Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 2. Методологічні засади формування систем забезпечення фін. менеджменту.






1. Система організаційного забезпечення, її сутність та зміст.

Система організаційного забезпечення фін. менеджменту являє собою взаємопов’язану сукупність внутрішніх підрозділів підприємства, які забезпечують розробку і прийняття управлінських фін. рішень і несуть відповідальність за результати цих рішень. Склад та величина таких структур залежить від розмірів підприємства, від специфіки його господарської діяльності, від форми організаційної підприємницької діяльності, від стану ринку фінансових ресурсів у державі. На великих підприємствах в процесі фін. управління відокремлюють центри відповідальності між фін. директором та головним бухгалтером.

До компетенції фін. менеджера належать: фін. планування, фін. аналіз, управління інвестиціями, управління рухом грошових коштів, емісійна, податкова, амортизаційна та кредитна політика.

 

2. Система інформаційного забезпечення. Фін. аналіз.

Ефективність управління фін. діяльністю підприємства значною мірою залежить від якості інформаційного забезпечення. Інформаційна база фін. менеджменту формується за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел.

До зовнішніх джерел належать: дані про макроекономічний стан країни, показники, що характеризують стан ринку та стан контрагентів.

До внутрішніх джерел: фін. звітність, дані бух. обліку, дані управлінського обліку.

Користувачі фін. звітності підприємства поділяються на:

1) внутрішні: керівництво підприємства і працівники;

2) зовнішні: кредитори, постачальники, споживачі, засновники, інвестори, податкові установи, населення регіону, громадські організації, преса, консультанти, експерти, юристи.

Фін. аналіз являє собою накопичення, перетворення та використання інформації фін. характеру. Він має декілька цілей:

1) визначення фін. стану підприємства;

2) виявлення просторово часових змін ц фін. стані та результатах;

3) виявлення основних факторів, що викликали зміни у фін. стані та результатах;

4) прогноз основних тенденцій у фін. стані та результатах діяльності фірми.

Фін. аналіз здійснюється за допомогою наступних методів: індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, спостереження, порівняння.

Основним призначенням фін. звітності надати внутрішнім і зовнішнім користувачам правдиву і достовірну інформацію про майновий та фін. стан підприємства, про фін. результати та ефективність господарської діяльності за звітний період.

Характеристика основних форм фін. звітності:

Баланс. Зміст: наявність активів або ресурсів, які контролюються підприємством та забезпечать економічні вигоди у майбутньому. Джерела формування активів або власний капітал і зобов’язання.

Призначення: оцінка структури активів та джерел їх фінансування. Оцінка ліквідності, платоспроможності, фін. стійкості. Прогнозування в активах та потреб в позиках.

Звіт про фін. результати. Зміст: Доходи, витрати, фін. результати від операційної, інвестиційної та фін. діяльності. Чистий прибуток (збиток) за звітний період. Структура операційних витрат. Показники прибутковості акцій.

Призначення: оцінка структури доходів, витрат, прибутковості та інвестиційної привабливості. Прогнозування дохідності підприємства.

Звіт про рух грошових коштів. Зміст: вхідні й вихідні грошові потоки за статтями за видами діяльності: операційні, інвестиційній, фінансовій. Чистий грошовий потік та залишок коштів на кінець року.

Призначення: оцінка грошових потоків за видами діяльності та аналіз їх ефективності. Прогнозування грошових потоків від операційної, інвестиційної та фін. діяльності.

Також виділяють облікову політику підприємства. Це інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за положенням бух. обліку. Інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності. Призначена для оцінки і прогнозу облікової політики, ризиків, деталізації статей фін. звітності.

Вимоги до фін. інформації:

1) зрозумілість – має містити дані про всі сторони діяльності, обмеження, переоцінку, економічний стан підприємства;

2) значимість – інформація має впливати на прийняття рішень, оцінку подій;

3) достовірність – інформація має об’єктивно відображати справжнє становище, максимально повно розкривати факти господарської діяльності;

4) порівнянність – інформація має давати можливість спів ставляти показники звітності за різні періоди.

3. Фін. планування системи бюджетів на підприємстві.

Фін. планування – це процес визначення обсягу фін. ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання, згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Метою фін. планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

У фін. плануванні використовують балансовий метод, який полягає у збалансуванні підсумкових показників доходів і витрат, а також визначаються для кожної статті витрат джерел покриття, при цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізація планових рішень, економіко-математичне моделювання.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.