Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Література. Тема: Моральне виховання






Тема: Моральне виховання

Мета:

Форма проведення:

Обладнання:

План

1. Поняття про мораль. Загальнолюдський та історичний аспекти моралі.

2. Морально-етичні норми, що історично склалися в народі (повага і любов до вільної праці, утвердження ідеалів добра, краси, гуманних стосунків, знання свого родоводу).

3. Народна педагогіка, відображення у ній морально-етичних норм народу.

4. Видатні просвітителі та педагоги про значення морального виховання.

5. Сучасне уявлення про суть та завдання морального виховання; напрямки морального виховання.

6. Зміст морального виховання в сучасній школі: на основі багатств народної мудрості; на основі ідеалу, який пропонують кращі представники нації; на основі християнського ідеалу. Добавить з Дубасенюк ст.. 270 і далі

7. Організаційні форми реалізації завдань морального виховання Дубасенюк ст..272

8. Методи реалізації змісту морального виховання Дубасенюк ст..273 - 274

9. Моральне виховання в сім’ї.

10. Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко,

В.О. Сухомлинський про дисциплінованість.

Знати:

- основні поняття теми;

- завдання та зміст морального виховання;

- морально-етичні норми, що складають менталітет українського народу;

- національні та державні символи України

 

Вміти:

- самостійно працювати з першоджерелами;

- вивчати проблеми морального виховання;

- вивчати мету;

- завдання та шляхи реалізації морального виховання;

- моделювати форми, засоби та методи морального виховання учнів;

- доцільно використовувати засоби народної педагогіки для формування моральних якостей;

- виробляти в школярів ціннісні ставлення до державної та народної символіки, звичаїв, традицій, обрядів;

- аналізувати психологічні умови розвитку моральної поведінки, враховуючи вікові особливості учнів;

- аналізувати поведінку, враховуючи особливості педагогічної ситуації;

- проектувати основні напрямки морального виховання учнів різного віку;

- моделювати зміст, форми, засоби та методи морального виховання учнів;

- виділяти суттєве у випадкових фактах моральної поведінки, вчинків учнів бачити суть

Блок контролю та самоконтролю

Завдання для самостійного опрацювання

Література

1. Поняття про мораль. Загальнолюдський та історичний аспекти моралі. Система моральних цінностей.

Мораль (від лат. moras — звичай) — це система поглядів і уявлень, норм, оцінок, що регулюють моральну поведінку людей у суспільстві. Мораль регулює поведінку людини у всіх сферах суспільного життя — у праці, побуті, політиці, науці, в сімейних, особистісних, колективних, міжнаціональних та міжнародних стосунках.

В основі змісту морального виховання лежать загальнолюдські морально-духовні цінності. Загальнолюдські морально-духовні цінності — це набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної приналежності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки і життедіяльності окремої людини або певних спільнот.

Національні моральні цінності — це історично зумовлені і створені народом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але вирізняють певні національні прояви, своєрідності у поведінці і є основою соціальної діяльності людей пев­ної етнічної групи.

Наприклад, у християнському світі загальнолюдські цінності виокремлені у Біблії як Заповіді Божі: „Шануй свого батька та матір свою... Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти ближнього свого! І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля, ані раба його, ані невільника його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! ” та ін.

На основі загальнолюдських і національних морально-духов­них цінностей можна окреслити коло якостей особистості, які становлять зміст морального виховання. Це гуманність, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків, людей взагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, доброзичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму, інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнства, екологічна і правова культура.

Провідні якості моральності формуються в ранньому дитячому віці на основі так званого „соціального успадкування”.Вирішальну роль у цьому процесі мають відіграти батьки: їх власна поведінка на засадах високої моральності, цілеспрямований вплив на особистість дитини і закладають основи моральних чеснот особистості. Можна навіть визначити своєрід­ний кодекс моральних доброчинностей дитини дошкільного віку, які є аксіоматичними засадами цивілізації.

1. Не вбивай нічого живого.

2. Не кради.

3. Не зраджуй: ти завжди відповідальний за тих, кого наблизив до себе.

4. Уникай неправди, не свідчи на когось брехливо.

5. Люби і шануй батьків своїх.

6. Прагни сумлінно працювати.

7. Будь милосердним, з повагою стався до інших, намагайся допомагати їм.

8. Бережливо стався до навколишнього природного світу.

9. Остерігайся шкідливих звичок.

10. Стався до інших так, як хотів би, аби ставилися до тебе.

В.О. Сухомлинський, розвиваючи ідеї загальнолюдськихморальних цінностей як основи формування духовності людини, визначив своєрідну програму морального виховання школярів.

1. Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити. Народ вчить: хто не працює, той не їсть. Назавжди запам’ятай цю заповідь. Нероба, дармоїд — це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання — твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу.

4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай і шануй матір і батька — вони далитобіжиття, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею.

5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне житиза рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство.

