Економічна сутність і склад фінансового аналізу інвестиційного проекту.

. Мета фінансового аналізу проекту: визначити, чи є проект рентабельним та ефективним.

Принцип двоїстості у фінансовому аналізі проекту означає, що: активи дорівнюють пасивам.

. Тіньові ціни в економічному аналізі проекту – це: ціни, що відображають суспільну цінність ресурсів та продукту проекту в грошових одиницях.

Фінансовий аналіз здійснюється для визначення фінансової життєздатності проекту як з точки зору ризику, так і очікуваного прибутку.

Одним з найбільш важливих завдань фінансового аналізу є розрахунок майбутніх грошових потоків, необхідних для здійснення проекту. Потрібно враховувати, що учасників проекту більше цікавить величина грошових потоків, а не прибуток чи дохід, який принесе проект.

Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, перетворення та використання інформації фінансового характеру. Фінансовий аналіз має кілька цілей:

- визначення фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми;

- виявлення змін у фінансовому стані та результатах у просторово-часовому розрізі;

- виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані й результатах;

- прогноз основних тенденцій у фінансовому стані й результатах діяльності фірми.

Фінансовий аналіз може розглядатися як складова частина проектного аналізу, так і фінансового менеджменту, тож дії аналітика залежать від поставленої мети. Проектний аналіз вимагає обґрунтування вкладень з найкращими результатами. Фінансовий менеджмент вимагає постійної роботи менеджера в пошуку фінансових ресурсів.

З позицій проектного аналізу метою фінансового аналізу є визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства.

Фінансовий аналіз передбачає вирішення таких завдань:

1) дати оцінку фінансового стану і фінансових результатів підприємства " без проекту" і " з проектом";

2) оцінити потребу в фінансуванні проекту і забезпечити координацію використання фінансових ресурсів у часі;

3) визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;

4) оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.

Фінансовий аналіз використовує різні методи, які дають змогу структурувати й ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Можна виділити три основні типи моделей, що застосовуються в фінансовому аналізі: дескриптивні, нормативні та предикативні.

Дескриптивні моделі застосовуються для оцінки фінансового стану фірми. До них відносяться: побудова системи звітних балансів, подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів тощо. Всі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.

Нормативні моделі дають змогу порівняти фактичні результати діяльності фірм з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Ці моделі використовуються здебільшого у фінансовому менеджменті.

У проектному аналізі, що має справу не стільки з теперішнім, скільки з гаданим майбутнім, використовуються предикативні моделі, які мають передбачувальний, прогностичний характер і дозволяють спрогнозувати майбутні грошові потоки, фінансовий стан і результати.

На цих моделях засноване фінансове проектування – логічне завершення проектного аналізу.

Методи фінансового аналізу в застосуванні до ринку цінних паперів і фінансових інвестицій істотно різняться від методів фінансового аналізу як частини проектного аналізу. Наприклад, фінансовий аналіз як частину фінансового менеджменту, що займається аналізом фінансових інвестицій, прийнято ділити на фундаментальний і технічний. Оскільки проектний аналіз застосовується до реальних інвестицій, методи фундаментального й технічного фінансового аналізу інвестицій не розглядаються.

Розрахунок NРV робиться за такими формулами:

,

,

де, CF_t – грошові потоки в періодах, t;

I ₀ – початкові капіловкладення;

t - відповідний період проекту (1, 2, 3, … n);

n – строк реалізації проекту;

i - ставка дисконту.

Величина NРV відображає «запас міцності», який повинен компенсувати можливу похибку при прогнозуванні грошових потоків.

Якщо NРV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування (чим більше значення показника тим більш привабливим є проект). Якщо NРV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NРV менша нуля – проект не приймається.

визначення ІRR проводиться за допомогою такої формули:

ІRR = А + ,

де А – величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна;

В – величина ставки дисконту, при якій NPV негативна;

а – величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А;

b – величина негативної NPV, при величині ставки дисконту В.