Завдання на проектування.

1) назва та місце розташування об’єкта 2) підстава для проектування 3)вид будівництва, дані про інвестора 4)дані про замовника, джерело фінансування 5)необхідність розрахунків ефективності інвестицій 6)дані про генерального проектувальника 7) дані про генерального підрядника 8)стадійність проектування з визначенням стадії затвердженння 9)інженерні дослідження 10)вихідні дані про особливі умови будівництва 11)основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики запроектованого об’єкта 12)черговість проектування та будівництва 13)вказівки про необхідність 14)дані про вид палива та попередні погодження щодо його використання 15)потужність та характеристика обєкта 16)вимоги до благоустрою майданчика 17)вимоги до інженерного захисту територій і об’єктів 18)основні вимоги щодо інвестиційних напрямів 19)вимоги щодо розроблення розділу «Оцінювання впливів на навколишнє середовище» 20)вимоги з енергозбереження та енергоефективності 21)дані про імпортні технології 22)вимоги до режиму безпеки та охорони праці 23)вимоги до розроблення спеціальних заходів 24)призначення нежитлових поверхів 25)перелік будинків та споруд, що проектуються у складі комплексу 26)необхідність підготовки ТУ

9. Інженерні та економічні дослідження.

Економічні дослідження проводяться з метою перевірки доцільності проекту, вивчається забезпечення виробництва сировиною, транспортними засобами, робочою силою. Вивчаються можливості використання місцевих будівельних матеріалів і наявної виробничо-технічної бази будівництва. Інженерні дослідження здійснюються з метою перевірки обґрунтованості будівництва на обраному майданчику, тобто вивчаються топографічні, геологічні, гідрогеологічні, гідрометричні, метеорологічні та інші умови виконання будівельно-монтажних робіт. Результатом є визначення площі будівництва, обсягів земельних робіт, вибір типів фундаментів і наземних конструкцій окремих будівель та споруд, вибір джерел забезпечення будівництва і експлуатації підприємства енергією, водою, комунікаційними мережами та іншими об’єктами виробничої інфраструктури.

20. Техніко-економічне обґрунтування.

ТЕО є основним проектним документом.На основі затвердженого у встановленому порядку ТЕО готується тендерна документація та проводяться торги підряду, укладається договір, відкривається фінансування будівництва та розробляється робоча документація.У ТЕО визначаються основні рішення – технологічні, планувальні, конструктивні, природоохоронні, достовірно оцінюється екологічна, санітарно-епідеміологічна та експлуатаційна безпека проекту, а також його економічна ефективність та соціальні наслідки.Рішення про необхідність розроблення ТЕО для обґрунтування доцільності інвестицій за рахунок інших джерел фінансування приймається самостійно інвестором.Розроблення ТЕО здійснюється юридичними та фізичними особами, які отримали у встановленому порядку ліцензію на виконання відповідних видів проектних робіт та на основі договору з замовником.

21. Підготовка проектної документації. Стадії проектування.

проектна документація – текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об’єкта будівництва.Проектна документація для будівництва розробляється на замовлення Заявника проектними організаціями, що мають відповідну ліцензію на основі вихідних даних на проектування. Заявник або уповноважений проектної організації подає адміністратору заяву на одержання документів дозвільного характеру, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання, статут для юридичних осіб, копію паспорта, копію договору оренди земельної ділянки або Державного акта на право власності на землю, до яких долучаються документи для кожного з учасників процедури. 3Стадії проектування I. Ескізний проект " ЕП"; II. Техніко-економічне обґрунтування " ТЕО", техніко-економічний розрахунок " ТЕР"; III. Проект " П"; IV. Робочий проект (РП); V. Робоча документація (Р).Розробка проектної документації може здійснюватися в одну, дві або три стадії: Одностадійне проектування — Робочий проект. Застосовується для простих об’єктів та об'єктів з використанням проектів масового застосування.Двостадійне проектування: Ескізний проект та Робоча документація; Проект та Робоча документація; Ескізний проект та Робочий проект. Застосовується для складних об’єктів.

Тристадійне проектування: Ескізний проект, Проект, Робоча документація. Застосовується для об’єктів підвищеної складності.

22. Міжнародні та вітчизняні стандарти.

