Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Реформи Солона






Незрівнянно більша перемога була здобута афінським демо сом у його боротьбі з аристократією в 594 р. до н. е., коли були проведені так звані реформи Солона. Виступ на політичній арені Солона Аристотель описав так: «Більшість народу перебувала у неволі в небагатьох. Народ повстав проти знатних. Смута була сильною і тривалий час одні боролися проти інших; нарешті, вони спільно обрали посередником і архонтом Солона і доручили йому устрій держави».

За походженням Солон належав до евпатридів, але розорився, і щоб поправити свої справи, зайнявся торгівлею, у зв'язку з чим побував у багатьох містах. Солон та його однодумці не були заінтересовані в повному збереженні привілеїв родової знаті і були схильні до деяких компромісів. Основна мета Солона полягала в тому, щоб ціною відомих поступок задовольнити найбільш наполегливі вимоги демосу і таким чином підняти добробут і обороноздатність Афін. Для здійснення цієї мети проведено низку реформ: відмінені обтяжливі для землеробів борги. Такий захід отримав назву «сісахфія», тобто «зняття тягаря». Особливі камені, поставлені на землі боржника, тепер були скинуті як знак звільнення від боргового тягаря. Назавжди була скасована боргова кабала, а продані у рабство за борги афіняни були викуплені коштом общини й повернені на батьківщину; була встановлена свобода заповіту, згідно з якою виморочне майно вже не обов'язково потрапляло, як раніше, у рід померлого, проте кожному було надане право заповідати майно на свій розсуд. Було здійснено низку заходів, які заохочували ремісників і сприяли розвитку торгівлі.

Нарешті Солоном була проведена так звана тимократична або цензова реформа. Згідно з цією реформою усі афінські громадяни незалежно від походження були поділені за майновим становищем на чотири розряди. Одиницею вимірювання доходів при цьому була міра ємкості, застосовувана для зерна, — медіми Афіняни, які мали річний дохід від сільського господарства у 500 медімнів зерна, були віднесені до 1 розряду (пентако-сіомедімни), у 300 медімнів або здатні утримувати бойового коня до II розряду (вершники), у 200 медімнів — до III розряду (зевгіти), і нарешті, з доходом менше ніж 200 медімнів — до IV (фети). Громадяни перших двох розрядів користувалися усією повнотою політичних прав, але несли обов'язки, пов'язані з найбільшими витратами: перші виконували літургії, тобто повинності на користь держави у вигляді будування за свій рахунок суден для афінського флоту, улаштування громадських свят тощо; другі служили у кінноті. Зевгіти були дещо обмежені у своїх правах. Вони, наприклад, не могли обиратися в архонти, а, отже, потрапляти до ареопагу. В ополченні вони становили важкоозброєну піхоту. Як і інші воїни, вони повинні були озброюватися за власний рахунок. Нарешті, фети мали лише право обирати посадових осіб у народних зборах, але самі не могли бути обрані; в ополченні вони служили як легкоозброєні піхотинці.

Реформи торкнулися і політичного устрою Афін: на основі давніх чотирьох філ був створений новий орган — «рада чотирьохсот», до якої обиралися по 100 осіб від кожної філи. Ця рада існувала паралельно з ареопагом, але відрізнялася від нього за своїм складом. Якщо в ареопазі були представлені лише вищі майнові розряди, то до ради чотирьохсот могли обиратися всі, крім фетів; тому склад її був більш демократичним. Що стосується функцій цих двох рад, то ареопаг зберіг своє значення, здійснюючи загальний контроль над державними справами і будучи верховним судом; рада ж чотирьохсот у перервах між народними зборами, певно, вирішувала за нього поточні справи управління. Народні збори, які в період необмеженого панування евпатридів майже втратили будь-яке значення у політичному житті Афін, тепер почали відігравати в ньому значну роль. Аристотель пов'язує з іменем Солона також створення в Афінах народного суду — геліеї. На його думку, це була одна з найде-мократичніших реформ Солона, оскільки в геліеї брали участь навіть фети.

Отже, реформи Солона суттєво змінили весь устрій соціально політичного життя давніх Афін, створили передумови для розвитку рабовласницької держави, висунули новий принцип майнового цензу. Усе це разом нанесло удар пережиткам родового устрою та пануванню родової аристократії, які гальмували формування афінського рабовласницького суспільства.

Реформи Солона, однак, не довели розпочатої справи до кінця (в цьому сенсі мали компромісний характер). Вищі прошарки демосу отримали доступ до влади, але ценз визначався доходами з землі, у зв'язку з чим багаті представники демосу мали ділити владу з тією ж родовою, землевласницькою аристократією. Аттичні дрібні землероби домоглися багато: вони були звільнені від боргів, позбулися небезпеки боргового рабства, багато втікачів повернулося на батьківщину, і оскільки заставні камені були скинуті, певно, повернули собі землю. Загального перерозподілу землі демос, однак, не домігся. Між тим землевласницька родова аристократія, яка була змушена поступитися, надалі виявила прагнення повернути втрачене і поновити своє панування.

Тому невдовзі після проведення реформи соціально-політична боротьба в Афінах відновилася з новою силою.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.