Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття про моральне виховання






Після здобуття Україною незалежності в життя і побут народу входять такі знамениті свята й урочистості, як День незалежності України (24 серпня), День Конституцій України (28 червня), День Соборності України (22 січня), Свято козацької слави (2-5 серпня) та ін. Народний календар поповнюється загальнонаціональними святами: День знань, День матері, День батька, День родини. Є в народному календарі дати, пов’язані з релігійними святами: День Андрія, День Миколи, Щедрий вечір, Святвечір, Різдво, Водохреща, Стрітення, Великдень, Івана Купала, Покрова, Матері Божої тощо.

Складова народного календаря – родинний календар, який охоплює важливі дати, віхи життя сім’ї, кожного її члена (дні народження членів сім’ї, ювілеї весілля батька та матері, бабусі і дідуся).

Моральне виховання – це виховна діяльність школи і сім’ї, що має своєю метою формування спільних моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок, поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Моральне виховання виступає провідним чинникомвсебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності кожної особистості є її найбільшим надбанням. Тому йоцінювати людину передусім необхідно за рівнем сформованості моральних цінностей.

Основою морального виховання є етика. Етика (від гр. ethika – звичка, норов, звичай) — наука, об’єктом вивчення якої є мораль. Як філософська наука, етика уже з давньої доби відігравала роль „практичної філософії”. В етиці вирізняють два види проблем: по-перше, питання про те, як має поводитися людина (нормативна етика), і, по-друге, теоретичні питання пропоходження і сутність моралі.

 

Кінцевою метою виховання особистості є її підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для суспільного життя. Це ролі громадянина, трудівника, громадського діяча, сім’янина, товариша.

Підготовка до ролі громадянина передбачає формування людини з яскраво вираженою активністю громадською позицією з почуттями обов’язку і відповідальності перед суспільством.

Роль трудівника передбачає вміння і бажання активно трудитися, створювати матеріальні та духовні цінності. Виконання ролі громадського діяча означає активну участь особистості в громадському житті. Уже в стінах школи особистість необхідно готувати і до ролі сім’янина, майбутнього батька, чоловіка, матері, дружини. Кожен учень як товариш має володіти вмінням розуміти іншу людину, співчувати, жаліти, поступатися, ділитися і т.д. Завданнями морального виховання є оволодіння нормами і правилами моральної поведінки, формування почуттів та переконань, вироблення умінь і навичок моральної поведінкиу процесі суспільних відносин.

А тому завданням морального виховання є:

а) формування в учнів моральних понять, поглядів, переконань;

б) виховання моральних почуттів;

в) вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

Моральне виховання передбачає реалізацію таких завдань:

1. Формування моральної свідомості. Вона передбачає засвоєння норм і правил поведінки та усвідомлення використання їх в діяльності. Важливу роль у виконанні цього завдання відіграє оцінка, тому що людина привчається правильно реагувати на власну діяльність і на діяльність інших людей, об’єктивно оцінюючи їх. Чим свідоміша і об’єктивніша оцінка, тим краще виробляються моральні навички.

2. Формування моральних почуттів. Моральні почуття є простим і складним. Прості – доброта, чесність, щирість, доброзичливість; складні – дружба, взаємодопомога, бо для їх формування потрібні складні, об’єктивні знання. починаємо формувати почуття з простих, бо вони зрозуміліші і доступніші. Для того, щоб виробити почуття, необхідно ставити дитину в такі обставини, в яких би вона могла їх проявити.

3. Формування моральної поведінки. На основі моральної свідомості та моральних почуттів у дітей формується оціночне ставлення до навколишньої дійсності, яке проявляється в поведінці, діях, відносинах. Чим вищі вимоги ставить до себе людина, тим більше її поведінка відповідатиме нормам загальнолюдської моралі і навпаки.

Суть процесу морального виховання полягає у:

І. Формуванні національної самосвідомості. Він передбачає:

а) виховання любові до рідної землі, свого роду, готовності до праці в ім’я України;

б) освоєння молоддю своєї етнічної спільності (мають говорити рідною мовою, вивчати історію);

в) формувати в учнів почуття гідності і гордості за свою батьківщину, вірності України, як держави;

г) залучення учнівської молоді до практичних справ розбудови нашої держави.

У розвитку національної самосвідомості дитини О.Вишневський виділяє щонайменше 3 етапи, які накладають на свідомість помітний відбиток, збагачувати її зміст.

1 етап (етичне самоусвідомлення) – першооснова, коріння патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду життя в сім’ї, з участі у народних звичаях та обрядах, з народної пісні. У ранньому дитинстві формується культ рідної оселі, сім’ї, рідного села, міста. Фундаментальне значення в процесі етнізацію має рідна мова, засвоєнню якої до певного часу не повинні заважати інші мови.

2 етап (національно-політичне самоусвідомлення) – припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї, як явища політичного, що має чи виборює певне місце серед інших націй. До найважливіших моментів цього етапу національного виховання відновлення етнічної пам’яті та формування почуття національної гідності.

3 етап (громадсько-державне самоусвідомлення) – передбачає формування правильного розуміння понять патріотизму і націоналізму, виховання поваги до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, конфесійної толерантності.

ІІ. Економічному вихованні, забезпеченні екологічної безпеки. Воно передбачає:

а) навчити учнів робити висновки відносно стану природи і розумної взаємодії з нею;

б) естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів, спонукає до її збереження;

в) виховання непримиримого ставлення до алкоголю, нікотину, наркоманії – дати знання про їх шкідливий вплив;

г) вироблення навичок чи психологічних установок, що утворювали б людину навіть у сприятливому середовищі від негативних вчинків.

 

Результати морального виховання характеризуються такими поняттями: мораль, моральність, моральна свідомість, моральні переконання, моральні почуття, моральні звички і моральна спрямованість.

Мораль – система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльність, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах.

Моральність – охоплює моральні погляди, переконання, почуття, стосунки, поведінку людей.

Моральна свідомість – одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини.

Моральні переконання – пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.

Моральні почуття – запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості.

Моральні звички – корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов.

Моральна спрямованість – стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистостей в різних умовах.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.