Стандарт- це нормативний документ, розроблений, як правило, на сонові відсутності суперечностей з істотних питань більшості зацікавлених сторін, затверджений уповноваженими органами, у якому встановлені правила, вимоги, що стосуються різних видів діяльності.Міжнародна орга-ція ІСО з – сприяння розвиткові стандартизації і суміжних видів діяльності у світі з метою забезпечення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвитку співробітництва в інтелектуальній, науково-технічній та економічній сферах. Сьогодні до складу ІСО входять 156 країн. Національні організації це провідники всіх досягнень ІСО є опорою для її функціонування у своїх країнах, а також виразники національної точки зору у відповідних технічних комітетах організації. Стандарти ІСО являють собою ретельно відпрацьований варіант технічних вимог до продукції, що значно полегшує обмін товарами, послугами та ідеями між усіма країнами світу.до державних стандартів прирівнюються: держ буд норми і правила; держ класифікатори тех-економічної та соціальної інформації ДК. Сьогодні буд комплекс України потребує абсолютної стандартизації згідно з міжнародними стандартами.

23. Типове проектування. Уніфікація та стандартизація проектування.

За типовими проектами, як правило, здій2снюють будівництво повторних окремих вир-х споруд і будов, підприємств зі стабільною на кілька років технологією вир-ва, а також житлових будинків, цивільних будов, споруд і обєктів с/г призначення. Типове проектування, що вимагає лише привязки до місцевих умов забезпечує скорочення витрат і строків на проектування і буд-во, поліпшення якості будівельної продукції, широке застосування індустріальних методів буд-ва з виготовленням типових конструкцій, деталей, вузлів на спеціалізованих заводів, впровадження прогресивних методів і технології лрганізації буд-ва, що у свою чергу підвищує ефективність капітальних вклаадень. Переваги типового проектування є передумовами його широкого застосування. Індустріалізація будівництва грунтується на принципах типізації, уніфікації і стандартизації проектування будівель та випуску будівельних виробів. Уніфікація - граничне обмеження типів і розмірів (зведення до одноманітності). Вона дає змогу вести будівництво із збірних типових конструкцій і деталей.

Стандартизація - це діяльність, спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового застосування щодо реально існуючих або потенціальних завдань.

24. Державні будівельні норми та вимоги до них.

державні будівельні норми -нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури;. Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. 2. Будівельні норми можуть містити вимоги щодо оцінки відповідності будівельної продукції вимогам законодавства. 3. Правила підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування, щодо яких відсутні вимоги будівельних норм, інших нормативних актів і документів у сфері будівництва, встановлює Кабінет Міністрів України. 4. У разі якщо у будівельних нормах є посилання на стандарти, то ці стандарти є обов'язковими до застосування.

25. Основні складові частини збірника державних будівельних норм, їх призначення.

Ці норми встановлюють вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження і затвердження містобудівної документації з планування території міст і селищ: генеральних планів, концепцій розвитку, проектів розміщення першої черги будівництва.

Дані норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами - учасниками інвестиційного процесу незалежно від форм власності та господарювання.Містить в собі: 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ; 2. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ МІСТА, СЕЛИЩА; 3. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН МІСТА, СЕЛИЩА; 4. ПРОЕКТ РОЗМІЩЕННЯ ПЕРШОЇ ЧЕРГИ БУДІВНИЦТВА- Проект розміщення першої черги будівництва (надалі - проект) є видом планувальної містобудівної документації, призначеної для узгодження інвестиційної діяльності з генеральним планом. Проект може виконуватись у складі генерального плану або як окремий документ, узгоджений з ним.

26. Венчурне та іноваційне проектування.

Венчурна фірма створюється, як правило, неевликою групою однодумців – інженерів, винахідників, менеджерів- з певним досвідом роботи в лаболаторіях великих фірм.Перевагою венчурної фірми, з одного боку, є вузька спеціалізація, концентрація матеріально-технічних і фінансових ресурсів на обраному напрямі досліджень, а з другого-можливість швидкої переорієнтації на інші напрями. Найпоширенішими й життєздатними можна вважати незалежний венчур; впроваджувальні фірми, організовані на паях промисловими корпораціями; венчурні фірми, які фінансуються інвестиційними фондами; внутрішні венчурні відділи великих корпорацій-мета таких корпорацій акумулювання венчурного капіталу та венчурне фінансування і кредитування спеціалізованих ризикових фірм. Інноваційний проект — це система взаємопов'язаних цілей і програм їхнього досягнення, що являють собою комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, відповідним чином організованих, оформлених комплектом проектної документації, що забезпечують ефективне вирішення конкретного науково-технічного завдання, вираженого в кількісних показниках і приводить до інновації.

27. Ціноутворення в інвестиційній сфері.

