Разом з атлетами та глядачами до Олімпії прибували відомі музиканти, оратори та філософи, які своїми творами прославляли Олімпійські ігри та їх переможців перед тисячами слухачів, які зібралися з усього еллінського світу. В Олімпії від свої бесіди Сократ, зі своїми творами виступали Платон, Софокл, Демосфен та ін.; за переказами, грецький історик, «батько історії» Геродот тут уперше читав уголос свою " Історію"; грецькі держави оголошували про укладання важливих угод, скріплюючи їх клятвами.

в. Перемоги на Олімпійських іграх возвеличували атлетів до рівня національних героїв, близьких до богів. На Олімпійських іграх судді проголошували переможців і їх нагороджували символічними дарунками – спочатку атлет діставав з рук суддів пальмову гілку, з якою мав прийти на вручення нагород – олімпіонік «коронувався» оливковим вінком із гілок священного дерева і яку зрізали золотим ножем та скріплювали стрічкою. Коли олімпійський переможець повертався додому, усе населення міста виходило йому назустріч урочистою процесією. Героя вносили в місто на кріслах-носилках, возили на розфарбованих колісницях. На честь атлетів-переможців встановлювались скульптури, присвячені виду спорту, в якому отримана перемога – іноді в самій Олімпії біля святилища Зевсу, іноді на батьківщині героя. Їх імена викарбувати на плитах священного гаю Альтіс. Він посідав почесне місце на публічних урочистостях і бенкетах на його честь. Іноді олімпіоніка нагороджували цінними подарунками, грошовими преміями, надавали постійне матеріальне забезпечення та інші блага, наприклад, звільняли від податків, а іноді, навіть, обожнювали. Під час урочистого застілля, після змагань виконувались величні гімни та пісні на їх честь. Іноді олімпіоніки ставали на стільки знаменитими, що рік його перемоги іноді отримував ім’я переможця. На честь триразового переможця ігор в Олімпії встановлювалося його погруддя.