Особливості дій мостового взводу (роти) по відновленню системи аеропорту.

Аварійно-відновлювальні роботи мостовим взводом (ротою) при необхідності організуються та виконуються на наступних основних групах споруд аеропорту:

- споруди льотного поля;

- під’їзних та внутрішніх шляхах.

Аварійно-відновлювальні роботи виконуються в максимально стиснуті терміни, лік в яких іде на години та дні. Для зменшення термінів та трудомісткості роботи виконуються по схемам та технічним рішенням, які приймаються на місці, виходячи із конкретних умов, а також з використанням тих, що є в наявності, виконавчої документації, типових рішень по відновленню та підсиленню тих чи інших конструктивних елементів, аварійних запасів матеріалів, елементів збірно-розбірних конструкцій, а також місцевих будівельних матеріалів.

Зменшення термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт досягається:

- розділенням робіт по термінам виконання та вибором об’єктів першої черги з найменшим обсягом робіт (терміни першочергових робіт, без виконання яких неможлива експлуатація аеропорту, за звичай приймається 1-2 доби, робіт другої черги – до 10 діб та третьої черги – до 20 діб);

- завчасною підготовкою необхідних запасів відновлювальних матеріалів;

- підготовкою місць розробки ґрунту для засипки воронок на льотному полі та під’їзних шляхів до кар’єрів і місць зберігання відновлювальних матеріалів;

- завчасним виділенням необхідного резерву сил та засобів для виконання відновлювальних робіт;

- застосуванням найбільш досконалих методів організації робіт з повною їх механізацією.

Зменшення обсягів аварійно-відновлювальних робіт досягається вибором найбільш доцільного і найменш трудомісткого варіанта відновлення. На льотному полі аеропорту зменшення обсягів робіт може бути досягнуто:

- зменшенням довжини та ширини ґрунтової льотної смуги або злітно-посадкової смуги (ЗПС) до мінімально допустимих розмірів, що забезпечують безпечний зліт та посадку літаків;

- розміщення повздовжньої вісі частини, що відновлюється, ґрунтової льотної смуги або ЗПС по напрямку з найменшим обсягом відновлювальних робіт;

- зміщенням ґрунтового старту в сторону від воронки великих розмірів або групи воронок з виконанням будівельних робіт по переміщенню ґрунту, плануванню та ущільненню;

- використанням рульової доріжки (РД) або майданного місця стоянки (МС) літаків, які уціліли, для ЗПС;

- використанням частини ЗПС, що уціліла, з подовженням її ґрунтовою льотною смугою.

В залежності від технічного стану злітного поля аеропорту в результаті його відновлення аварійно-відновлювальні роботи діляться на короткотермінові та тимчасові. Ці два види аварійно-відновлювальних робіт можуть виконуватися послідовно.

Короткотермінове відновлення злітного поля зруйнованого аеропорту полягає в підготовці ґрунтової льотної смуги мінімально допустимих розмірів, які забезпечать базування авіації на короткий термін, що рахується днями, тижнями.

Після короткотермінового відновлення злітне поле аеропорту по своєму технічному стану повинно відповідати польовому ґрунтовому аеродрому. Штучні покриття не відновлюються. Для забезпечення зльоту, посадки літаків при несприятливих ґрунтових умовах та в бездоріжжя, як виняток, на стартово-фінішних майданчиках можуть влаштовуватися збірно-розбірні покриття із металевих плит або застосовуватися стабілізація ґрунту хімічними добавками.

Тимчасове відновлення льотного поля зруйнованого аеропорту проводиться з ціллю забезпечення базування авіації на термін, який рахується декількома місяцями.

При тимчасовому відновленні замість зруйнованих штучних покрить ЗПС, РД та МС влаштовуються покриття спрощеного типу або з застосуванням збірних конструкцій.

Тимчасово відновлене злітне поле аеропорту по своєму технічному стану повинно відповідати польовому аеродрому з збірно-розбірним покриттям або покриттям із стабілізованого ґрунту.

Руйнування споруд аеропорту може бути наслідком застосування як бойових засобів ураження так і наслідком аварій та катастроф техногенного або природного характеру.

Характер та обсяги руйнувань залежать від кількості, потужності та бойових властивостей засобів ураження, що застосовуються, або обсягів, потужності та руйнівних властивостей факторів, що є продуктом аварії (катастрофи) техногенного або природного характеру, а також від конструктивно-планувальних рішень основних елементів аеропорту, технічних характеристик його споруд.

При ліквідації наслідків НС проводяться аварійно-рятувальні та інші невідкладні відновлювальні роботи, що спрямовані на рятування життя та збереження здоров’я людей, зменшення розмірів шкоди функціональності елементів аеропорту, за технічне прикриття яких відповідають підрозділи Держспецтрансслужби, а також на локалізацію зон НС, припинення дії характерних для них небезпечних чинників.

При виводі аеропортів із ладу звичайними засобами ураження найбільші руйнування елементів льотного поля виникають від вибуху фугасних та спеціальних бетонобійних авіаційних бомб, ракет та снарядів з появою воронок на ґрунтовій частині та покриттях. Обсяги руйнувань залежать від калібру та кількостібоєприпасів, якими було нанесено ураження аеропорту. Орієнтовні розміри воронок від вибухів авіаційних бомб в слабких ґрунтах приведені в Табл.1. При попаданні авіабомби в покриття ЗПС, РД або МС діаметр зони руйнування покриття приблизно в 1, 5 рази перевищує діаметр воронки.

Проведення аварійно-відновлювальних робіт на злітному полі зруйнованого аеропорту в сухий період року з ціллю його використання на протязі обмеженого періоду буде доцільно, як правило, якщо обсяги цих робіт менше або перевищують не на багато обсяги робіт по будівництву нового польового аеродрому в даному районі.

Табл.1