Система ціноутворення в інвестиційній сфері формується відповідності до загальної та єдиної цінової політики України та характеризується такими ознаками: • застосуванням, переважно, вільних (ринкових) тарифів майже на всю продукцію виробничо-технічного призначення та послуги, які використовуються в капітальному будівництві; • можливістю використання вільних (договірних) цін на будівельну продукцію; • надання рівних прав учасникам інвестиційного процесу при формуванні договірних цін на будівельну продукцію; • використання підрядних торгів як пріоритетного методу формування договірних цін; • наявністю рекомендаційного характеру загальних положень ціноутворення. истема ціноутворення в будівництві містить кошторисні нормативи, правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації. Вартість продукції, робіт і послуг у процесі інвестиційної діяльності визначається за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами. При формуванні цін на будівельну продукцію застосовують витратні методи - шляхом послідовного калькулювання витрат визначаються кошторисні ціни на виробничі ресурси, види робіт, об'єкти і на будівництво в цілому.

28. Види цін, які діють у ринковій економіці. Класифікація цін.

У ринковій економіці функціонують кілька видів ринкових цін. Головними з них є оптові й роздрібні ціни, що можуть набувати різної форми залежно від умов їх застосування в процесі купівлі-продажу. Оптові — це такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення. Роздрібні — це ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб.У ринковій економіці використовується і таке поняття, як конкурентна ціна.Класифікація цін: закупівельні ціни, по яких держава купує продукцію в сільськогосподарських підприємств (фермерів); По формах продажів: контрактні (договірні) ціни - ціни фактичної домовленості між продавцем і покупцем; - біржові котирування По стадіях продажу: ціни пропозиції, попиту; ціни реалізації; По ступені регулювання: - жорстко фіксовані; регульовані, вільні;

29. Особливості ціноутворення в будівництві.

Особливості ціноутворення в будівництві обумовлені специфікою будівельної продукції: її індивідуальністю, складністю, залежністю від природно-кліматичних умов, великим розміром витрат. Ціноутворення в будівництві має індивідуальний характер: ціна кожного виду будівельної продукції визначається на основі кошторису (калькуляції). У ціні враховується вплив природно-кліматичних факторів, регіональних відмінностей в економічних умовах, особливості конкретних видів будівельної продукції. Ціни на будівельну продукцію визначаються на основі проектних матеріалів: креслень, специфікацій і т. д. Кошторисна документація є складовою частиною проекту.Рівень кошторисної вартості регулюється кошторисними нормами, які враховують усереднені умови і методи виконання робіт. Кошторисна нормування є самостійним важливим напрямком ціноутворення в будівництв і.

30. Вдосконалення ціноутворення в інвестиційній сфері.

Уряд України поступово вдосконалює систему ціноутворення в інвестиційній сфері. У 2000 р. було затверджено його новий порядок у складі державних будівельних норм (ДБН). Цей порядок визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України (ДБН Д.1.1-1-2000), ураховує оптові ціни на промислову продукцію, тарифи на транспортування вантажів, тарифні ставки на оплату праці, постачальницько-збутові націнки. Ним установлюються правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції й технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд усіх галузей економіки України для кожного учасника інвестиційного процесу, незалежно від форм власності й відомчої належності розповсюджується він на підрядний, господарчий і змішаний способи будівництва, має обов’язковий характер для інвестицій, які фінансуються за рахунок державного бюджету, державного кредиту для державних підприємств і бюджетів усіх рівнів, а також за визначення базисної кошторисної вартості для будівель, які фінансуються інвесторами недержавних форм. У разі визначення договірних цін порядок має рекомендаційний характер.

31. Складові ціни на будівельну продукцію.

В основу визначення ціни на буд. продукцію покладенні загальні принципи ціноутворення. Зважаючи на особливості буд. продукції й методів її виробництва, ціна окремих будинку і споруди визначається кошторисом, складеним на основі проекту. Таким чином кошторисна вартість будівельних і монтажних робіт, затверджена у встановленому порядку, виконує роль ціни на буд. Продукцію, вироблену буд-монтаж. організаціями. Ціна являє собою грошовий вираз вартості од. товару. Величина вартості залежить від величини матеріальних та трудових витрат на виробництво один. продукції, а також на одержання відповідного прибутку: Вв=М+З+(1+Нпрод), де Вв- величина вартості, М- матеріальні витрати, З- оплата праці, Нпрод- норма продукту, яка визначається відношенням вартості додаткового продукту оплати праці. Коли визначають ціну буд продукції, враховують також, витрати, пов’язані з обслуговуванням будів виробництва та забезпечення нормальних умов фінан діяльності буд організацій.Отже, визначення ціни буд продукції передбачає: по – перше визначення обсягу буд – монтаж робіт відповідно до проекту на будів підприємств, будов, споруд; по – друге, обчислення кошторисних витрат на виконання проектного обсягу робіт із використанням кошторисних норм і цін; по третє, розрахунок розміру прибутку за встановленою нормою.