Система моральних цінностей поділяється на такі групи:

Абсолютно вічні – мають універсальне значення та необмежену сферу застосування і носять загальнолюдський характер (доброта, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін.).

Національні – є значущими для одного народу і не завжди поділяються іншими народами. Наприклад, почуття націоналізму зрозуміле і близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи цінностей належать такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, історична пам’ять тощо.

Громадянські – групуються на визнанні гідності людей і знаходять своє застосування в демократичних суспільствах. Це поняття прав і свобод людини, обов’язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо.

Сімейні – моральні основи життя сім’ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей, пам’ять про предків тощо.

Цінності особистого життя – мають значення щонайперше для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, її господарський успіх, стиль приватного життя.

Неписані закони кодексу лицарської честі (козацька педагогіка) – передбачають: виховання любові до батьків, рідної мови, вірності в коханні, дружби, побратимства, шанобливого ставлення до України; готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей; шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі; непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі і духовності; відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави; турботу про розвиток народних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі; прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів; цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму, уміння завжди і всюди поступати благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.

Кодекс лицарських звитяг – готовність боротися до загину за волю, віру, честь і славу України; нехтування небезпекою, коли справа торкається друзів, побратимів, Матері-України; ненависть до ворогів, прагнення звільнити рідний край від завойовників, героїзм, подвижництво в праці і в бою.

Формуванню національної свідомості молоді сприяє чимало важливих сфер, з-поміж яких надзвичайно актуальними в сучасних умовах є:

а) історія минулого нашого народу;

б) рідна мова;

в) народознавство;

г) художньо-поетична література;

д) гуманістичне виховання.

 

2. Морально-етичні норми, що історично склалися в народі (повага і любов до вільної праці, утвердження ідеалів добра, краси, гуманних стосунків, знання свого родоводу).

Практика народного виховання передбачає формування в кожної людини моральних оцінок з позиції добра, справедливості, що випливає з народного поняття моралі: моральний той, хто шляхетний, доброчесний, праведний. Сюди належать і такі поняття як людська гідність, чесність, людяність, колективізм. Усі вони знайшли конкретизацію у моральному кодексі трудящих, основні принципи якого яскраво представлені у фольклорі, зокрема у народних прислів’ях і приказках. В основу моральності народна педагогіка кладе любов до батьківщини, ставлення людини до праці, до людей і для себе особисто. Наприклад, українські народні прислів’я і приказки закликають боротися за торжество правди, волі, щастя („По правді роби – доброго кінця сподівайся”, „Хліб-сіль їж, а правду ріж”), цінити працю („Без труда нема плода”, „Труд чоловіка кормить”), поважати гідність чесної людини („Хто принижує чужу честь, той і свою топче”), цінити справжню дружбу („Для приятеля нового не пускайся старого”), бути вимогливішим до себе („Не лінися рано вставати та змолоду більше знати”),

Праця в народній педагогіці є основним критерієм моральної гідності людини. У ставленні до ледарів народна педагогіка безкомпромісна: коли ледар – аморальний, той, хто не хоче працювати й хоче жити за рахунок чужої праці, - негідних і моральна потвора, тягар для суспільства („Ледар живе, аби землі важче”, „Ледаще на віник та на смітник годяще”). Без праці моральне виховання немислиме, до того ж праця істотно впливає на людські стосунки, на моральні ставлення до людей. В оточенні людей праці в людини закладають основи здорової моралі, ненависть до соціальної несправедливості, любов до трудящих.

Практика виховання в трудових сім’ях спрямувались на виховання підростаючого покоління в дусі справедливості і гуманних відносин. Народна педагогіка бореться за ставлення до людини, як до найвищої цінності, захищає право кожного на свободу, щастя і вільний розвиток. У практиці народного виховання трудящі велику увагу звертають на прищеплення своїм дітям гуманності, любові й поваги до людини праці.

Висунувши гуманізм як один з невід’ємних складників морального виховання дітей, народна педагогіка аж ніяк не схильна у зв’язку з цим впадати у всепрощення.

Як бачимо, народна педагогіка послідовно бореться за те, щоб організація сім’ї спонукала дитину до гарних вчинків, вправлятися у позитивній моральній поведінці. При цьому виділяється такий могутній регулятор моральної поведінки, як слово вчителя. Завдяки слову формуються моральна свідомість людини, її моральні почуття.

Моральне виховання дітей – справа тонка і складна. Тут немає місця фальші непослідовності, сюсюканню, нещирості у взаєминах між батьками і дітьми. Народна педагогіка нещадно бореться з „ножицями” у вихованні, тобто розходженні між словом і вчинками дорослих.

 

3. Народна педагогіка, відображення у ній морально-етичних норм народу.

4. Видатні просвітителі та педагоги про значення морального виховання.

5. Сучасне уявлення про суть та завдання морального виховання; напрямки та шляхи морального виховання.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.