Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.

Предісторія створення Кодексу Наполеона була тривалою.До 18 століття територія Франції поділялася на дві частини у залежності до сфери дії писаного права(південь) чи кутюмного права (північ і центр). Крім того, джерелами права були ще і королівські ордонанси, канонічне право та феодальні звичаї. Французька революція висунула вимоги щодо приведення норм цивільного права у єдину систему. Було багато думок з приводу кодифікації цивільного права, але реформа відбувалася дуже повільно. Можна відокремити наступні етапи:

-у ІІ чверті 18 століття французький канцлер Дагессо провів спробу свести усі кутюми в один.В результаті було створено декілька ордонансів процесуального права про дарування, заповіти та субституції.

-у 1790 р.Установчі збори видали постанову про розробку єдиного Цивільного кодексу для усієї Франції. Населенню запропонували подати пропозиції для кодексу.

-перша постанова про цивільний кодекс була видана Конвентом у 1793 р. і Національні збори створили Комітет цивільного, кримінального та феодального законодавства, який приступив до роботи і у серпні того ж року подав проект з 895 статей для розгляду у Конвент.Ліве крило Конвенту проголосувало проти.

-у вересні 1794 Законодавчий комітет Конвенту приготував інший проект, який мав 297 статей.Але відбувався Термідоріанський переворот і проект було відхилено у зв’язку зі змінами в управлінні державою.

-у червні 1796 року Камбасером було представлено третій проект, зроблений за дорученням Директорії.Було прийнято лише перші 2 статті.

-в результаті нових змін у 1800 році створено нову комісію по доробці проекту(увійшли Тронше, Порталів, Біго, Маллевіль).Через 4 місяці проект розісланий був по Вищим судам для обговорення. Через рік перші відгуки були направлені до Державної ради, яку очолив Наполеон. Проект направили до Трибунату та Законодавчого корпусу і було прийнято

-починаючи з березня 1803 по березень 1804 було введено у дію усі 36 законів Кодексу

-21 березня 1804 року вийшов «Цивільний кодекс Французів».

За структурою Кодекс Наполеона мав: вступ, три книги – всього 2281 статей.Джерелом кодексу був сплав кутюмного та римського права, а також революційне законодавство.

Книги Кодексу: 1.Про осіб- громадянські права, сімейне право, опікунське право, акти громадянського стану. 2.Про майно та різноманітні форми власності, 3.Про різні способи придбання власності – заповіт, договори, зобов’язальне право…

Система викладення норм мала повчальний характер.

Необхідність прийняття Кодексу була зумовлена змінами, що відбулися у державі,.Науковці вважають, що цей кодекс був прийнятий буржуазією, що прийшла до влади.Цей кодекс органічно поєднав в собі традиції права Риму, Франції та континентальної Європи.