32. Базисна кошторисна вартість і вільна ринкова ціна.

Кошторисна вартість будів. підприємств, будівель і споруд – це прогнозна вартість будівельної продукції, яка складається з таких елементів: вартість будівельних робіт; вартість робіт з монтажу технологічного устаткування, вартість основного та додаткового технічного устаткування, інші витрати(утримання служби замовника, підготовка експлуатаційних кадрів та ін.) Розподіл загальної кошторисної вартості будівництва необхідний для планування, обліку і фінансування капітальних вкладень. Кошторисна вартість будинків, споруд та їх комплексів визначає загальний розмір капітальних вкладень на будівництво. Вільна ринкова ціна - ціна, за якою можна придбати основні засоби або нематеріальні активи на поточну дату.

33. Основні групи витрат в загальній кошторисній вартості будівництва відповідно технологічній структурі інвестицій.

У процесі діяльності з освоєння капітальних вкладень склалася така структура кошторисної вартості буд-монтажних робіт: витрати на матеріали, вироби й конструкції, витрати на основну заробітну плату робітників; витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів, включаючи основну заробітну плату робітників машиністів; накладні витрати, планові нагромадження.

34. Поняття про кошториси. Види кошторисів.

Кошторис - сукупність нормативних розрахунків, за якими визначається вартість об’єктів будівництва – будинків, споруд і виконання робіт на них, а також потреба для них матеріальних та трудових ресурсів.

Для визначення кошт. вартості будівництва проектованих підпр., будівель, споруд, або їх черг складається інвестор. коштор. документація. Локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт та витрат по будівлям і спорудах або по загально майданчикових роботах на підставі обсягів, що визначилися під час розроблення робочої документації. Об'єктні кошториси об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисів. Зведення витрат – це кошторисний документ, об’єднує зведенні кошторисні розрахунки вартості будівництва промислового підприємства(споруди) або його черги та об’єктів іншого галузевого призначення. Зведен. витрат склад. У тих випадках, коли одночасно з будів. виробничих об’єктів передбачається будів. Об’єктів житлово- цивільного призначення або бази будівельної індустрії.

35. Локальні кошториси. Кошториси на виконання окремих видів робіт.

Локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт та витрат по будівлям і спорудах або по загально майданчикових роботах на підставі обсягів, що визначилися під час розроблення робочої документації. Локальні кошторисні розрахунки склад. Також на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загально майданчикових роботах замість локальних кошторисів у тих випадках, коли обсяги робіт і розміри витрат остаточно не визначилися і підлягають уточненню

36. Кошториси на придбання та монтаж устаткування. Кошторис інших витрат.

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються у тих випадках, коли необхідно визначити, як правило, в цілому по будові кошти, необхідні для відшкодування тих витрат, що не враховані кошторисними нормативами. Локальний кошторис на монтаж устаткування може мати розділи: монтаж технологічного устаткування, технологічні трубопроводи, металеві конструкції тощо.

37. Об’єктні кошториси.

Обєктні кошториси складаються в поточному рівні на об’єкти в цілому шляхом підсумування даних локальних кошторисів, з групуванням робіт та витрат у відповідних графах кошторисної вартості «буд. робіт», «монтажних робіт» та ін. В об’єктних кошторисах за даними локальних кошторисів позначається кошторисна зарплата. За підсумком об’єктного кошторису довідково позначаються зворотні суми, які є підсумком зворотних сум, визначених в усіх локальних кошторисах, що відносяться до цього оюєкту.

38. Зведений кошторисно-фінансовий розрахунок. Загальний зведений розрахунок витрат.

Зведенні кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будівель, споруд складаються на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат. Зведенний кошторисний розрахунок вартості будівництва підприємств, будівель, споруд – це кошторисний документ, що визначає повну кошторисну вартість будів. Всіх об’єктів, передбачених проектом будів. і монтажних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також всі супутні витрати. До зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва включаються окремими рядками підсумки прямих і накладних витрат. Зведений кошторисний розрахунок складається вцілому на будівництво, незалежно від кількості генеральних підрядних будів-монтажних організацій, що беруть участь у ньому. Зведення витрат складається на будівництво в цілому або його чергу. До зведених витрат включають окремими рядками підсумки по всіх зведених кошторисних розрахунках вартості будів., а також по зворотних сумах з підбиванням підсумків. У зведених кошторисних розрахунків вартості виробничого та невиробничого будів кошти розподіляються за такими главами. Глави 1-12 (підготовка території будівництва, основні об'єкти будівництва, об’єкти підсобного та обслуговуючого призначення, об’єкти енергетичного господарства, об’єкти транспортного господарства та зв’язку, зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання і газопостачання, благоустрій та озеленення території, тимчасові будівлі і споруди, інші роботи і витрати, утримання служби замовника і авторський нагляд, підготовка експлуатаційних кадрів, проектні та розвідувальні роботи)

39. Ціна будівельної продукції для підрядних організацій.

