Автоматичні засоби гасіння пожеж

Найбільш пожежонебезпечні виробничі та складські приміщення повинні бути обладнані стаціонарними установками пожежогасіння, що дають змогу в автоматичному режимі ліквідувати місцеве джерело загоряння чи пожежу загалом у приміщенні. Якщо як вогнегасильна речовина може бути використана вода, то у виробничих приміщеннях чи складах улаштовують спринклерні чи дренчерні установки.

Спринклерні установки − це система трубопроводів з водою, що розміщені під (або над) стелею приміщення з розставленими щтуцерами для спринклерів (''розпорошувачів") (Рис.2). Їх насамперед використовують у приміщеннях, де згідно з технологічним процесом виробництва чи розміщенням пожежонебезпечних речовин та матеріалів можливе місцеве гасіння джерела загоряння без швидкого поширення фронту пожежі. Спринклерні установки задіються автоматично після розплавляння замка спринклерної головки, якщо температура в приміщенні підвищиться до граничної величини. Одним спринклером контролюється ділянка приміщення площею 9...12 м². Інтенсивність зрощення становить близько 0, 1 л/(с м²).

Рис. 2. Схема спринклерної установки.

(1 - джерело водопостачання; 2 - відцентровий насос; З - водонапірний бак; 4 контрольно-сигнальний клапан; 5 - живильний трубопровід; б -розподільчий трубопровід; 7 - спринклерна головка; 8 - сигнальний пристрій; 9 - зворотний клапан; 10 - магістральний трубопровід).

Спринклерна установка складається з таких основних елементів: джерел волопостачання, контрольно-сигнального клапана, системи трубопроводів

(магістральних, живильних, розподільчих), спринклерних головок та сигнального пристрою.

У спринклерних установках найчастіше улаштовують дві системи подавання води: автоматичну (водонапірний бак) та основну (центральний водопровід або водойма) з відцентровим насосом. Автоматичну систему водопостачання можна не улаштовувати, якщо водопровід забезпечує подавання потрібної кількості води для пожежогасіння під відповідним тиском. Автоматична система водопостачання забезпечує подавання води у розподільчі трубопроводи до увімкнення основної системи. До мережі трубопроводів спринклерної установки входять магістральні трубопроводи − вода подається від джерела водопостачання до контрольно-сигнального клапану (КСК); живильні − вода поступає від КСК у розподільчу мережу; розподільчі − подають воду безпосередньо до спринклерів.

Контрольно-сигнальний клапан (КСК) контролює справність установки та її готовність до дії, подає воду від джерел водопостачання у спринклерну мережу, а також подає сигнал тривоги про пожежу при відкриванні спринклерної головки (Рис. 3).

Рис. 3. Електричний сигнальний прилад.

(1 - система контактів; 2 - корпус; З - мембрана; 4 - накривка).

Існують різні конструкції контрольно-сигнальних пристроїв, але всі вони працюють за принципом зворотного клапана. Сигнальним пристроєм може бути електроводяний сигнал, встановлений на трубопроводі. Принцип його дії