Які характерні риси родоплемінних свят Трипілля?

Виходячи з свята як соціально-культурного явища, які можна виокремити основні функції його функції?

а. Компенсаторна, комунікативна, виховна.

б. Розважальна, комунікативна.

в. Виховна, розважальна, естетична.

Яке з тверджень неправильне?

а. Свято як за своєю сутністю, так і за формами – явище колективістське; це завжди й обов’язково колективне дійство, колективне переживання, яке потребує присутності й безпосередньої участі групи людей.

б. Свято завжди обмежене певною сценічною площадкою, має кордони і передбачає розподіл присутніх на виконавців і глядачів.

в. Свято завжди відрізняється широкою, активною участю людей, займає велику територію, не передбачає локальної сценічної площадки і по суті не має кордонів.

Які основні компоненти свята?

а. Спеціально прикрашений навколишній простір, урочисті (офіційні, ритуальні) моменти, вільне спілкування учасників свята один з одним, розваги, сприйняття творів мистецтва, участь у заходах, частування.

б. Спеціально прикрашений навколишній простір, вільне спілкування учасників свята один з одним, розваги, сприйняття творів мистецтва, участь у заходах, бенкет.

в. Спеціально прикрашений навколишній простір, урочисті (офіційні, ритуальні) моменти, вільне спілкування учасників свята один з одним, розваги, участь у заходах, куштування.

Як правильно слід розуміти етимологію слова «свято»?

а. Свято – це час, вільний від роботи, тобто антитеза буднів.

б. Походження назви заходу „свято” пов’язане зі значенням святе, сакральне, присвячене божеству.

в. «Свято» походить від «завзято», тобто «активно», «невтомно», що підкреслює особливий емоційний стан колективу учасників.

Виходячи з свята як соціально-культурного явища, які можна виокремити основні функції свят Трипільської культури?

а. Регуляторна, стабілізаційна, комунікативна, етологічна, естетична

б. Ідеологічна, естетична, комунікативна.

в. Виховна, утилітарна.

Які свята можна віднести до родинно-побутових свят трипільської культури?

а. Аграрні, мисливські.

б. Зоофагічні, магічні, жертовні.

в. Поховання померлих родичів, народження дитини, вшанування предків, ініціація.

Якій тематиці присвячувались найбільш масштабні родоплемінні свята трипільської культури?

а. Сільськогосподарського циклу (аграрні).

б. Присвячені темі Бого-Чоловіка як заплідника природи.

в. Присвячені міфологічній постаті Змія-Дракона (втілення водної стихії).

Які характерні риси родоплемінних свят Трипілля?

а. Залежність від циклічності природи і руху Сонця, еротична складова як засіб сприяння родючості землі, загальнодоступний або диференційований відбір учасників, різні локації проведення, синкретизм видів мистецтва, керівництво обрядо-діями жерцями, підпорядкування сценарію законам режисури, характерне мізансценування.

б. Залежність від циклічності природи і руху Сонця, відсутність мілітаристичного спрямування, еротична складова як засіб сприяння родючості землі, загальнодоступність, локації проведення просто неба, синтетичність видів мистецтва, керівництво обрядо-діями вождями, підпорядкування сценарію законам імпровізації, процесія як основна форма мізансценування.

в. Залежність від циклічності природи і руху Сонця, відсутність мілітаристичного спрямування, еротична складова як засіб сприяння родючості землі, загальнодоступний або диференційований відбір учасників, різні локації проведення, синкретизм видів мистецтва, керівництво обрядо-діями жерцями, підпорядкування сценарію законам режисури, характерне мізансценування.