Ціна буд. Продукції для підрядних буд-монтажних організацій визначається кошторисною вартістю виконуваних ними робіт по окремих будинках, спорудах, або їх комплексах (підприємствах, кварталах забудови), які після їх закінчення приймвються замовниками в експлуатацію. Договірна ціна – це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об’єкт замовлення. Договірну ціну встановлюють у цілому на будову, окремі її черги, пускові комплекси з розподілом на об’єкти і виділенням обсігів робіт першого року будівництва.

40. Ціна будівельної продукції для замовників та інвесторів.

Ціною буд. Продукцією є кошториси на окремі об’єкти і прескуранти на типові будинки. Кошториси виконують роль ціни на різні види буд. Продукції та витрати.Урахування суспільно необхідних витрат матеріалів та праці в ціноутворенні будівельної продукції здійснюється головним чином за допомогою норм та нормативів, якими користуються для складання кошторисних документів.

1. Склад інвестиційного будівельно-промислового комплексу, його функції і місце в народногосподарському комплексі країни.

2. Значення проектно-кошторисної справи та її основні положення.

3. Поняття про інвестиційний проект.

4. Проектування житлових та цивільних об’єктів, промислових підприємств.

5. Проектні та розвідувальні організації.

6. Проектування в державному секторі.

7. Проектування приватних підприємств.

8. Суб’єкти та об’єкти інвестиційного проектування.

9. Форми інвестицій, що використовуються при розробці інвестиційних проектів.

10. Склад витрат на капіталоутворюючі проекти.

11. Джерела інвестування інвестиційних проектів, їх структура та значимість кожного з них в сучасних умовах.

12. Порядок проектування.

13. Етапи розробки й реалізації інвестиційного проекту.

14. Передпроектні роботи.

15. Вибір та відведення території під об’єкт.

16. Генеральні схеми об’єктів.

17. Схеми розвитку і розміщення галузей та територій.

18. Завдання на проектування.

19. Інженерні та економічні дослідження.

20. Техніко-економічне обґрунтування.

21. Підготовка проектної документації. Стадії проектування.

22. Міжнародні та вітчизняні стандарти.

23. Типове проектування. Уніфікація та стандартизація проектування.

24. Державні будівельні норми та вимоги до них.

25. Основні складові частини збірника державних будівельних норм, їх призначення.

26. Венчурне та іноваційне проектування.

27. Ціноутворення в інвестиційній сфері.

28. Види цін, які діють у ринковій економіці. Класифікація цін.

29. Особливості ціноутворення в будівництві.

30. Вдосконалення ціноутворення в інвестиційній сфері.

31. Складові ціни на будівельну продукцію.

32. Базисна кошторисна вартість і вільна ринкова ціна.

33. Основні групи витрат в загальній кошторисній вартості будівництва відповідно технологічній структурі інвестицій.

34. Поняття про кошториси. Види кошторисів.

35. Локальні кошториси. Кошториси на виконання окремих видів робіт.

36. Кошториси на придбання та монтаж устаткування. Кошторис інших витрат.

37. Об’єктні кошториси.

38. Зведений кошторисно-фінансовий розрахунок. Загальний зведений розрахунок витрат.

39. Ціна будівельної продукції для підрядних організацій.

40. Ціна будівельної продукції для замовників та інвесторів.

41. Єдині районні одиничні розцінки.

42. Елементні та укрупнені норми витрат будівельних матеріалів, конструкцій і деталей.

43. Елементні та комплексні норми.

44. Нормування заробітної плати (основної та додаткової).

45. Нормування витрат на експлуатацію машин та механізмів.

46. Нормування інших витрат в об’єктних та зведених кошторисах.

47. Нормування, оцінювання прямих і накладних витрат та планове нагромадження.

48. Перелік будов та титульні списки.

49. Титул на виконання проектно-розвідувальних робіт на будівництво.

50. Титул будови, будівництво якої розпочинається у плановому періоді.

51. Титул перехідної будови (об’єкта).

52. Розрахунки заділу в будівництві.