Пропозиції щодо удосконалення управління власним капіталом підприємства

У формуванні раціональної структури фінансових ресурсів виходять зазвичай з самої загальної цільової установки: знайти таке співвідношення між позиковими і власними засобами, при якому вартість акції підприємства буде найвищою. Це, в свою чергу, стає можливим при достатньо високому, але не надмірному ефекті фінансового важеля. Рівень заборгованості служить для інвестора ваговим ринковим індикатором добробуту підприємства. Надзвичайно висока питома вага позикових коштів у пасивах свідчить про підвищений ризик банкрутства. Якщо ж підприємство воліє обходитися власними засобами, то ризик банкрутства обмежується, але інвестори, одержуючи відносно скромні дивіденди, вважають, що підприємство не переслідує мети максимізації прибутку, і починають продавати акції, знижуючи ринкову вартість підприємства.

Загальна схема оптимізації фінансових ресурсів підприємства представимо на рис. 3.1.

На першому етапі на підставі отриманої інформації визначаються вихідні дані для розрахунку фінансо­вого коефіцієнта ресурсовіддачі й складання оптимізаційних моделей. Далі проводиться розрахунок кое­фіцієнта та складається сама модель оптимізації коштів підприємства. Наступним шагом є розрахунок параметрів оптимізаційної моделі та складання моделі оптимізації джерел фінансування. Після чого робиться аналіз відхилень факторів впливу від їх оптимального значення та визначається можливість їх зміни. У випадку негативного рішення робиться вибір варіантів зміни чинників впливу виходячи з конкретної ситуації, що склалася па підприємстві.

Таким чином, для забезпечення високої якості фінансового плану підприємства в умовах не­стабільного зовнішнього середовища та обмеженості фінансових ресурсів, необхідна оптимізація складу та струк­тури фінансовій ресурсів.

Рис. 3.1. Схема оптимізації фінансових ресурсів підприємства

За результатами проведеного дослідження джерел фінансування господарської діяльності ПрАТ «Лiтинський молочний завод» було встановлено, що зовнішні джерела переважають внутрішні, що є незадовільним показником і знижує фінансову стійкість підприємства.

Вважаємо, що потрібно приділяти більшу увагу залученню власних джерел ресурсів. Цьому, на нашу думку, можуть сприяти наступні заходи:

1) вибрати найбільш оптимальний варіант оподаткування прибутку, що використовується на фінансування господарської діяльності;

2) з метою скорочення амортизаційного періоду та стимулювання швидшого обертання коштів підприємству потрібно розширювати масштаби використання прискорених методів амортизації;

3) з метою припинення практики використання амортизаційного фонду як фонду поточного використання для задоволення потреб споживання, а не на цілі відтворення, необхідно встановити заборону на нецільове використання амортизаційних сум.

Отже, одним із методів збільшення власних джерел фінансування є використання прискорених методів нарахування амортизації.

В даному випадку підприємство ПрАТ «Лiтинський молочний завод» може застосувати прискорену амортизацію основних фондів групи 3, зокрема машини та обладнання вартість якого на кінець 2014р. склало 28857 тис. грн. нормативний строк служби якого припустимо 5 років.

При виростанні для прискореної амортизації методу зменшуваного залишку норму амортизації слід збільшити вдвічі, до 40%, а річні суми амортизації можна знайти:

1-й рік: 28857 * 0, 4 = 11542, 8 тис. грн.

2-й рік: (28857 – 11542, 8) * 0, 4 = 6925, 7 тис. грн.

3-й рік: (17314, 2 – 6925, 7) * 0, 4 = 4155, 4 тис. грн.

4-й рік: (10388, 5 – 4155, 4) * 0, 4 = 2493, 2 тис. грн.

5-й рік: (6233, 1 – 2493, 2) * 0, 4 = 1495, 9 тис. грн.

Нагромаджена за 5 років експлуатації сума амортизаційних відрахувань становитиме:

А = 11542, 8 + 6925, 7 + 4155, 4 + 2493, 2 + 1495, 9 = 26613 тис. грн.

Різниця складає: 28857 – 26613 = 2244 тис. грн. – ліквідаційна вартість обладнання.

При використанні методу суми чисел (кумулятивного методу) спочатку слід просумувати цифрові значення з років експлуатації обладнання: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.

Даля утворюємо ряд чисел типу 1/15...5/15 і розміщуємо його в зворотному порядку: 5/15; 4/15...1/15.

Визначимо річні амортизаційні суми:

1-й рік: 28857 * (5/15) = 9618, 9 тис. грн.

2-й рік: 28857 * (4/15) = 7695, 2 тис. грн.

3-й рік: 28857 * (3/15) = 5771, 4 тис. грн.

4-й рік: 28857 * (2/15) = 3847, 6 тис. грн.

5-й рік: 28857 * (1/15) = 1923, 8 тис. грн.

Нагромаджена сума амортизації становитиме:

А = 9618, 9 + 7695, 2 + 5771, 4 + 3847, 6 + 1923, 8 = 28857 тис. грн.

Отже, при нарахуванні амортизації на обладнання підприємства краще використовувати кумулятивний метод прискореної амортизації, постільки він дає змогу майже повністю замортизувати вартість обладнання за 5 років і повернути підприємству 100% його вартості.

Оптимізація структури власного капіталу являє собою таке співвідно­шення у використанні власного і позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективне співвідношення між коефіці­єнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стій­кості підприємства.

Проведемо дослідження ефективності оптимізації структури власного капіталу на ПрАТ «Лiтинський молочний завод». Розрахунки представимо у вигляді табл. 3.1. При цьому відмітимо, що за користування кредитами підприємство сплачує в середньому 15% річних, а показники капіталу та валового прибутку візьмемо на рівні 2014р.

Таблиця 3.1

Розрахунок планових коефіцієнтів рентабельності при різних варіантах структури фінансових ресурсів ПрАТ «Лiтинський молочний завод», тис. грн.

Продовження табл. 3.1

Отже, з розрахунків (табл. 3.1) видно, що при фінансуванні за рахунок власного капіталу чистий прибуток збільшується, також відмічено збільшення рентабельності власного капіталу, отже підприємство ПрАТ «Лiтинський молочний завод» в даному випадку більш вигідніше працювати за рахунок власного капіталу. Але вважаючи, що повністю працювати за рахунок власного капіталу ПрАТ «Лiтинський молочний завод» неможливо, тому найбільш прийнятною структурою власного капіталу вважаємо 60: 40, тобто 60% - власного капіталу, 40% - позикових коштів. Таке співвідношення дозволить підприємству бути фінансово стійким та інвестиційно-привабливим. При здійсненні фінансування за рахунок позикових коштів підприємства повинні враховувати рівень роз­витку ринку боргових зобов'язань і можливості їх ви­користання для формування позикового капіталу. Як правило, підприємства з невисоким кредитним рейтин­гом незалежно від рівня розвитку ринку корпоративних цінних паперів не можуть розмістити свої облігації на ринку і фінансуються за рахунок банківських кредитів. Альтернативними джерелами фінансування для таких підприємств виступають також лізингові та комерційні кредити.